Судові хроніки

7 травня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги, подані прокурором та стороною захисту на ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 17 квітня 2019 року, якою частково задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України та застосовано стосовно підозрюваного Крючкова Д.В. запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 днів до 29 травня 2019 року з одночасним визначенням застави у розмірі 7 011 650 гривень, повідомляє прес-служба Київського апеляційного суду.

Головою Вищого антикорупційного суду обрано Танасевич Олену Віталіївну строком на 3 роки. «За» кандидатуру Олени Танасевич проголосувало 23 судді, інший кандидат на посаду Голови - Ольга Саландяк набрала 10 голосів, нікого не підтримали 5 суддів, повідомляє прес-служба «Судової влади України».

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов віктора януковича до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа – Іван Ангелін. Позивач просить суд визнати протиправним рішення ВКДКА від 29 березня 2019 року, яким було скасовано рішення про притягнення адвоката Івана Ангеліна до дисциплінарної відповідальності, а саме - позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, повідомляє прес-служба суду.

Днями Коломийський міськрайонний суд розглянув кримінальне провадження щодо умисного вбивства малолітньої дитини і призначив покарання винуватій особі у вигляді 11 років позбавлення волі та стягнув в дохід держави – 5690,20 гривень витрат за проведення судової експертизи, повідомляє «Судова влада України» з посиланням на прес-службу суду.

Чотирнадцятий огляд практики Європейського суду з прав людини містить три рішення, серед яких окремий інтерес викликає рішення у справі ELISEI UZUN AND ANDONIE v. ROMANIA. Так, у цій справі заявники – працівники апарату суду, скаржилися на дискримінацію щодо них з огляду на те, що їм не виплачувалися «бонуси за лояльність» так, як іншим працівникам у таких установах, хоча це й було передбачено положеннями національного законодавства. Національні суди не захистили, на думку заявників, їхніх інтересів.