Гра проти людей і законів

У таку огидну гру проти конституційних прав людини, верховенства права і чинного законодавства грають сьогодні керівники і чиновники прокурорських інстанцій та Держказначейства.

Світ – як фальшивомонетник. Фальшивомонетний механізм глобалізованого світу діє безперебійно. В обігу – безліч сфальшованих банкнотів, фінансових корупційних схем, які сприяють грабіжництву бюджетних коштів та інших протизаконних вчинків. Тим і небезпечних. Людина існує у середовищі підмін. В суспільстві були і залишаються тисячі чиновників - махрових бюрократів, які наче справжня антисуспільна хамова сила гальмують фінансово-економічний розвиток країни. Їхні дії та вчинки наочно свідчать, що Конституція і Закони у нас не для всіх. Саме такі нікчеми і державні правопорушники створили, наче павутиння, касту недоторканих І, схоже, поки це влаштовує всіх можновладців. Пригадалися слова відомого українського письменника Володимира Базилевського, який у «Літературній Україні», полемізуючи на цю тему, вдало, здається, написав такий абзац: «Горе тій державі, де хам на вершині піраміди. Тоді бидло править бал. Тоді сваволя, корупція, здирство, спекуляція розповсюджується із швидкістю інфекції. Тоді особистість кинута напризволяще у штормове море повсякдення. Справедливість стає фікцією. Особиста безпека - ілюзією. Честь і достоїнство – ганчіркою, об яку витирають ноги. Порятунку чекати нізвідки. Життя стає проблематичним».

Ці літературно-філософські пасажи, гадаю, будуть вдалим прологом для початку публікації про одне одіозне, законспіроване державне відомство, яке має у своєму центральному офісі і в регіонах України тисячі чиновників, що пожирають з державного бюджету десятки (якщо не сотні??) мільйонів гривень. Кому і для чого таке потрібно???...

Державна Казначейська Служба (ДКС) України – структура, створена ще за часів президентства Л. Кучми, давно, здається, віджила, як-то кажуть, свій час. А чи потрібна вона взагалі ? Адже ,коли був Майдан з вимогою усунення від влади Кучми, громадяни країни вимагали змін, в тому числі у скорочення міністерств і надмірної кількості чиновників, створення нових управлінських моделей в системі керування фінансово-економічними процесами у державі. Але одіозне відомство ДКС України встояло, його не зачепили, не розпустили, не розігнали.

Раніше і зараз можна було прочитати і почути багато критики на адресу Держказначейства. Хоча б, наприклад, статтю в інтернет «ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО- СИСТЕМА САБОТАЖУ РЕФОРМ В УКРАЇНІ». Наведу короткий витяг з публікації.

«Держказначейство – це серце бюрократичної системи сьогоднішньої України, її втілення, її уродливе обличчя, її символ. Це – головна система саботажу реформ в Україні. Нові реформатори у владі ще не збагнули або ще не стикнулись з цим монстром. Про реформування Держказначейства наразі не чути. А це наскрізь прогниле утворення не лише гальмує реформи, воно дискредитує саме поняття реформ».

Чимало обгрунтованої критики і про факти гальмування динамічного фінансово-економічного розвитку країни, про зловживання, бюрократизм і безвідповідальність можна прочитати в інтернеті, статті: «»ДЕРЖИМОРДЫ ГОСУДАРСТВЕННОГО УРОВНЯ», «ДЕРЖИМОРДЫ И ДУРАКИ ЧЕМ-ТО СОВМЕСТИМЫ», «ЗАЧЕМ НАМ ТАКОЕ КАЗНАЧЕЙСТВО? или КАК ИЗБАВИТЬСЯ ОТ ДУРАКОВ И ДЕРЖИМОРД?» («Объективная газета), на сайті Чернівецького інформаційного порталу «Версії» - «ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНА ТАЄМНИЦЯ ДЕРЖАВНОЇ СКАРБНИЦІ». І ще на цю тему є чимало інших матеріалів.

