Постанова Кабміну «А-ля Табачник» запущена, нові перегони із шкільними підручниками розпочалися

Міністерство освіти України і за часів януковича, особливо перебуваючи під керівництвом одіозного українофоба Табачника, відрізнялось відвертою зневагою та поверхневим ставленням до журналістів. Більш за все демонструвалось це тоді, коли журналісти починали ставити керівництву МОН незручні запитання з приводу розподілу державних коштів у тіньовий спосіб, та ще із брутальним нехтуванням Конституції та законів України. Тому відповідь на журналістський запит «Конфліктів і законів» з приводу законності та прозорості проведення процедури конкурсного відбору підручників для учнів загально-освітніх навчальних закладів, яку отримала редакція від МОН, чомусь не здивувала. Журналістам давно відомо, як нинішня влада працює по-новому в руслі старих схем януковича.

Навіть не здивував термін - один тиждень: надсилання зазначеної відповіді у форматі: ми вас відверто послали, а дорогу ви знайдете. МОН, як завжди, дотрималось природної для нього традиції. А саме: ви, наївні журналісти, можете писати та ставити свої запитання скільки завгодно. А ми будемо діяти рішуче, просуватись вперед, незважаючи на те, що бар'єром для досягнення корупційної мети є навіть не всевидюче око українського журналіста, а сувора законодавча база нашої країни.

На запитання редакції «Конфліктів і законів»: про розбіжність позицій Інституту модернізації змісту освіти та МОН по відношенню до порушників Програми постачання шкільних підручників до шкіл; про те, з яких причин Міністерство так завзято відстоює позицію видавництв-порушників держпрограми; про законність та прозорість діяльності МОН в напрямку просування проекту Постанови Кабміну, що регламентує умови конкурсу на видання підручників за державний кошт; про те, чому МОН так цікаво допустити до конкурсу контори-одноденки, на кшталт ТОВ «Табачник та табачникісти»; і насамкінець про те, яким чином МОН планує покарати видавництва, афільовані з Табачником в разі, якщо вони вчергове не виконають умови Програми та не видадуть необхідні школярам підручники - шановне Міністерство освіти України, поміркувавши тиждень, надіслало редакції уривок з умов Програми, які і без того розміщені на сайті МОН. Тож, традиційно, редакції довелося домислювати ситуацію самостійно.





Варто зауважити, що мотивацією розслідування та журналістських запитів до МОН слугувало занепокоєння редакції «Конфліктів і законів» з приводу грандіозного провалу програми постачання шкільних підручників до загально-освітніх шкіл України. А точніше: збентежило те, що школярі цього року вкотре лишилися без підручників, якими їх мала забезпечити держава. Учні 4 та 7 класів, які навчалися цього року за новою шкільною програмою, закінчують цей рік без наявності необхідної літератури.

Нагадуємо, що це сталося через інертність комунікацій між МОН, місцевими владами України та видавництвами, з одного боку, а з другого, через те, що афільовані з Дмитром Табачником видавництва «Генеза», «ВД «Освіта», «Сиція» та «Світоч» вкотре злісно не виконали держзамовлення у повному обсязі, скористалися державними коштами у розмірі близько 8 млн. грн., і з часом ці гроші повернули, сплативши при цьому пеню за користування коштами. І тим самим, згідно з постановою Кабінету міністрів №181 вони мали бути «дискваліфікованими» в майбутньому в якості учасників державних програм щодо розподілу коштів на випуск шкільних підручників.

Тим не менш, всупереч закону та нехтуючи логікою, Міністерство освіти залишило за табачниківськими структурами можливість бути майже монополістами на ринку шкільних підручників, що випускаються за державний кошт, та ініціювало перегляд норм, передбачених постановою Кабміну задля легалізації участі «Генези», «ВД «Освіти», «Сиціі» та «Світоча» у наступному конкурсі на видання книжок для 8 класів.

Керівництво МОН не погидувало, всупереч закону, проштовхнути новий проект постанови Кабінету міністрів (будемо називати її «А-ля Табачник», адже саме інтереси товаришів Табачника вона захищає), що вносить зміни до постанови від 27.05.2014 № 181. Нагадуємо: проект зазначеної постанови передбачає, що видавництва - злісні порушники програми держзамовлення на видавництво шкільних підручників, матимуть право брати участь у наступних процедурах державних закупівель.

Крім того, для підстрахування, ініціатори проекту Постанови « А-ля Табачник» внесли зміни до Постанови від 22.02.2006 № 187 про умови програми. Зазначені зміни регламентують можливість прийняття участі у процедурах держзакупівлі шкільних підручників для структур, що були зареєстровані вчора та ще жодним чином не проявили себе на видавничому ринку (раніше до участі в програмі допускалися видавництва, що працюють на ринку не менше ніж 2 роки). Таким чином, чиновники МОН відкрили для табачниківських товаришів можливість допуску до державних коштів ще низки афільованих з ними контор-одноденок.

Цікаво, яким чином табачниківським структурам вдалося переконати МОН вкотре стати на захист їх інтересів, та ще й перетягнути на свій бік оновлений Майданом Кабінет міністрів?

