Екологи радять не пити в зоні АТО неочищену воду

Екологи МБО «Екологія-Право-Людина» підготували та поширили у соцмережах схему виготовлення фільтру для води з підручних матеріалів. Вони переконані, що у дні війни безпечна питна вода стала ще більшим дефіцитом в зоні АТО, ніж була до того. Зокрема, сьогодні вода може становити і нові загрози, не відомі раніше.

У час війни воду не можна вважати безпечною для здоров’я. Це стосується як води у водогоні, так і з природних джерел (колодязі, річки, ставки). Питна вода традиційно є дефіцитом для Донбасу. Через забруднення поверхневих вод значна частина населення зони АТО використовує або підземні джерела водопостачання, або привозну воду. Безпечних джерел води та надійних засобів її очистки завжди бракувало. Чимало відкритих джерел води, таких як річки і ставки, забруднені шахтними водами, а також накопичують змиті з поверхні грунту техногенні забруднення. Тому раніше частина населених пунктів регіону використовували лише привозну воду.

Сьогодні в зоні АТО очистка води у водогоні працює далеко не всюди, а природні джерела можуть мати різноманітні забруднення. Однією з таких небачених раніше небезпек є загроза зараження водотоків патогенними мікроорганізмами в місцях боїв та загибелі солдатів. З цієї причини ми радимо всім людям, що перебувають зараз у зоні АТО, очищати воду перед використанням у їжу за допомогою простого саморобного фільтру.

Схема виготовлення фільтру опублікована в інтернеті. Екологи просять небайдужих поширювати цю інформацію та схему виготовлення фільтру в соціальних мережах.

ДОВІДКА

За запасами водних ресурсів територія зони АТО відноситься до недостатньо забезпечених. Водозабезпеченість лише на території Луганщини водними ресурсами в 1,65 рази і місцевими в 2,0 рази нижче, ніж у середньому по Україні. На одного мешканця в області залежно від водності року припадає від 0,16 до 0,5 тис. м3/рік (порівняно з 1,01 тис. м3/рік в середньому в державі).

Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб'єктів господарювання. Біля 100,3 млн. м3 забруднених стічних вод щорічно надходить до них. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів.

Значний вплив на формування якості поверхневих вод здійснюють води шахтного водовідливу. Щороку підприємствами вугільної промисловості до водних об'єктів скидається біля 160 млн. м3 шахтних вод. З них 58 млн. м3 віднесено до категорії забруднених. До категорії забруднених шахтні води відносяться через їх високу мінералізацією.

Основними річками, до яких скидаються шахтні води, є р. Сіверський Донець, її праві притоки та р. Міус. Вони характеризуються підвищеною мінералізацією. Розробки родовищ вугілля і скидання шахтних вод у гідрографічну мережу призвели до змін у водообміні та гідрохімічному режимі підземних вод на території, яка значно перевищує площу гірничих робіт.

З джерел централізованого водопостачання у 2010 році в Луганській області - 92,5% не відповідали санітарним нормам, у 2012 році - 63,4%. За хімічними показниками питна вода, яка подається населенню Луганської області, не відповідає діючим нормативам за показниками: сухий залишок, жорсткість, нітрати, хлориди, сульфати, кольоровість, каламутність. У Донецькій області у 2010 році не відповідали санітарним нормам лише 15,7% джерел питного водопостачання, у 2012 - 4,4%.