Одеські підрядники вкрали у чорнобильців 8 млн. бюджетних коштів

Проблема розкрадання бюджетних коштів для українського суспільства – не новина. На жаль, в Україні крадуть з бюджету усі, хто хоч якимось чином до нього долучений. Проте одна річ – вкрасти гроші, що виділялись на благоустрій, інша – ті, що передбачали будівництво вкрай необхідного для держави медичного закладу. Тим паче – за програмою чорнобильських коштів.

Приміщення патолого-анатомічного корпусу  Наукового центру радіаційної медицини, що не  здані в експлуатацію

Свого часу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 893 від 11.06.2003 «Про затвердження переліку об'єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень, виділених на виконання Чорнобильської будівельної програми у 2003 році» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1982 від 19.12.2003), з Державного бюджету України було виділено 20 600 000,00 грн. на виконання робіт по завершенню будівництва патолого-анатомічного корпусу з лабораторіями Наукового центру радіаційної медицини.

Головним розпорядником цих коштів стало Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Звісно, що хто-хто, а чиновники від подібного відомства повинні усвідомлювати важливість того, що такий об’єкт повинен бути добудований. Проте одна річ – промовляти красиві гасла, інша – розпоряджатись грошима на будівництво. А як же ж можна утриматись від того, аби не заробити на подібній оборудці? І чиновники цього міністерства теж вирішили не винаходити велосипед, а працювати за вже існуючими схемами. А тому, визначаючи генерального підрядника для виконання робіт по завершенню будівництва (що було узгоджено з Міністерством економіки та питань європейської інтеграції України щодо процедури закупівлі у одного учасника), обрало Виробничо-комерційне підприємство «Монтажагробуд», що розташоване в… Одесі. Ну, те, чому саме одеситам випала нагода добудовувати медичне приміщення у Києві, можна віднести до одеського гумору (одесити народ метикуватий, все можуть), та, мабуть, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Києвілегких шляхів не шукає, а тому йому легше знайти фірму в Одесі, яка потому (у Києві) підбиратиме компанію, що працюватиме безпосередньо на будівництві. Та до такої дрібнички чого вже чіплятись. Тим паче, що саме ця структура отримувала у 2003 році кошти на певні будівельні роботи в славнозвісному таборі «Артек». Тож, якщо вже обрано компанію – то нехай працює. А тому Науковим центром радіаційної медицини було укладено з ВКП «Монтажагробуд» договіргенерального підряду № 150/ГП від 19.12.2003 та 25.12.2003 та на рахунки цієї компанії (авансом, шляхом 100% попередньої оплати!!!) перераховано з державного бюджету 20 600 000,00 грн. на завершення будівництва патолого-анатомічного корпусу з лабораторіямиНаукового центру радіаційної медицини. Щоправда, угода передбачала, що якщо гроші будуть не використані протягом декількох місяців, то їх зобов’язані повернути. Але одесити є одеситами. З почуттям гумору у них все гаразд, а тому цей пункт договору, мабуть, вони віднесли на рахунок жарту. Пожартували вони з медичним центром і в інший спосіб: роботи розпочали,а закінчити – забули. Ба більше! З самого початку робіт одесити почали завищувати вартість своєї діяльності (що, між іншим, згодом довели і працівники КРУ, виявивши суму завищень на 3 млн. 700 гривень) і бажали грошей все більше і більше. Та навіть за таких умов будівництво вони не завершили. І до сьогодні роботи на об’єкті повністю не виконанні і обладнання на будівництво не поставлене. Патологоанатомічний корпус Наукового центру радіаційної медицини так і не було здано в експлуатацію, а ВКП «Монтажагробуд» категорично відмовляється і повертати отримані бюджетні кошти і доводити будівництво до кінця!

Зважаючи на такий чорний гумор одеських добродіїв, керівництвом медичного центру за сприяння прокуратури Голосіївського району м. Києва було подано позов до Господарського суду м. Києва про розірвання договору генерального підряду та стягнення заборгованості з ВКП «Монтажагробуд». Господарський суд м. Києва 02.07.2007 задовольнив позов заступника прокурора Голосіївського району, поданого в інтересах держави в особі радіологічного центру, і розірвавдоговіргенерального підряду № 150/ГП від 19.12.2003 та стягнув з ВКП «Монтажагробуд» 8189215,97 грн.

Проте одеська компанія, не дивлячись на рішення суду, почала ухилятись від його виконання, а тому і оскаржила його в апеляційному порядку та всіма можливими заходами затягувала апеляційне провадження. Та вже ж Київський апеляційний господарський суд своєю ухвалою від 26.02.2008 задовольнив клопотання НЦРМ та наклав арешт на кошти ВКП «Монтажагробуд» в розмірі 8 189 215,97 грн. І хоча одесити і так не використали усіх бюджетнихкоштів (навіть враховуючи завищену вартість робіт), з’ясувалось, що на рахунках цієї структури коштів не має.

Тоді представники медичного центру та громадські організації, що підтримують чорнобильців, почали шукати правди і звертатись до різних інстанцій у пошуках справедливості. Не обійшли вони своєю увагою і президента – як гаранта верховенства права. Проте усі отримані відповіді зводяться до… посилення контролю за використаними коштами. Щоправда, одна відповідь таки була більш реальною:з прокуратури Одеської області відповіли, що до моменту, допоки це питання не буде остаточно вирішене в судах, якихось заходів щодо ВКП «Монтажагробуд» прокуратура вживати не буде.

А одесити теж часу не гають. Вони через суди роблять спробу не лише відбитись від звинувачень, а й оскаржити акти Контрольно-ревізійного управління!

Після довгого розгляду справедливість здобула гору і Постановою Київського апеляційного суду від 03.06.2008 рішення Господарського суду м. Києва було залишено в силі.

Але ВКП «Монтажагробуд» на цьому не зупинилось та подало скаргу до Вищого господарського суду України, який в свою чергу, не дивлячись, що справа в судах розглядається вже з 2006 року, прийшов до висновку, що попередні судові інстанції не все дослідили, а тому частково скасував рішення першої та другої інстанції та направив справу на новий розгляд.

Чорнобильці, обурені такою несправедливістю, почали звертатись до Генеральної прокуратури з проханням захистити державні інтереси та оскаржити постанову Вищого господарського суду до Верховного Суду України.

Щоправда, генеральний прокурор України, отримавши звернення від Наукового центру радіаційної медицини та організацій, що представляють чорнобильців, прислухався до неї і таки подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Проте Верховний Суд її повернув у зв’язку з тим, що не знайшов підстав для прийняття її до розгляду. От і виходить, що (як не дивно це визнавати) для найвищого судового органу держави розкрадання державних коштів – справа не занадто важлива.

На фото: адвокат Роман Титикало

Тож де шукати правди – не відомо. І якщо вже державна установа не має можливості повернути вкрадені бюджетні кошти, то що вже говорити про громадян, які шукають захисту у державного правосуддя?

Оксана КОТОМКІНА