За гратами Артемівського УВП №6 опинилася велика кількість добровольців-АТОшників

В Артемівському УВП №6 Донецької обл., як мені повідомляють друзі політв'язня-айдарівця-добровольця-сироти, який там знаходиться, перебуває бл. 90 АТОшників. Деякі з них перебувають там справді за вчинені злочини, але близько десяти чоловік взагалі не знають, за що їх там тримають. Або от один з них, боєць 93-ї бригади - за побутову бійку, в якій нема тяжких тілесних або трупів, вже засуджений до 9 років позбавлення волі.

Вони просто в розпачі, чому їм дають по максимуму, вони вважають, що їх садять за якоюсь пекельною рознарядкою, і вони не розуміють, чому сєпарам, навпаки, перебивають статті на більш легкі і відпускають.

Звісно, випадки всі різні, і часто я чую, що АТОшники сидять за конкретні злочини і те, що він, АТОшник, не має звільнятися від кримінальної відповідальності, бо закон один для всіх. Але дуже дивно, що за гратами опинилася така велика кількість добровольців-АТОшників взагалі.

І що з цим усім робити – хз.

P.S.: Ну, не зовсім хз... Ігор Мосійчук більш як пів року тому розробив і подав законопроект, що стосувався територіальної підсудності. В ньому йдеться про те, щоб справи АТОшників розглядали суди за місцем реєстрації частини, а не в зоні АТО, де суди і слідаки, великою мірою, самі розумієте хто. Але законопроект провалився на Комітеті, і невідомо коли буде поставлений на розгляд. А Головне експертне управління теж дало проекту негативну оцінку, мовляв, те, що судді і слідаки в тих краях ватні, не може бути причиною, щоб міняти підсудність, бо це порушення Конституції в частині свободи переконань.

Тетяна Близньюк, facebook.com