Що стосується Людини, яка має громадянство України, а її права захищаються Конституцією і Законами, для чиновників з Держказначейства вона, ця українська людина, очевидно, не має вирішального значення, бо Людина для цих тимчасовців завжди відображалася значенням про індивідуум з маленької букви. Таким чином, ДКС України та іншими подібними бюрократичними державними органами, яких в України надмірно багато, сучасну українську Людину витіснено з держави на задвірки існування. Приниження її незчисленні та нескінченні. З протягнутою рукою до Держказначейства приїздять не тільки громадяни, а й керівні особи з міст і областей. І все нерідко буває марно. Казначейські примхи, всілякі інструкції, відомчі циркуляри та Бюджетні катаклізми дозволяють чиновникові тлумачити будь-яку ситуацію на свій лад, а з людини роботи дурня. Відтак, хворобливу свідомість інтелігента навідує крамольна думка: невже треба було отримати незалежність, щоб упевнитися у власному безсиллі ? Невже Костомаров і Куліш мали рацію, коли говорили про державотворчу неспромогу українців?..

Як один з прикладів взаємовідносин: «Людина- Держава- Держказначейство» може служити досить резонансна історія протистояння з владою – члена Національної спілки журналістів України, генерального секретаря федерації ММА з міжнародних зв’язків, киянки Євгенії Борщевської. «Конфлікти і закони»» раніше стисло розповідали про цю ганебну антиконституційну історію. Характерно, що керівники держави, Київської міськдержадміністрації та інших впливових державних органів реально не втручаються у цю справу, а також не реагують на критичні виступи засобів масової інформації. Створюється прецедент, який нагадує часи застою та правового нігілізму в Україні.

Розмірковуючи над важливою темою, є сенс знову нагадати деякі головні моменти цієї надзвичайної події, тим більше, що на Держказначейство не можуть чи не хочуть поки вплинути Генпрокуратура, Кабінет Міністрів і Міністерство фінансів України. Але принцип безкарності буде сприяти вчиненню нових посадових, державних і карних злочинів в країні, поки на її теренах пануватимемо правове свавілля та антиконституційна анархія.

Київська міська державна адміністрація (КМДА) ігнорує та понад два роки не виконує рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2012 р по справі №2610/15401/2012 щодо відшкодування Є. Борщевській завданої з вини КМДА матеріальної і матеріальної шкоди. Незважаючи на те, що в Адміністрації Президента України це питання знаходилося на контролі , а також листи з Генеральної Прокуратури, від голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради України, заступника Секретаря Ради Національної Безпеки і Оборони України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - добитися нічого не вдалося! Складається враження, що на ці листи у столичній адміністрації, Державному Казначействі України не звертають належної уваги, якщо не сказати більше – їх ігнорують! Міняються керівники КМДА , але всіх їх відрізняє однакова якість: Черновецький, Попов, Бондаренко і тепер Кличко – ігнорували і не виконували (й не виконують зараз!!) згадане судове рішення. Навпаки, простежується відкрита протидія цьому законному процесові, невиконання чиновниками відомства Конституції й чинного законодавства, дискредитація органів державної влади. На мою думку, це ганьба для України!.. Цікава деталь. Численні звернення постраждалої журналістки у Генеральну прокуратуру останнім часом переправлялися у Прокуратуру Києва, а звідти… у Прокуратуру Шевченківського району і в районне управління міліції, щоб вони розбиралися з цим процесом. Такої безвідповідальності і наруги над правом і законом, мабуть, не знайти. Принаймні у цивілізованих та демократичних країнах!! Органи правоохоронної системи районного рівня не наділені повноваженнями контролю за дотриманням законів з боку КМДА і Держказначейства. Це рівень вищих наглядових державних органів. Отже, «скидали» усе по згаданій справі на рівень району, щоб відверто «поховати» питання виконання вищезгаданого судового рішення і притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Держказначейства і КМДА. Прокуратура Шевченківського району і Шевченківське районне управління міліції нещодавно (у друге поспіль!!) закрили справу, яка розглядалася у досудовому розслідуванні. Тобто умисне невиконання судових рішень з боку чиновників КМДА по відшкодуванню матеріального і морального боргу Є. Борщевській було доведено прокуратурою ще рік тому, а районні прокурорські чиновники продовжують свою брудну гру. Очевидно, відчувають свою безкарність чи відрізняються звичайною правовою тупістю.

