Ай да Шокін! Ай да сучий син!

Не можна не згадати вислів генія світової літератури Олександра Пушкіна «Ай да Пушкин! Ай да сукин сын!», яким він так виразно охарактеризував один із творів свого літературного доробку. Сьогодні ця яскрава цитата притаманна діям Генерального прокурора України Віктора Шокіна. Адже кожен, хто прочитає публікацію Віталія Шабуніна, Голови правління Центру протидії корупції, експерта антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ у його блозі на «Українській правді», наврядчи зможе заперечити цей геніальний вигук Пушкіна, що так пасує нашому генпрокуророві. Отже, читаймо:

Рознарядка від Шокіна: НАБУ справи не передавати – документ

Невідставлений генпрокурор Шокін – в агонії перед невизначеністю: спокійна пенсія? Тюрьма? Вигнання?.. Іскри з кабінету розлітаються підрозділами генпрокуратури у вигляді конкретних ЦУ: справи, що їх витребовують Антикорупційне Бюро та Спец.антикорупційна прокуратура – не віддавати:



У Шокіна набрейнстормили цілих 10 підстав, чому Ситник з Холодницьким мають йти лісом зі своїми законними вимогами витребовувати та розслідувати справи, за упокій яких у церквушці, що на останніх поверхах ГПУ, схоже, прокурорами вже щиро та рясно «відмолено». Одна з них – жирнюча з точки зору кола потенційно причетних до оборудки – про незаконний видобуток бурштину.

Рознарядка Генпрокурора містить перелік з 10 пунктів законодавства, якими мають послуговуватися прокурори для офіційної відмови у передачі справ до Бюро або Спец.Прокуратури. Тут є аргументи на будь-який прокурорський смак – від перекручування до красивої маніпуляції.



Не треба бути обізнаним у тонкощах Кримінально-процесуального кодексу та закону про НАБ, щоб зрозуміти нікчемність цих аргументів. Є закон про НАБУ, пряма норма якого (ст.17) говорить наступне:

Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов'язків надається «право за рішенням Директора Національного бюро, погодженим з прокурором, витребовувати від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, та інших кримінальних правопорушень, які не відносяться до його підслідності, але можуть бути використані з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності».

До відома ГПУ, де не знають, хто такі працівники НАБУ і на повному серйозні вважають, що Ситник – директор НАБУ – не є працівником Бюро, стаття 10 цього ж закону чітко визначає, що Ситник є працівником НАБУ.

Твердження, підписані Шокіним, що «закон не надає права Директору НАБу витребовувати провадження та не вказує працівників НАБу, які мають таке право» – правове невігластво та маніпуляція.

Це – все одно, що сказати, що Шокін не є працівником ГПУ:)



У цьому – вся ієзуїтська політика ГПУ, адже цей темник з'явився після наради в главку, де Холодницький намагався виробити разом з Севруком конкретний порядок витребування кримінальних проваджень та строків, що автоматично зняло б всі питання. Натомість «генерали» з Різницької вирішили всіх пошити в дурні.

Крім того, «відсутність порядку витребування справ в КПК та скасування інституту витребування справ» не завадила ГПУ передбачити такий порядок у власному Регламенті, затвердженому наказом Пшонки від 12 квітня 2012 року N 35, яким ГПУ активно користується і зараз.

Замість того, щоб разом з НАБУ виробити людський порядок взаємодії та обміну інформацією (передбачено ст.19 (1) закону про НАБУ), ГПУ від імені Шокіна видає вказівки, як уникнути передачі справ до Бюро.



154 прокурори, яких нещодавно призначив Шокін керівниками місцевих прокуратур, здавали тест на знання законодавства, а тому мають розуміти зміст частини 5 статті 216 КПК, що дозволяє детективам розслідувати, у разі необхідності, будь-яке кримінальне провадження; Статті, на які посилається інструкція ГПУ, визначають повноваження прокурора та керівника органу досудового розслідування, а не доступ до матеріалів досудового розслідування.

Також вони здавали тест на загальні розумові здібності й здатні самостійно зробити очевидний висновок, що для розслідування провадження, яке знаходиться в іншого органу досудового розслідування, детективам НАБУ потрібно, як мінімум, отримати доступ до такого провадження, для чого, власне, і передбачено право на його витребування.



Таке тупе трактування норм КПК є абсолютно хибним, адже частина 5 статті 216 КПК говорить про можливість розслідування детективами НАБУ справ, які віднесені до підслідності інших слідчих органів.



Класика подвійних стандартів від Шокіна. Спочатку він визнає підслідність за прокурорами ГПУ, а в пункті 9 своїх вказівок – прямо її заперечує з відсилкою до законів.



Звичайно, це ж банальна логіка! Прокурори САП та детективи НАБу будуть уповноважені на здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва у справах, отриманих від ГПУ, після відповідного рішення про початок розслідування саме цієї справи!!!

В цьому ж розпорядженні ГПУ спалили сценарій, що буде розігруватися як вихід із ситуації:



Генпрокурор вказує своїм підлеглим на те, що працівники НАБУ та САП повинні отримувати доступ до матеріалів кримінальних проваджень ГПУ виключно через такі заходи як: тимчасовий доступ до речей і документів, обшук та огляд.

В цілому, використання таких інструментів є цілком можливим – уявляю собі обшук орлів Ситника в ГПУ з метою вилучення томів кримінального провадження. Але – на це потрібен дозвіл суду і додатковий час. Та головне – тимчасовий доступ, огляд або обшук можуть бути здійснені вже в рамках розпочатих нових кримінальних проваджень НАБу. Фактично, ГПУ пропонує дублювати кримінальні провадження, що, в принципі, є недопустимим, адже слідчі дії різних органів досудового розслідування в таких провадженнях будуть накладатися та весь процес розслідування втратить зміст.



Пряма норма КПК говорить про те, спір про підслідність вирішує Генпрокурор, тому, власне, Шокін і провокує своїх підлеглих до спору з НАБу, аби в своїй особі приймати рішення у справах.

Більше того – Шокін вирішив доповнити своїми рознарядками сам кодекс. Так, він уточнив, що не лише генпрокурор може вирішити спір про підслідність, але і виконуючий обов'язки!! Такої норми в КПК немає! Не хіла підстраховочка на випадок, якщо в.о. Севрук зависне на Різницькій надовго.



Цю проблему дійсно можна вирішити лише відповідними змінами - і генпрокурора, і до КПК.

Ну і на останок – ось чому серед 154, призначених Шокіним, керівників регіональних прокуратур немає жодної людини не з прокурорського клану:



Хорошим тестом для нового очільника ГПУ стане відміна цього дурнуватого розпорядження і підходів до роботи з Антикорупційним Бюро в цілому.

Так і в ГПУ, і в суспільстві одразу зрозуміють, ким є IV генеральний прокурор – адептом та спадкоємцем політики Шокіна, чи – порядним, самостійним у власних рішеннях та неупередженим профі.

Чекати лишилося недовго.