П’ять причин, чому перший заступник Генерального прокурора Севрук не має права працювати в оновленій прокуратурі

sevruk

 

1. Активна співпраця з Пшонкою, а саме:

- з 2006 року працював в ГПУ під безпосереднім керівництвом Пшонки;
- у грудні 2010 року був призначений Пшонкою прокурором Подільського району м. Києва (відомо, що за часів Пшонки на такі посади призначали виключно «перевірених» людей);
- з грудня 2012 року і до втечі януковича та Пшонки працював у ГПУ на посаді заступника начальника управління нагляду за міліцією (саме цей підрозділ мав не допустити свавілля міліції під час Революції Гідності);
- останню з численних нагород з рук Пшонки - звання «Почесний працівник прокуратури України» - Севрук отримав 17 січня 2014 року - на наступний день після «диктаторських законів 16 січня...»

2. Активний саботаж реформ у прокуратурі (за завданням Гузиря та Шокіна), а саме:
- неформально курував підготовку нормативної бази ГПУ, яка звела нанівець спроби оновити керівників та склад місцевих прокуратур;
- реалізував схему підконтрольних конкурсних комісій під час конкурсу в місцеві прокуратури (одну з комісій очолював сам);
- негласно курував службові розслідування проти працівників управління реформ;
- гальмував призначення в управління працівників з поза системи;
- медійно дискредитував спроби змін у системі.

3. Переслідування команди Генеральної інспекції (ГІ) ГПУ (спільно з Гузирем, Шокіним, Столярчуком та іншими) через затримання у липні 2015 року «діамантових прокурорів», а саме:
- ініціював службові розслідування і перевірки щодо працівників ГІ та заступників Генпрокурора, які її курували;
- саботував призначення слідчих і прокурорів у ГІ;
- дискредитував працівників ГІ та ідею створення ГІ як такої у ЗМІ тощо.

4. Службова недбалість чи зловживання, внаслідок якого з ГПУ нібито зникли документи про надання житла співробітникам прокуратури.

Саме Севрук після Гузиря відповідав за департамент матеріально-технічного забезпечення ГПУ. Тобто документи або зникли у нього з-під носа, або знищені за його вказівкою, або ж він свідомо вводить усіх в оману, що найбільш ймовірно. А матеріали щодо зловживань з бюджетними грошима у цьому підрозділі за результатами журналістського розслідування «Щедрий вечір у Генпрокуратурі» Дмитро Гнап за моєю ініціативою були внесені до ЄРДР і передані НАБУ для розслідування, як того вимагає закон. До речі, а чи не закрите раптом це кримінальне провадження?

5. Свідоме ігнорування антикорупційного законодавства.

Яскравий приклад – дружина Севрука працює в Академії прокуратури України весь той час, коли він як перший заступник Генерального прокурора курує питання діяльності Академії. Очевидно, Севрук не чув про конфлікт інтересів. А в 2016 році він ще й просуває свою дружину на посаду заступника начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів громадянина або держави в суді в Академії (http://www.ap.gp.gov.ua/ua/academy_court_interests.html). Відповідальність за дії подібного роду передбачена статтею 172-7 КУпАП. Пропоную новоствореному НАЗК провести перевірку з цього приводу та поінформувати суспільство про її результати.

Віталій Касько, facebook.com



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у воєнному зведенні на 22 грудня обговорив наступні теми:

детальніше

Опитування

Чи підтримуєте Ви мир з рашистами на умовах здачі окупованих територій?

Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.