mogno vse

Олексій Подольський зробив заяву у суді по справі Пукача

oleksiy podolskiy

 
Сьогодні, може вперше, ми – українські громадяни – офіційно заставили суддів і прокурорів встати і заткнутися на честь наших Героїв, і ми, а не вони, дали команду «Вільно». Вдячний всім, хто підтримує мене і нашу позицію. Лише солідарність дасть нам перемогу. Отже поширюйте цю Заяву у пам'ять закатованих режимом Кучми-януковича.


ЗАЯВА

потерпілого О. Подольського
у судовому засіданні Київського апеляційного суду
9 лютого 2015 року.

15 років тому, якраз 9 лютого, почалася ця справа.

Георгію Гонгадзе залишалося жити 7 місяців і 7 днів.

Тоді невідомий без жодного слова вийшов з тіні і з одного удару проломив кастетом перенісся О. Єльяшкевичу. Саме тому народному депутату Єльяшкевичу, що днями до того ініціював у Верховній Раді процедуру імпічменту президента Кучми. За свідченням лікарів, удари подібної сили і в це місце, як правило, мають смертельний наслідок.

Коли Єльяшкевич прийшов до тями, він одразу покликав до себе українських журналістів. Знаєте, скільки прийшло до нього?

Один.

Георгій Гонгадзе.

Саме там – у реанімаційній палаті Георгій вів пряму трансляцію на радіо «Континент». Саме там - у реанімації, вперше прозвучало ім’я замовника – Л. Кучми. До оприлюднення плівок Мельниченко залишалося – 9 з половиною місяців.

Тут присутня адвокат вдови Георгія – Теличенко – вже давно намагається переконати Україну, що вбивство Гонгадзе – це поодинокий, мовляв – унікальний випадок, а не ланцюг у системних насильницьких злочинах корупційної влади, що створив Кучма, і якою скористався янукович.

Тож згадаймо, як все починалося.

Згадаймо низку брутальних вбивств конкурентів Кучми напередодні його других виборів.

Першим у листопаді 1996 року на Донбасі прибрали Євгена Щербаня, одразу після того як він продемонстрував президентські амбіції і міг летальне завади Кучмі збирати голоси у Східній Україні.

Другим, 22 квітня 1998 року, у ліфті застрелили Вадима Гетьмана – справжнього батька української гривні. Того самого Гетьмана, що виховав і опікувався іншим молодим і перспективним кандидатом у президенти – Віктором Ющенком. Після цього вбивства протеже Гетьмана так облякався, що не лише думати забув про вибори, а й з часом назвав Кучму рідним батьком, а тих, хто повстав проти його режиму і добивався правосуддя щодо Гонгадзе, майбутній «народний» президент, ще задовго до Путіна, назвав – фашистами.

Нарешті третім, перед самими виборами – 25 березня 1999 року, вбили В’ячеслава Черновола, що був символом наших змагань за незалежність. Тоді запрошені Кучмою московські політтехнологи вирішили вигравати за рахунок голосів Західної України. Там, де у підтримки В’ячеслава Максимовича не було жодної альтернативи. Москва вирішила, як зберегти Кучму, а наші слухняні спецслужби організували Черноволу смертельну автокатастрофу.

Так закладалися засади насильницької нейтралізації опонентів режиму Кучми.

Сьогодні я не хочу говорити про злочин проти мене: мені, дякувати Богу, дісталось не так вже й багато.

Але не маю права не згадати про команду своїх однодумців з «Української перспективи», яких катували, в яких стріляли, яких вбивали якраз напередодні вбивства Гонгадзе, який тісно співпрацював з нашою командою.

Звірячі побиття київських депутатів Василенка та Сафонова, постріли у спину Сергія Одарича, три місяця реанімації Сергія Каунова, що дивом вижив після численних переламів шелепу та черепно-мозкових травм, несумісних з життям, і, нарешті, вбивство у Донецьку Олександра Якименка, якого викрали та спалили у машині за місяць до зникнення Георгія Гонгадзе. Спалили за ті самі публікації «Української перспективи», що викривала системну корупцію і національну зраду режиму Кучми на користь Кремля. Такі втрати мала лише наша невеличка спільнота.

А скільки було таких політичних і громадських команд, що мужньо протистояли режиму по всій Україні?

Сотні.

Відтак апріорі – тисячі побитих, закатованих гумовими кийками та кастетами, викрадених та безвісті зниклих, застрелених, спалених і задушених. Нам ще прийдеться дізнаватися про їхні страждання і називати імена, що, на жаль, не зафіксовані у плівках Мельниченка.

Але ми маємо неспростовні докази того, хто замовив вбивство Гонгадзе. Весь світ вже давно називає винного – Леоніда Кучму.

Мовчить лише українська Феміда.

Саме це мовчання. Саме мерзотники у прокурорських мундирах та продажні негідники у суддівських мантіях забезпечили безкарність злочинця, а відтак – владу януковича.

Того самого Хама і поціновувача золотих унітазів, що замовляв і катування студентів, і викрадення активістів, і вбивства Вербицького та Нагояна, нарешті – розстріл Небесної Сотні.

Сьогодні символічна дата.

Тому незважаючи на те, що Петро Порошенко відправив саме Кучму вести від нашого імені переговори з нашим смертельним ворогом, маємо продемонструвати, що ми пам’ятаємо наших Героїв і ніколи не вибачимо їхніх катів.

Пропоную стоячи вшанувати всі жертви режиму Кучми-януковича хвилиною скорботного мовчання.

Слава Україні!

Громадянин Олексій Подольський.

Слід зазначити, що сьогодні Київський апеляційний суд оголосив судовий процес над Пукачем відкритим.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби на лінії бойового протистояння продовжувалися бойові дії низької інтенсивності. У результаті бойових дій жоден український військовослужбовець не постраждав

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2019.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.