Вища рада юстиції підтримує ініціативу з проведення ЗНО при вступі до магістратури з правознавства, - Голова ВРЮ

magistratura vru

 
Про це Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк заявив під час круглого столу, присвяченого обговоренню підсумків експерименту з проведення ЗНО при вступі до магістратури за спеціальністю 081 «Право» та презентації проекту Концепції розвитку юридичної освіти в Україні, повідомляться на сторінці Фейсбук Вищої ради юстиції.


«Щоб якісно реформувати судову систему, потрібно принципово змінити систему підготовки юристів», – зазначив Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк під час круглого столу «Модернізація правничої освіти в Україні: здобутки експерименту з проведення у 2016 році ЗНО при вступі до магістратури за спеціальністю 081 «Право» та презентації проекту «Концепції розвитку юридичної освіти в Україні», що відбувся 14 вересня 2016 року у м. Києві за участю представників правничих шкіл України, представників юридичної професії та за підтримки Проекту «Справедливе правосуддя» (USAID), ОБСЄ, Міністерства освіти та науки України і Міністерства юстиції України. З вітальними словами до учасників заходу звернулися заступник Міністра освіти та науки України Роман Греба, заступник Міністра юстиції України Ганна Онищенко, керівник Проекту «Справедливе правосуддя» Девід Майкл Вон, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, посол Вайдотас Верба.

Вітаючи проведення заходу, Голова ВРЮ наголосив, що якість юридичної освіти є одним із ключових чинників, що в результаті впливає і на якість роботи судової та правоохоронної систем, нотаріату й адвокатури в цілому.

Голова ВРЮ також висловив підтримку ініціативи з проведення у 2016 році експериментального зовнішнього незалежного оцінювання при вступі до магістратури за спеціальністю 081 «Право», з приємністю відзначивши активну участь представників Вищої ради юстиції у цьому процесі.

«Реформа системи освіти – важливий процес, як споживач освітніх послуг, і батько двох студентів, які вчаться в Україні, стверджую: отримати якісну освіту в нашій країні можливо і це має відбуватися», – сказав Голова ВРЮ.

Нагадаємо, що торік Міністерство освіти та науки України підтримало ініціативу низки науковців та експертів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання для вступників до магістратури за спеціальністю «Право». Експеримент було проведено 2016 року. Участь у ньому взяли 1746 студентів із дев’яти вищих навчальних закладів. Зауважимо, що в Україні правників готують близько 300 вишів. За результатами тестування 1550 осіб отримали право вступити до магістратури. Під час дискусії про переваги та зауваження до експерименту висловили представники вищих навчальних закладів – учасників ініціативи: декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» Денис Азаров, декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Бурдін, директор центру з організації освітньої підготовки та інформаційно-аналітичної роботи Національного університету «Одеська юридична академія» Олеся Ващук, декан юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Гриценко, директор Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Наталія Гуторова, завідувач кафедри кримінального та адміністративного права юридичного факультету Одеського національного морського університету Ольга Кукшинова, декан юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Петро Пацурківський, заступник декана факультету соціології та права Національного університету «Київський політехнічний інститут» Костянтин Попов, заступник директора Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» Олексій Фаст. Прикметно, що спочатку ініціативу підтримали близько 70 вишів, однак більшість відмовилася від експерименту, у процесі якого вищі навчальні заклади змогли порівняти рівень підготовки студентів-бакалаврів за спеціальністю «Право», і значна частина учасників оголосила про удосконалення своїх навчальних програм.

Як відзначив під час обговорення член робочої групи з розроблення проекту Концепції розвитку юридичної освіти в Україні, член Вищої ради юстиції, доктор юридичних наук, декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у 2003–2015 р.р. Андрій Бойко, якщо експеримент буде реалізовано, це дозволить ВНЗ обирати кращих студентів, запровадити прозорі та рівні умови вступу до магістратури, обмежити доступ до професії тим, хто не має достатнього рівня підготовки. Крім того, було піднято проблему підготовки спеціалістів із тестології в Україні, доопрацювання ліцензійних умов та акредитаційних вимог для юридичних навчальних закладів, принципів формування бюджетного замовлення для ВНЗ тощо.

Як констатували учасники обговорення, експеримент продемонстрував усі вади сучасної освіти, проте впровадження ЗНО при вступі до магістратури за спеціальністю «Право» визнано одним із необхідних та реальних кроків підвищення рівня її якості.



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Бійці ССО Збройних сил України завдають суттєвих втрат військам противника у Курській області, зокрема військовослужбовцям КНДР

детальніше

Опитування

Чи підтримуєте Ви мир з рашистами на умовах здачі окупованих територій?

Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.