Аналізуючи ситуацію про підготовку та лобіювання заангажованої під табачниківські структури проекту постанови Кабінету міністрів, ми не будемо акцентувати увагу на тому, що більшість видавців, які беруть участь у програмі держзакупівель шкільних підручників для загально-освітніх навчальних закладів, навіть не були поінформовані про її створення. Логічно зауважити, що нова Постанова інтереси інших видавництв не враховувала.

Ми зосередимо увагу наших читачів - юристів та правознавців на грубому порушенні процедури апробації постанови, яка, за свідченням заступника міністра освіти Павла Хабзея, була прийнята на засіданні Кабміну, що проходило 1 червня 2016 року. (Інформація про затвердження Постанови була озвучена на робочій нараді в МОН 2 червня 2016 року.)

Ганебно, що Проект Постанови «А-ля Табачник» було подано на розгляд Кабінету Міністрів України із порушенням Законодавства України та минаючи процедуру Громадського обговорення.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються через опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційному сайті відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет. На сайті МОН проекту постанови «А-ля Табачник» на 6 червня 2016 року не фігурує.

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 55 Закону України «Про запобігання корупції», обов’язковій антикорупційній експертизі, яка проводиться Міністерством юстиції України, підлягають усі проекти нормативно-правових актів, що вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України. Інформація про антикорупційну експертизу зазначеного проекту постанови на сайті МОН також на зазначене число виявити не вдалося.

І насамкінець, Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Інформацію про опрацювання вищезазначених звернень, з приводу проекту Постанови, на ресурсі МОН ми також не знайшли.

До речі, цікаво, що апробація та прийняття постанови «А-ля Табачник» пройшли в дуже загадковий спосіб, адже проект зазначеної постанови був відсутній у порядку денному засідання Кабміну від 1 червня 2016 року.





Крім того, сама прийнята Постанова, про яку відрапортував заступник міністра освіти Павло Хобзей під час робочої наради 2 червня, не представлена і в нормативно-правовій базі - останніх надходженнях актів КМУ (нормативно правова база скріншот).





Дослідження абсолютно підтвердило версію про те, що проект Постанови пройшов апробацію в Кабміні з грубими порушеннями Законів України, і чиновникам це дуже добре відомо!

Це не дивно, адже в разі, якби МОН та лобісти проекту постанови пройшли цикл необхідних процедур перед тим, як постанова мала потрапити на розгляд Кабінету міністрів України, минуло б не менше ніж півтора місяці. У найкращому випадку, її було б ратифіковано в середині, або навіть наприкінці липня. І тільки в липні були б затверджені виконавці програми Держзамовлень на випуск шкільних підручників для 8 класів та на випуск решти ненадрукованих підручників для 4 та 7 класів. А це - 60 відсотків від минулорічного держзамовлення. Тоді на друк залишився б лише один місяць! Судячи із стверджень заступника міністра МОН Павла Хабзея, йдеться про випуск 13 млн. підручників, які мають отримати українські школярі 1 вересня 2016 року.

Зрозуміло, що за місяць видавці випустити такий обсяг книжок встигнути не могли. Тому ініціатори постанови пішли на великий ризик. Чиновники МОН, які простимулювали ратифікацію постанови Кабміну «А-ля Табачник», яка зберегла майже монополію для табачниківських структур на українському ринку шкільних підручників, пішли на велику авантюру, ставлячи під загрозу не лише власний імідж та позиціонування Міністерства освіти у суспільстві. Вони ризикнули успішністю реалізації дуже важливої для майбутнього України програми, яка має забезпечити українських школярів підручниками 1 вересня 2016 року.

Чиновники МОН не скористалися можливістю (про яку від імені Інституту змісту та засобів навчання заявив його в. о. Завалевський) та не передали авторські права на видання підручників іншим видавництвам, які беруть участь у програмі, або бодай навіть державним видавництвам «Освіта», «Вища школа» та «Либідь», які взагалі давно відсторонені від зазначеного конкурсу ще з часів Табачника. Чиновники МОН зробили ставку на «Генезу», «ВД Освіту», «Сицію» та «Світоч».

Тож процес запущено, а потяг на шаленій швидкості ніхто зупиняти не збирається. До нового навчального року залишилось менше двох з половиною місяців. І ми сподіваємось, що цього року герої нашого журналістського розслідування - видавництва: «Генеза» «ВД «Освіта», «Сиція» та «Світоч» із своїм завданням впораються якісно та вчасно надрукують підручники. А українські школярі першого вересня підуть до школи із повними комплектами необхідних для освоювання нових шкільних програм книжок.

Ми, в свою чергу, спостерігатимемо за реалізацію цього кропіткого процесу. Ми, в будь-якому разі, повернемось до цієї теми і, можливо, прийдемо до висновку про те, що переможців не судять, та порадіємо за чиновників МОН, які ризикнули та перемогли заради успішного виконання державної програми із забезпечення школярів необхідною для навчання літературою. Але, якщо ризик та злісне нехтування нормами законів України себе не виправдають і новий навчальний рік в українських школах розпочнеться зі старих проблем із підручниками, історія із табачниківськими друзями вийде вже далеко за межі журналістського розслідування.

Віктор ТАРАНОВ, «Конфлікти і закони»