Політика

  В реалиях сегодняшней украинской политики очень мало личностей, для которых репутация что-то бы да значила. Большинству нардепов все равно, что о них говорят, и уж тем более, их не интересует такая ерунда, как ответственность за ими сказанное.

  Вилы Ляшка, которые в начале предвыборной кампании так будоражили умы граждан, а вменяемым людям казались оригинальной глупостью, теперь уже таковыми не кажутся. Чем дальше в лес с Партией регионов, тем толще становятся партизаны, желающие подержаться за горло умников, не разбирающихся ни в экономике, ни в политике. А подержаться за их горло уже хочется, поскольку понимаешь: власть не просто залезла в карман твой и твоих родителей, которых поддерживаешь валютой, что зарабатываешь отнюдь не в Украине, но еще и набралась наглости ее считать и, без твоего ведома, переводить в гривны.

  Манипуляции сознанием не очень просвещенного населения продолжаются. Зомбоящик, в простонародье именуемый телевизором, каждый день полощет мозги «пересичным» гражданам о том, как все в стране пречудесно, как Азаров приказал хлебу не дорожать, а он, противный, не слушает. Как «Беркут», что вооружен до зубов, упрашивает мирных граждан разойтись, а потом обращается за медицинской помощью, поскольку безоружные люди смогли отдубасить «Беркут» одной левой, а «Беркут» их – даже пальцем не тронул.

  Відчуваючи свою неминучу поразку та наближення імпічменту їх лідера - Януковича, у вівторок, 6 листопада депутати Верховної Ради від Партії регіонів під «шумок» передвиборчих баталій ініціювали розгляд у повторному другому читанні закону №6278 про проведення всеукраїнського референдуму.

  В житті кожної людини відбуваються фатальні моменти, зустрічаються фатальні партнери, трапляються фатальні події, але розумні індивідууми намагаються застерегти себе від подібних казусів. Розумники аналізують ситуацію, спостерігають за оточенням та бодай намагаються вчитись на чужих помилках. І таки вони не прогадують! Але не для всіх закони логіки є пріоритетними. Трапляються такі собі відчайдухи, що ступають по палаючих стежках, постійно наступають на ті самі граблі та втрапляють в такі собі «геопатогенні зони», а там їх радісно зустрічає містер Фатум. На жаль, фатальність вчинку, чи то «повний фул», бідолахи відчувають не миттєво. Фатум підкрадається до них поступово, і щоб ці браві хлопці не робили б, фатальний результат є неминучим…