Політика

Мій літературний прогноз не виправдався і до такого потрясіння основ як жінка-президент у Штатах ще не дійшли. Навпаки, демократи на виборах отримали нищівної поразки по всіх напрямках: і Білий Дім, і Сенат, і Конгрес майже гарантовано будуть республіканськими.

Президент Украины Зеленский в сложной ситуации. Он лихорадочно пишет планы действий для Запада (НАТО, ракеты, деньги, уважение), но при этом забывает честно признать свои политические ошибки и взять на себя хотя бы минимальную ответственность, а не искать виновных на стороне. У Лидера страны должно хватить политической воли и мужества взять на себя личные обязательства в критический для Украины период. Это могло бы сделать его честным и справедливым относительно страдающего от войны украинского народа.

В умовах війни Україна опинилася в ситуації, коли державні інструменти комунікацій самою владою використовуються з усе більшою інтенсивністю, але лише для того, аби залякати українців, змусити їх погодитись на капітуляцію перед ворогом, а також донести до громадян, що влада Зеленського, розкрадаючи країну, є для українців - найкращою.

Завершивши свій довгий тур багатьма містами Канади й США, хочу поділитися кількома принагідними думками й спостереженнями про сприйняття української тематики у Північній Америці. Без претензій на істину в останній інстанції, це просто мої щоденникові записи.

На сьогодні в Україні немає найбільш обговорюваної теми, ніж корупція під час війни. Виявилось, що для певного прошарку населення, яке вирішило, що воно - еліта, бо утримується за бюджетний кошт (гроші платників податків) і посідає певні посади, що дозволяють керувати, або бути в апараті примусу: СБУ, прокуратури, ДБР, САП, НАБУ, податкова, митниця, керівні посади у МВС та дотичних, на кшталт МСЕК, - війни немає. Вони живуть в іншій паралельній реальності, де воюють та платять податки ті, кого вони вважають смердами, або рабами, а «елітні» - крадуть і керують, вирішуючи долі інших.