Країна відзначила Акт відновлення української держави

akt nezalegnosti1

 
30 червня в державі відзначили 75-у річницю Акту відновлення української держави, проголошеного Організацією Українських Націоналістів (бандерівців) у Львові.


У Києві відзначили річницю Акту відновлення Української Держави, яку, відповідно до пропозиції депутата Юрія Сиротюка, ухвалила Київрада.

Про важливість ухвалення такого рішення наголосив Стефан Романів, Голова ОУН (б), Генеральний секретар Світового конгресу українців, який виступив перед депутатами.

akt nezalegnosti4

Як зазначається у пояснювальній записці до рішення, цього року Україна відзначає 75-річчя проголошення Акту відновлення Української Держави, що був виголошений у Львові 30 червня 1941 року.

Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери задекларувала цим Актом не лише бажання жити в незалежній державі. Як свідоцтво про народження, що підтверджує факт реєстрації народження дитини – цей Акт став свідоцтвом про незалежність, що підтверджував факт існування української нації.

Акт відновлення Української Держави, як і двома роками раніше проголошення незалежності Карпатської України, переконливо засвідчив тяглість традицій українського державотворення, перерваних поразкою Перших Визвольних змагань 1917-1920-х років, задекларував прагнення української нації до визволення від окупантів та возз’єднання в Українській Самостійній Соборній Державі.

Проголошений між молотом і ковадлом гітлерівського та сталінського тоталітарних режимів, Акт відновлення Української Держави став одним із найяскравіших символів української національно-визвольної боротьби XX століття, що надихав на боротьбу за Українську Самостійну Соборну Державу вояків Української Повстанської Армії, і тепер надихає українських воїнів, захисників східних кордонів України у боротьбі за відновлення територіальної цілісності нашої держави.

Відзначення 75-річчя Акту відновлення Української Держави має важливе значення не лише для відновлення пам’яті про героїчне минуле української нації, але й для виховання нових поколінь українських патріотів.

Основним завданням прийняття даного рішення є забезпечення гідного відзначення важливого етапу українського державотворення – 75-річчя Акту відновлення Української Держави на території міста Києва. Основною метою прийняття рішення є відновлення історичної пам'яті української нації.

У столиці громадські вшанування відбулися біля Оперного театру – місця загибелі голови Проводу ОУН (бандерівської) на Осередньо-Східних Українських Землях (ОСУЗ) Дмитра Мирона-Орлика, застреленого нацистами 25 липня 1942 року.

akt nezalegnosti2

akt nezalegnosti3

В урочистому заході взяли участь керівники Українського інституту національної пам’яті, Організації Українських Націоналістів (бандерівців), Центру національного відродження, Національного науково-дослідного інституту Українознавства, УВКР, Молодіжного Націоналістичного Конгресу, представники інших громадських об’єднань.

«Саме Дмитро Мирон мав готувати проголошення Акту відновлення української держави восени 1941 року в Києві. Двічі після 30 червня 1941 р. його заарештовували німецькі окупанти, але двічі Мирон-Орлик тікав з-під варти. Під час останньої втечі трагічно загинув, як у бою», – розповів під час покладання квітів до меморіальної дошки, встановленої на Оперному театрі, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

«Ми віддаємо шану всім борцям, хто скропив кров’ю українську незалежність, хто віддав життя за українську державність. Чин оунівців, що проголосили Акт 30 червня 1941 р., не підлягає забуттю, а ця дата є одною з ключових для української традиції державотворення», – наголосив Голова ОУН (б) Стефан Романів.

«30 червня ОУН (б) проголосила не якусь там абстрактну державу, а саме Українську Самостійну Соборну Державу, в якій кожен українець буде господарем у власному домі, на своїй землі. Організація Українських Націоналістів (бандерівців) дуже чітко розуміла, яку державу слід будувати, і вона вела цей процес, не зважаючи ні на які зовнішні обставини», – додав директор центру «Українські студій стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк.

В цей день також тривала Міжнародна наукова конференція «Український визвольний рух 1920-1950-х років: ідея державності та її реалізація» в КНУ імені Шевченка з нагоди 75-ї річниці Акту у Львові. Серед учасників – науковці та гості з України, Німеччини, Великобританії, США, Австралії, Литви. Зокрема, Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, Іван Патриляк, декан історичного факультету КНУ імені Т. Шевченка, Володимир Трофимович, завідувач кафедри історії Національного університету «Острозька академія», Богдан Галайко, директор Науково-дослідного інституту українознавства, Дмитро Злепко, професор Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина), Стефан Романів, Голова ОУН(б), Богдан Федорак – в.о. голови Державного правління – тієї структури, створення якої проголошував Акт 30 червня і яка продовжувала функціонувати в еміграції.

akt nezalegnosti5

Заходи з відзначення цієї дати відбувалися також і в інших містах України, зокрема – у Львові за участі представників місцевої влади.

Сергій Багряний, Українська інформаційна служба



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 25 листопада обговорив такі актуальні теми:

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.