Два роки Державна Казначейська Служба України знаходиться також у цьому огидному антиконституційному болоті протистояння з постраждалою жінкою, патріоткою України.

Чиновники Держказначейства час від часу змінюють тексти своїх відписок, наміри, викручуючись із патової для них ситуації наче ящури, при цьому вони, здається, втратили реальність існуючого для всіх правового кола і відповідних меж дозволеного, дискредитують своїми діями державну владу, судову систему країни, порушують окремі положення Конституції і Закони України: «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», «Про основи національної безпеки», «Державну службу». З осіб, які чекають компенсації судового боргу від держави і боржників, у ДКС України утворили незаконні черги, причому не повідомляють людям їх порядкові номери , порядок просування в цих чергах і загальні перспективи. Таких розкладів немає у конституційних вимогах і чинному законодавстві. Можна припустити, що подібні непрозорі схеми діяльності у Держказначействі можуть призвести і до поширення корупції. Цікавий момент. Керівники Держказначейства не реагують належним чином на всі зауваження та листи з Генпрокуратури і Адміністрації Президента України і ніхто нікого не відсторонює від роботи й не притягає до кримінальної відповідальності. Це що, окреме князівство, анклав на теренах України зі своїми поняттями та законами?.. Хто ж його так захищає і провокує до діяльності, не сумісної з Конституцією і чинним законодавством?

Провокативні запитання, як для українського інтелігента, для мислячої людини, котрі гостріше від інших відчувають свою загубленість. На їх очах розгортається чи не останній акт трагікомедії, де з назви країни вихолощується нутро. Україна-буфонада, Україна-пародія, Україна-абсурд…

Чиновники КМДА на чолі з В. Кличком мотивують те, що не можуть виконати згадані судові рішення… відсутністю коштів. А між іншим, у газеті «Київській носоріг» (номер від 22.07.2015 р) надруковано статтю: «Киян продовжують цинічно обкрадати», де йдеться про те, що з міського бюджету на ремонт одного житлового будинку було виділено 213 тис. гривень, і торік влада мала відремонтувати 1393 будинки на суму 297 мільйонів гривень. Але значна частина цієї суми була просто розкрадена». На інтернет-сайті «Politica-ua» в публікації: 23.07.2015 «Чиновники Кличка выписали себе гигантские премии» надається інформація, що керівники ряду департаментів КМДА та їх заступники виписали собі великі грошові премії у розмірах від 20 до 39 тисяч гривень на загальну суму за 11 місяців 2015 року понад 500 тисяч гривень». У засобах масової інформації є чимало інших публікацій про фінансові зловживання чиновників КМДА. Та й не усі вірять, що на величезну реконструкцію Поштової площі потрібно буде викласти понад 400 мільйонів гривень Отже, сумнівно і огидно читати ствердження, що в КМДА немає коштів, щоб виплатити постраждалій жінці судовий матеріальний і моральний борг. І це ГАНЬБА!

Скрізь і всюди наштовхуємося на вістря кардинальної проблеми хама. Вістря само випирає із рваних одеж хворої державності. В образі разючих прикладів ігнорування чиновниками Конституцією і Законами України, в образі разючої невідповідності астрономічної цифри награбованого і безликості його власників. Тому нормальна соціальна людина ніколи не зможе примирится з цими фактами. Ця балакуча проза, що асоціюється з налипанням мокрої сорочки на голе тіло, хворобливо тяжіє до тієї свободи самовивертання, коли свобода і справедливість, як Сатурн, поглинають своє дитя. Людині тільки й залишається сподівання та віра у перспективи справедливості, які поки не проглядаються. Незважаючи на труднощі і численні перешкоди, будь-яка людина має звичайно окремі дні, години, тижні на відчуття чогось радісного і щасливого. І це зрозуміло. Але щастя як успіх не знімає трагізму долі. «Людина навіть коли стоїть обличчям до Бога, відчуває спиною холод небуття»(С. Кримський).

Олександр БОРЩЕВСЬКИЙ, головний редактор журналу «Світ єдиноборств», лауреат золотої медалі «Незалежність» Київської організації Національної спілки журналістів України