Політика

Суспільство вже третій рік дивується: як може бути, що тільки-но Україні хочуть надати зброю, як через ЗМІ влада та її представники і повідомляють, яка зброя, скільки і куди поставиться і де зберігатиметься.

Потім почались взагалі дива: Зеленський приїде на військове підприємство попіаритись, знову про це — розкажуть, і знову підприємство потрапляє під обстріли.

Технічно-організаційні зустрічі у Вашингтоні пройшли згідно попереднього сценарію. Як і перемовини з путіним в Анкориджі.

Так, все те, що відбулося — саме технічні заходи, на яких не досягаються кінцеві рішення, незважаючи на максимально високій рівень учасників. На Алясці путін просто підтвердив Д. Трампу готовність зустрічатися і домовлятися з В. Зеленським. Але на своїх умовах, звісно. Це мізерний, але крок до врегулювання, бо раніше кремль пускав піну з рота, що Зеленським нелегітимний і з ним домовлятися нема про що.

Аляскинський саміт завершився. Результати, які наближують мир, не оголошені. Бо їх нема. Тому що і не планувалися — зустріч, нагадую, була установчою.

Умови для припинення вогню, які можуть обговорюватися на наступній зустрічі за участі В. Зеленського, стануть відомі трохи згодом. Але, судячи з того, що Д. Трамп про це промовчав, а він ну дуже полюбляє звітувати про свої досягнення, то умови путіна не помінялися. Тобто, це вихід ЗСУ з Донецької і Луганської областей, заморожування лінії фронту в Херсонській і Запорізькій областях плюс невступ України у НАТО, російська мова і УПЦ.

Другий день соціальні мережі обговорюють провал одного з шести потужних менеджерів Зеленського на зустрічі з молоддю. Чого тільки не написали. Загалом – правильно і з захопленням від молоді, яка продемонструвала те, що ще для Кучми колись стало відкриттям: Україна не росія, і тут, якщо не проплатити і не зібрати потрібних, не буде теплих ван і овацій для представника від Зеленського.

У заголовку все вірно. Але необхідно додати, що Д. Трамп і путін планують міняти українські території на українські.

Наприклад, частину Донецької області, де Краматорсько-Слов’янська агломерація дійсно є фортецею (фортифікації там здебільшого будували ЗСУ, а не цивільні корупціонери), на Енергодар Запорізької області. Але, звісно, не просто так, а з обов’язковою умовою, що Запорізька АЕС буде постачати енергію на підприємства, які наповнюють бюджет агресора, той же Кримський титановий комбінат.