Політика

У час, коли завершився порожній, але оплачений з кишень платників податків України саміт в Швейцарії, The New York Times публікує договір, про який протягом останніх двох років українці чули з різних джерел, але який до нинішньої публікації американським виданням - і не бачили. І, здавалося б, публікація повного тексту угоди, якою путін розмахував на перемовинах з лідерами африканських країн 17 червня 23 року, повинна була б гарно обговорюватись в Україні, однак, навіть серед так званих опозиційних до влади каналів - тиша. Що вже говорити про «Єдиний марафон», на якому подібну інформацію і не повідомляють.

Зі звільненням з посади голови офісу президента Богдана, Єрмак, отримавши портфель з компроматами, відчув себе очільником країни. І хоча Конституція України і не передбачає такої законодавчої чи урядової установи, як Офіс президента, для України, країни можливостей для гопників, крадіїв, мародерів та покидьків, це значення немає, що доведено всіма силовими структурами України.

Напередодні Швейцарського мирного саміту в Україні пішла дискусія щодо необхідності та досяжності цього якщо не миру, то заморожування бойових дій. Що є природним. Зокрема, два моїх добрих товариша, Gennadiy Druzenko і Олександр Доній виступили з відносно контроверсійними публікаціями на цю тему.

Политическая проблема в том, что после 21 мая2024 года - формального окончание срока правления президента Украины Зеленского, незаметно для украинского общества полномочия президента превращаются в привилегии, а огромные права и возможности воздействия на страну превращаются в его иммунитет власти от народа.

Самая опасное, что сделали циничные политтехнологи и администраторы Офиса президента Зеленского, так это то, что они, ради сохранения и продления власти, успешно раскололи украинцев на «граждан страны» и «патриотов Украины». У граждан Украины они забрали права и свободы, оставив им лишь обязанности и страдания, а к патриотам Украины, кроме фронтовиков, власть незаметно причислила огромную армию чиновников плюс близких ко двору младоолигархов, свору «95 квартала» и толпу полезных власти лояльных пропагандистов. И это все было сделано, кажется, без помощи кремля, а только на основе презрения в собственному народу, глубокой некомпетентности и собственного высокомерия.