Житомирська обласна рада вимагає скасувати закон Ківалова-Колесніченка

Житомирська обласна рада звернулася до президента, прем’єр-міністра та до Верховної Ради України з вимогою скасувати закон «Про засади державної мовної політики» як такий, що спровокував мовний сепаратизм і суперечить Конституції, а також створити в уряді орган, який буде регулювати державну мовну політику, повідомляє «Портал мовної політики», передають «Конфлікти і закони».

Про це йдеться у Зверненні депутатів Житомирської обласної ради до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України щодо функціонування та подальшого впровадження української мови як державної.

Як зазначають у зверненні, розвиток подій в Україні показав, що Закон «Про засади державної мовної політики» став подразником та провокатором мовного сепаратизму в країні.

«Обласні й міські ради східних і південних областей на його основі прийняли рішення про запровадження російської мови як офіційної на своїх територіях. Ці території стали об’єктом територіальних зазіхань Росії під час інформаційної та військової агресії навесні 2014 року»,  – пояснюють автори.

Окрім того, вищевказаний Закон змістом багатьох статей суперечить статті 10 Конституції України та рішенню Конституційного Суду України від 1999 року, перешкоджає українцям реалізовувати своє конституційне право в частині використання, поширення, пропагування державної української мови.

Обласна рада звернулась до керівництва держави із вимогою прийняти «Державну програму з відродження й упровадження української мови в усі сфери державного і суспільного життя або ж відновити дію Указу Президента України № 161/2010 «Про Концепцію державної мовної політики»; скасувати закон Ківалова-Колесніченка; створити в уряді спеціальний орган з питань регулювання державної мовної політики.

Приводом для звернення став проект «Концепції розвитку української мови як державної в Житомирській області», який розробила створена при гуманітарній громадській раді Житомирської ОДА Комісія з питань функціонування та подальшого впровадження української мови як державної. Після аналізу проекту концепції працівники юридичного відділу Житомирської ОДА прийшли до висновку, що її неможливо впровадити, оскільки положення концепції суперечать чинному Закону України «Про засади державної мовної політики», прийнятому в 2012 році за ініціативою та проектом С. Ківалова і В. Колесніченка.

У зв’язку з відмовою ОДА надати концепції офіційного статусу комісія звернулась до Житомирських обласної та міської рад.

За інформацією Репортера Житомира, «Концепція розвитку української мови як державної в Житомирській області» передбачає таке:

І. В органах державної влади та місцевого самоврядування

Органи державної влади та місцевого самоврядування та їх посадові особи, державні службовці, депутати місцевих рад, особи, що діють від імені державних (та органів місцевого самоврядування) установ, організацій, підприємств, при виконанні своїх повноважень (веденні документації, публічних виступах держслужбовців та депутатів усіх рівнів, інформуванні громадян про діяльність органів влади та місцевого самоврядування) використовують винятково державну мову. Для висвітлення своєї діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування залучають ЗМІ, які здійснюють свою діяльність лише державною мовою.

ІІ. В засобах масової інформації

Комунальні та державні засоби масової інформації, ретранслятори та провайдери, що зареєстровані на території області або мають ліцензії та інші нормативні документи для здійснення своєї діяльності на території Житомирської області, здійснюють свою діяльність виключно державною мовою. Приватні ЗМІ провадять мовлення (теле і радіо, писемне) відповідно до чинного українського законодавства з обовʼязковим врахуванням національного та мовного складу населення області на основі останнього перепису населення 2001 року, згідно з яким українську мову назвали рідною 93% жителів області.

ІІІ. В освіті

Освітні послуги на території області державними та комунальними закладами освіти, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, надаються лише державною мовою. Приватні освітні заклади можуть здійснювати освітню діяльність мовами національних меншин з врахуванням національного та мовного складу населення області на основі останнього перепису 2001 року.

IV. В сфері надання послуг та рекламі

Інформація при наданні послуг (реклама, транспорт, торгівля, надання інших видів послуг) в публічній сфері надається державною мовою. Державні та комунальні заклади та підприємства надають інформацію виключно українською державною мовою. Приватні підприємства, заклади та установи можуть надавати, поряд з обов’язковим наданням інформації українською мовою, інформацію іншими мовами, розміщеною або озвученою після державної та меншим шрифтом.

Репортер Житомир повідомляє, що аналогічне звернення прийняла і Житомирська міська рада.