Призначення Макеєнка Головою КМДА суперечить Конституції та Законам України (правовий аналіз)

kmda ditsadki

 
Останнім обраним міським головою Києва був Леонід Черновецький, період повноважень якого сплив 12 липня 2012 року. Головою Київської міської державної адміністрації (КМДА) Черновецький був ще менше — до 16 листопада 2010 року. Останні три роки головою КМДА вважався Олександр Попов, якого на цю посаду призначив Президент України віктор янукович.


Президентськими Указами № 42/2014 та № 43/2013 від 25.01.2014 було звільнено Олександра Попова з посади очільника КМДА, а на його місце призначено народного депутата України Володимира Макеєнка.

Призначення Володимира Макеєнка Головою КМДА (аналогічно до ситуації із призначенням Олександра Попова) порушує норми Конституції України та низки Законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 10-1 Закону України “Про столицю України — місто-герой Київ”,

Голова Київської міської державної адміністрації призначається Президентом України в порядку, передбаченому Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.2 Рішення Конституційного суду України № 21-рп/2003 від 25.12.2003 у справі № 1-45/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві),

Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Аналізуючи положення ч. 2 ст. 10-1 Закону України “Про столицю України — місто-герой Київ”, слід відзначити, що дана норма є бланкетною. Відповідні прямі норми, які встановлюють спосіб призначення голови КМДА, містяться у рішенні Конституційного суду України № 21-рп/2003 від 25.12.2003 у справі № 1-45/2003.

Щодо ч. 2 ст. 10-1 Закону України “Про столицю України — місто-герой Київ” Головне науково-експертне управління Верховної Ради України у висновку від 07.09.2010 щодо законопроекту 7069-2 від 06.09.2010 (законопроект, яким було доповнено Закон України “Про столицю України — місто-герой Київ” статтею 10-1) зазначає у п. 3 наступне:

Доцільно також звернути увагу на припис ч. 2 вказаної нової статті Закону, в якій міститься відсильна норма щодо порядку призначення Голови Київської міської державної адміністрації, тлумачення якої може бути неоднозначним і викликати складнощі при застосуванні. Зокрема, в умовах запропонованого у проекті збереження статусу Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради, застосування порядку призначення її голови, визначеного ст. 4 ст. 118 Конституції України, не є можливим з огляду на припис ч. 2 ст. 141 Конституції України, відповідно до якого виконавчий орган міської ради очолює міський голова. Таке розуміння конституційних і законодавчих положень стосовно здійснення виконавчої влади у м. Києві підтверджується і рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 р. № 21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві), згідно з яким «Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою». Отже, доки Київська міська державна адміністрація одночасно буде виконавчим органом Київської міської ради, її згідно з конституційними вимогами може очолювати тільки міський голова.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Статуту територіальної громади міста Києва, затвердженого на підставі ст. 5 Закону України “Про столицю України — місто-герой Київ” рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 371/1805 (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київради від 19.12.2002 № 154/314, рішенням Київради від 27.02.2003 № 263/423), зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2005 № 14/5,

Київський міський голова головує на засіданнях Київської міської ради і очолює виконавчий орган Київської міської ради (міську державну адміністрацію).

Володимир Макеєнко (як і Олександр Попов) не обирався територіальною громадою міста Києва, тому не є міським головою, відтак не міг бути призначений головою Київської міської державної адміністрації. Відповідний Указ Президента України “Про призначення В.Макеєнка головою Київської міської державної адміністрації” № 43/2014 від 25.01.2014 прямо суперечить Конституції України. Будь-які дії Володимира Макеєнка у якості Голови КМДА нелегітимні.

Михайло КАМЕНЄВ



Коментарі

  +0 #1 trum 25 янв. 2014 г., 22:26:47
Сами по себе решения Конституционного суда - это не норма законодательства, а трактовка нормы. А Закон о Киеве, который приводит автор, уже пересмотрен, и новая редакция не содержит норму на которую ссылаются в статье. :roll:

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у воєнному зведенні на 22 грудня обговорив наступні теми:

детальніше

Опитування

Чи підтримуєте Ви мир з рашистами на умовах здачі окупованих територій?

Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.