​Хто вбив Катерину Гандзюк?

Ви не знаєте? Сліпі і глухі? Не помічаєте і не чуєте тих, хто завтра відріже Вашу голову? Аби потім вилити кислоту на Ваших дітей і онуків?

18 років нам у очі сміється вбивця, що народив корупційного павука, що п’є нашу кров. І вибиває всіх, хто лише сміє підняти голову на наш захист. Сміється Кучма, сміється разом зі своїми учнями: зі своїми маленькими павучками, які всі як один вилізли з його гнізда: сміється з Пінчуками, Рабіновичами та Медведчуками. Сміється з олігархами, президентами, міністрами. Сміється разом з Луценком, Мостовою і Гордоном, що зрадили нас, аби і собі приліпитися до цього кодла і попити нашої крові наїдками зі столу вельможних упирів.

Сьогодні ми знову плачемо, тепер за Катею – за ще одною сміливою дівчиною. Але яка ціна тим сльозам? Це ж ми самі раз за разом втираємо соплі свого жалю і змірюємось з безкарністю вбивць. Адже висохли, наче і не було, наші сльози за Вербицьким і Нігояном, за Небесною сотнею, за Гонгадзе, за Чорноволом. Чомусь здається: і у цей раз ці сльози - то лише стогін і скиглення покірної худоби, що чекає своєї черги біля скотобійні. Це і є – наша ціна.

Де наш гнів із холодними очами, стиснутими зубами і довгою пам’яттю?

Гнів без «круглого» столу.

Куди все одно ніколи не прийдуть Луценко з прокурорами, бо всі 17 тис. до одного по край завантажені хабарництвом і фальсифікацією справ: або на захист вбивць, або на користь рейдерів, що віджимають наші статки і майно.

Не прийде їхнє СБУ, бо само заводило справи на Подольського і Гонгадзе, писало довідки Кучмі про їх УКРАЇНСЬКИЙ націоналізм і паралельною власною «наружкою» слідкувало навіть не за Гонгадзе, а за Пукачем, аби він ретельно виконав накази Кучми.

Не прийдуть і депутати. Навіть - Ірина Луценко, що представляє президента у Парламенті. Її бізнес, як і у Лещенко з Наємом, що прийшли у депутатики як «друзі» Гонгадзе, не тут, де йдеться про правосуддя і наші права. Вони теж там: за столом Кучми і Пінчука.

Не прийдуть і посли, тої міжнародної спільноти, що раз за разом стурбована корупційним терором в Україні. Що їм та стурбованість, адже для них Україна – то сутінкові джунглі, де їх не побачать власні виборці, що братньо солідарні з українцями: німці і французи, італійці і іспанці, англійці і американці, євреї і поляки. Тут - в інформаційні тіні, дипломатам краще харчуватися у жирних крадіїв і вбивць на сніданках у Давосі або на обідах Пінчука – YES.

Не прийде Надзвичайний та Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні пан Джоел Ліон. Адже він НЕ ХОЧЕ знати як саме український президент Кучма замовляє генералам вбивство депутата Єльяшкевича: «Добийте цього жидьониша!». І навіщо йому подробиці, як майже конспіративно Сашко рятував від Кучми та його орлів Кравченка-Деркача свою родину. Як дивом залишилися живими і ці «жидинята». Бо як знатимуть інші, що він і так все це знає, то як тоді запрошувати на прийняття у Посольство своїх друзів з родини Кучми-Пінчука?

Не прийде і Марі Йованович. Бо її обходить, що український президент тричі плюнув абсолютним, навіть формальним - ігнором на Гельсінську комісію Конгресу США, яка вимагала правосуддя по справі Єльяшкевича, Гонгадзе, Подольського. Адже не посла США, а особисто пані Йованович, мабуть, більше цікавлять інтереси дружньої сімейки Клінтонів, що залюбки беруть десятки мільйонів корупційних і кривавих грошей Кучми від його касира Пінчука.

Отже ні з ким, якби і хотіли, сідати нам за круглий стіл, аби відродити Україну. Ні з ким, окрім нас самих.

А хто ж все ж таки вбив Катю Гандзюк?

Вони, що і не ховаються із зухвалою посмішкою до нас? чи ми самі – байдужі боягузи?

Олексій Подольський, facebook.com

Фото из сети Интернет