​Хто робить з українців рабів, або Повстання починається…

Проект нового Трудового кодексу було розроблено роботодавцями ще у 2003 році (за часів прем'єрства віктора януковича), і з тих пір ось уже 12 років нам намагаються «проштовхнути» його в парламенті.

Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко заявляє, що через старий ТК до нас в Україну не приходять інвестори. А може, інвестори не йдуть до України через корупцію і клептократію, яку розвели високопосадовці в країні? І в разі перетворення українців на рабів, до нас одразу потечуть річки мільйонних інвестицій – так, пане прем’єр- міністр Гройсман? Але й Кабінет міністрів, й депутати Верховної Ради вважають, що без нового ТК Україна не буде розвиватися й не відбудеться реформ. А що ж відбувається насправді?

Фактично, пропозиції, які рекомендовані профільним парламентським комітетом з питань зайнятості, соціальної політики та пенсійного забезпечення - очолюваним Людмилою Денисовою - суперечать Конституції та міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері трудових стандартів, закріплених Міжнародною організацією праці та Угодою про асоціацію України з ЄС, ставлячи мільйони українських трудящих в положення, схоже з кріпацтвом.

Новий проект українського ТК, який писався під диктовку олігархів, є дзеркальним відображенням ТК у російській федерації.

1. Звільнення за розголошення комерційної таємниці;

2. Допускає звільнення за прогул та «аморал» без згоди профспілки;

3. Поширює дію дострокових договорів на всіх підприємствах та повну матеріальну відповідальність;

4. Звужує права незалежних (не кишенькових) профспілок, жінок та матерів.

Тому виникає запитання: кому вигідний такий Трудовий Кодекс, путіну і рф? І хто в нас знаходиться в Кабміні та парламенті - п’ята колона?

Нас з вами знов вводять в оману так звані народні обранці, цинічно обдурюють на угоду олігархам та путіну.

З п’ятдесяти дев’яти рекомендацій Міжнародної організації праці про невідповідність проекту нового Трудового кодексу, двадцять дві так і залишилися неврахованими. Зокрема, такі важливі, як недопущення дискримінації жінок, неповнолітніх; недопустимість використання праці, як товару; зловживання правами роботодавців та ін.

Трудовий кодекс, прийнятий у тій редакції, що подана на друге читання в парламент, порушить декілька статей Конституції України, зокрема – статті 19, 24, 28, 32, 36, 43, 45.

Згідно зі статтею 22 Конституції, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Але ж народні слуги, навпаки, плюють на Конституцію, яку повинні виконувати. Тому виникає питання до гаранта Конституції: чому він відмовляється виконувати свої безпосередні обов’язки гаранта?

Коли наша Маріупольська первинна профспілкова організація ознайомила з новим проектом Трудового кодексу наших членів профспілки, то працівники були здивовані тим, що ніхто з працюючих на підприємствах міста не знає про зміни в ТК, які порушують права не тільки трудящих, але й профспілок. Спочатку при ознайомлені з таким рабським Кодексом у людей виникає взагалі здивування та запитання: «А що, такий кодекс може бути насправді?» Потому в людей виникає обурення та вони відчувають злість.

Тому наша профспілка у день солідарності трудящих всього світу почала безстрокову акцію протесту у зв’язку з можливим прийняття цього нового Кодексу. Вже було достатньо публікацій та виступів стосовно Денисової Людмили, яка, як виявилося, є людиною олігарха Ахметова. Тому таке відношення й перетворювання людей на рабів може підняти хвилю протестів проти свавілля олігархату в нашій державі. До яких пір люди будуть мовчати? Й невже, щоб можновладці почули простих людей, необхідно виникнення Майданів? Невже депутати не розуміють, що в нас стала інша держава? І якщо ми йдемо в Європу, принаймні, намагаємося стати рівноправним партнером ЄС, то не прислуховуватися до думки трудового народу та приймати такий рабський трудовий Кодекс в угоду роботодавцям, ми вже не кажемо про рекомендації Міжнародної організації праці, щонайменше, це виглядає неполіткоректним.

