Політика

Трамп, отказавшись от своего публичного требования перемирия в пользу сочетания циничного продолжения российского наступления в Украине с пустыми переговорами Украины с путинской россией, сильно подставил Украину под удар. Таким образом, Трамп оставил Украину один на один с россией, тайно надеясь, что за оставшееся до нового 2026 года время путин разгромит украинскую армию или заставит офис Зеленского и измученное войной гражданское население Украины сдаться на милость победителю, чтобы не терпеть дальше такие страшные страдания.

Грандиозная и скандальная Ресурсная Сделка Зеленского с Трампом, поставившая Украину в зависимость от транснациональные корпораций США, не помогала Украине сохранить финансовую, политическую и военно-техническую поддержку Америки в войне с путинской россией. Наоборот, только ухудшила наше положение.

Знаєте, що у великій політиці гірше за клоунаду? Клоунада передбачувана! Бо зовсім не смішно, тільки сум і огида.

Напередодні розмови з володарем чарівного чемодану путіним президент США Д. Трамп публічно обурювався, що Тейлор Свіфт, Брюс Спрінгстін та інші зірки американського шоубізу не підтримали його на виборах, і йому досі пече. І це цілком зрозуміло і передбачувано. Бо непідтримка Трампа — це страшний злочин проти людства. Натомість, путінська агресія, яка призвела до загибелі сотень тисяч людей, величезних руйнувань і скалічених доль — це лише привід обмінятися думками, як і скільки можна буде заробити, коли війна якось скінчиться... Хтось сумнівався, що Трамп після розмови з путіним буде у захваті, яка чудова бесіда в них відбулася і як вони фантастично один одного розуміють? І які в них неозорні перспективи на співпрацю? Хиба дивина, що путін після розмови буде бекати про якісь химерні компроміси, які треба знайти з Україною, зокрема, щодо першопричин війни? Мабуть, тільки Трамп не розуміє (або робить вигляд), що першопричиною війни є хворе бажання кремля поглинути або знищити Україну. І де тут проглядається обопільно прийнятний компроміс? А от черговий меморандум укласти — це святе. Нам будапештського недостатньо, «надо» ще стамбульський підписати. І це також було зрозуміло заздалегідь, бо є класичної формою затягування переговорного процесу без реального результату. Коротше, Трамп і досі не готовий тиснути на того володимира, який у москві. Але він з задоволенням компенсує це тиском на того, який у Києві. І добре, що весь цей розклад почули і зрозуміли у підсумковій телефонній розмові лідери європейських країн. Краще б президент супердержави США повністю зосередився на естрадних інтригах і регулярному, як захід сонця, буцанні Байдена, ніж займався пошуком миру між Україною та росією. Бо його «нейтральне» посередництво просто посилює країну-агресорку, яка і без того має катастрофічну ресурсну перевагу над Україною. Може, новий Папа зможе якось зарадити. Він принаймні жодного разу не натякав на бажання отримати Нобелівську премію миру у додаток до позолочених літаків та мільярдів пожертв у фонд свого родича. Alexandr Kochetkov, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Alexandr Kochetkov

До російської делегації у Стамбулі увійшли якісь ноунейми, заклепки з путінської машини війни. А от очолює делегацію, навпаки, специфічно відомий «зайвохромосомний» В. Медінський, якого у росії публічно вважають ідіотом, здатним конкурувати у цьому сенсі з медведєвим. Його призначення — це намагання кремля підкреслити, що там вважають українську ситуацію так само критичною, як і у 2022 році.

Для початку зауважу, що те майбутнє, яке нам нав’язують ліберали з їхнім цифровим концтабором, багатогендерним збоченням і таємним світовим урядом, мені вкрай не подобається. Але й те, що просувають консерватори, особливо у вигляді так званого трампізму-путінізму, виглядає не краще.