​Справа Бояренка зрушила з мертвої точки - ДБР доведеться працювати

Моя боротьба за справедливість проти зловживань одного з прокурорів Офісу генерального прокурора, Артема Бояренка, нарешті, дала перші плоди. Після тривалого мовчання та ігнорування з боку Державного бюро розслідувань щодо моєї заяви про кримінальні правопорушення з боку Бояренка, суд зобов’язав ДБР внести відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відтепер вони зобов’язані розпочати розслідування щодо нахабного намагання легалізувати кошти через продаж автомобіля за явно завищеною ціною. Це перемога не тільки для мене, але й для всіх громадян, які борються з системною корупцією та свавіллям.

Коротко нагадаю суть справи, яку детально описала у своїй попередній авторській колонці. Прокурор Офісу генпрокурора Бояренко, намагаючись легалізувати перед НАЗК кошти на придбання чергового автомобіля, вирішив продати наявну автівку власному батькові, причому за ціною, яка майже втричі перевищувала оціночну цінність. І тут ми маємо щонайменше два питання: чому найближчому родичу продається майно за завищеною ціною, тоді як сталою практикою є зворотне – продавати дешевше або й взагалі дарувати. По-друге, навіщо батькові купувати автомобіль, яким він згідно з декларацією і так має право користуватися?

Коротше кажучи, маємо типову корупційну оборудку, не дуже розумну і вибагливу, але вже як є. Вона легко «читається», особливо озброєним оком (а я вже цих декларацій правоохоронців скільки бачила!). Отже, 19 вересня 2024 року я подала заяву до ДБР про вчинення злочину Артемом Бояренком за статтями 209 (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; ст. 366 (Декларування недостовірної інформації) та ст. 368 (Незаконне збагачення). Згідно зі ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. І я цілком слушно розраховувала, що слідчі ДБР дотримаються положень закону та сумлінно виконають свою роботу.

Але ні. У ДБР вирішили просто проігнорувати і мою заяву, і норми закону, тому відповідного запису в ЄРДР навіть після закінчення встановленого законом терміну не з’явилося. Тоді довелося підключати суд: я подала скаргу на бездіяльність Державного бюро розслідувань до Шевченківського районного суду. І ось нарешті отримала ухвалу.

Отже, 16 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду Києва ухвалив рішення, яке підтвердило: у моїй заяві є всі підстави для початку кримінального провадження, оскільки в ній міститься достатньо доказів кримінальних правопорушень за вищезазначеними статтями. Саме тому суд наказав ДБР розпочати розслідування. Тепер Бюро зобов’язано протягом 24 годин після отримання рішення суду внести відомості до ЄРДР та негайно розпочати слідчі дії. Це означає, що тепер вони не можуть ігнорувати цю справу.

Ця перемога – лише перший крок у нашій спільній боротьбі. ДБР тепер зобов’язане діяти (не думаю, що вони самогубці і насміляться проігнорувати рішення суду так само, як проігнорували мою заяву). Проте це не означає, що процес завершився. Маю намір уважно стежити за тим, як буде проходити розслідування і боротися за те, щоб корумповані чиновники не змогли сховатися за ширмою безкарності. Я вперто займаюся подібними темами, бо корупція в органах правопорядку – це справжня загроза для всієї країни. Коли прокурор, який має захищати законність, займається сумнівними фінансовими махінаціями, це б’є по довірі суспільства.

Принагідно хочу звернутися до своїх колег, журналістів-розслідувачів. Лупайте сю скалу! Попри спротив та можливі погрози з боку фігурантів ваших розслідувань, попри нехлюйство ДБР та інших органів, для яких кругова порука та «корпоративна солідарність» силовиків важливіша за букву та дух закону. Цей прецедент може стати сигналом для інших журналістів та громадян: якщо ви стикаєтеся з бездіяльністю органів правопорядку, потрібен розголос! І тоді є надія, що суд прийме справедливе рішення і змусить правоохоронців виконувати свої обов’язки.

Тож мовчати не можна. І я не мовчатиму. Інформуватиму вас про наступні серії цього серіалу. Вірю, що він матиме хеппіенд, і щодо прокурора, який вчинив кримінальний злочин, будуть зроблені належні висновки та прийняті відповідні рішення.

Оксана КОТОМКІНА, Конфлікти і закони
Фото ukrreporter.com.ua