Що з нашої точки зору є неприпустимим у цьому проекті:

- Трудовий кодекс надає широку одноосібну владу роботодавцям на прийняття нормативних актів у сфері праці, що суперечить Конституції України та чинному законодавству (ст. 12 проекту ТКУ)

- Усунення профспілок та послаблення їхньої ролі у погодженні на звільнення працівників (ст. 86, 92-97, 161 проекту ТКУ)

- Роботодавцю надано право переводити працівників до іншого роботодавця, що фактично узаконює осучаснене кріпацтво(ст. 67 проекту ТКУ)

- Розширені, нечітко визначені й односторонні підстави для звільнення працівника з роботи (ст. 92, 93 проекту ТКУ)

- Залучення до надурочних робіт без додаткової оплати (ст.150 проекту ТКУ)

- Покладення на працівника виконання додаткових обов’язків, не передбачених трудовим договором (зміна до ст.32 ТКУ)

- Звуження прав жінок з дітьми (ст.108 проекту ТК)

- Дискримінаційні дії щодо працівників у комісії по трудових спорах (ст. 376 проекту ТК)

- Порушення прав людини і недоторканності робочого місця (ст.29 проекту ТКУ)

- Тривалість робочого тижня 60 годин, замість 40 годинної (ст. 143 проекту ТКУ).

Нас також турбує, що керівництво деяких Ахметовських підприємств вже зараз погрожує звільнити працівників, які вступили в незалежну профспілку, та впевненість роботодавців в тому, що цей Кодекс буде прийнято.

Але й при організації акції наша профспілка зіткнулися з таким явищем, як перешкоджання проведення акції. Спочатку мер міста видав розпорядження про заборону проведення акцій, потім інші громадські організації влаштували мітинг проти ОППО за день до акції, але головне те, що анонс про акцію взагалі не було освітлено в жодному зі ЗМІ міста Маріуполя. Як і новини про саму акцію. А сайт новин міста 0629 взагалі з профспілки вимагав гроші у розмірі 2500 грн за розміщення цієї новини.

Таке протистояння проти первинної незалежної профспілки, яка зорганізувалася на металургійних підприємствах Ахметова, викликає здивування. Невже роботодавці та власники так бояться незалежних профспілок? Тому й виникає питання: комусь вигідно таким новим ТК взагалі прибрати профспілковий рух з України? Невже мета та цілі щодо позбавлення совдепівського мислення в населення позбавили, насамперед, здорового глузду представників влади? Невже країна з тоталітарного совдепо-олігархичного режиму переходить взагалі в країну, де розповсюджується рабство? Якщо ми рухаємся до Європи, то потрібно не тільки піднімати оплати за комунальні послуги, а також потрібно підвищити й заробітну плату, щоб кожний працівник мав право бути людиною, а не рабом на своєму робочому місті.

Тому робітники міста Маріуполя з різних підприємств на акції протесту вимагали:

1. Підвищення заробітної плати відповідно до рівня девальвації гривні до іноземних валют в період з 2014-го по 2017-ий рік.

2. Забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці на підприємствах міста.

3. Повноцінна робота очисних споруд меткомбінатів, припинення отруєння атмосфери, річних та морських вод.

4. Свобода діяльності профспілок на всіх підприємствах Маріуполя.

5. Припинення різними маріонетками Ахметова лобіювання прийняття Верховною Радою т. зв. «нового Трудового Кодексу», який фактично є «кодексом рабовласника», бо прагне навернути українських трудівників у становище, схоже з кріпацтвом.

У випадку порушення Конституції та прийняття рабського ТК наша незалежна профспілка буде ініціювати всеукраїнську акцію непокори та всеукраїнський страйк. Коли люди зрозуміють, кого з них мріють зробити – нас підтримає вся Україна, тому що ми не раби!!!

Акція буде продовжуватися, й ми сподіваємося, що нас підтримують не тільки незалежні профспілки в інших містах України, а й кожний громадянин України!


Вікторія ПРІДУЩЕНКО, голова Маріупольської первинної профспілкової організації ВП «Народна солідарність»

Фото прес-служби ВП «Народна солідарність»