​Російські адвокати та правозахисники розповіли про перебування українських моряків у московському СІЗО «Лефортово»

Країни Заходу посилюють тиск на росію, вимагаючи, щоб українські моряки, захоплені російськими прикордонниками наприкінці листопада біля Керченської протоки, були якомога швидше повернуті на Батьківщину разом із кораблями. Останні події у цій низці - заява радника президента США з національної безпеки Джона Болтона, що поки не відбудеться повернення моряків і кораблів, зустрічі Дональда Трампа і володимира путіна не буде, а також рішення Євросоюзу про продовження санкцій відносно росії, повідомляє «Голос Америки».

Однак росія не реагує на заклики і вимоги і утримує основну частину захоплених нею військовослужбовців України в слідчому ізоляторі «Лефортово» у москві - в'язниці, яка і в радянській, і в російській історії була відома тим, що нею керували спецслужби.

Ще троє поранених моряків перебувають в лікарні СІЗО «Матроська тиша». За словами адвоката Миколи Полозова, який взяв на себе юридичний захист командира дивізіону українських кораблів Дениса Гриценка, станом на 12 грудня усіх українських моряків, які перебувають в СІЗО Лефортово, відвідали українські консули:

«На жаль, спілкування з консулами проходить не конфіденційно, воно йде на загальних підставах і ця розмова контролюється. Але, тим не менш, морякам передали позицію їхньої країни і розповіли, що за них борються».

Полозов також повідомив «Голосу Америки», що поранених моряків в «Матроській тиші» відвідали у середу їхні адвокати, і там спілкування було конфіденційним.

«Усі моряки, з якими проводилися слідчі дії, заявили, що вони є військовополоненими. Зокрема, Роман Мокряк заявив, що, оскільки він є командиром катера «Бердянськ» і разом зі своїми підлеглими є військовополоненим, то він не буде давати жодних свідчень, доки його підлеглі не будуть звільнені, бо вони виконували його накази. Самі слідчі дії поки такі: слідчий знайомить моряків з постановами про призначення кількох технічних експертиз і проводить невеликий допит, в ході якого моряки і заявляють, що вони - військовополонені, а не кримінальні злочинці, якими їх намагається представити російська влада» - розповів адвокат.

За словами Миколи Полозова, зараз головне завдання групи захисників українських моряків - домогтися зустрічі кожного адвоката зі своїм підзахисним:

«У СІЗО« Лефортово» робота організована таким чином, що потрапити туди адвокатам в принципі вкрай складно. Для того, щоб потрапити в ізолятор перший раз до свого підзахисного, там абсолютно незаконно вимагають отримати дозвіл слідчого на таке відвідування. Крім того, там працює обмежене число слідчих кабінетів, тобто, приміщень, в яких відбуваються зустрічі адвокатів з арештованими, і створюється штучна черга, в результаті чого за день в СІЗО пройти можуть реально не більше п'яти-шести адвокатів, і це ще у хороший день».

«Час для конфіденційного спілкування надається не в слідчому кабінеті ізолятора, а в кабінеті слідчого в слідчому управлінні фсб, яке впритул примикає до «Лефортово» і куди виводять ув'язнених. У такому режимі це все ще буде, як мінімум, наступного тижня і, можливо, до 25 грудня. Ми розраховуємо на те, що всі адвокати побачать своїх підзахисних до Нового року» - з надією заявив Микола Полозов.

Крім адвокатів, українських моряків два тижні тому відвідували члени Громадської спостережної комісії - громадського органу, покликаного спостерігати за тим, щоб права ув'язнених не порушувалися співробітниками місць позбавлення волі.

Член ОНК москви, журналіст Когершин Сагієва розповіла в інтерв'ю Російській службі «Голосу Америки» про свої відвідини «Лефортово»:

«Я бачила 21 моряка, які утримуються у СІЗО« Лефортово», заходила до кожного з них в камеру. Вони утримуються у камерах, які називають «карантинними», тобто, тимчасовими - там тримають людей, поки перевіряють їхні документи. Ці камери двомісні, але моряки там знаходилися по одному в камері. У «карантинних» камерах арештовані зазвичай знаходяться в тюремних робах, і вони теж були одягнені у роби. Взагалі, ми часто сваримося з «Лефортово», тому що це незаконно - ніде не прописано, що людина повинна одягати тюремний одяг, перебуваючи в СІЗО. Але нам в цей раз відповіли, що українським військовим не можна було перебувати в своїй формі всередині російського, по суті, військового об'єкта».

«У тому крилі СІЗО, в якому знаходяться моряки, немає гарячої води. У «Лефортово» взагалі дали гарячу воду зовсім недавно, і тільки в одне крило. Залізне ліжко, біла постільна білизна, вовняна ковдра, фуфайка, щоб виходити на вулицю на прогулянки, електрочайник - все це у них було, і вони не скаржилися. Я взагалі побачила, що співробітники «Лефортово» були дуже уважні і якось поважні до моряків. Може, це від розуміння того, що у них під арештом знаходяться військові чужої країни» - повідомила Когершин Сагієва.

Засновник і виконавчий директор організації «Русь сидить» Ольга Романова пояснює в інтерв'ю «Голосу Америки», що, незважаючи на формальну передачу СІЗО «Лефортово» до відомства Міністерства юстиції росії ще в 2005 році, контроль фсб над цією в'язницею нікуди не зник:

«Лефортово»- це єдина в росії в'язниця, яка ніяк не підкоряється федеральній службі виконання покарань (фсвп). Це, як і раніше, в'язниця фсб. Там сидять люди, заарештовані за політичними справами (і провокатори спецслужб там теж сидять), за справами про шпигунство, і камери на дві людини там не просто так: якщо там двоє, то другий - це, як правило, штатний співробітник, або інформатор спецслужб. Цим людям іноді дозволяють спокійно ходити по СІЗО без будь-якого супроводу».

Ольга Романова каже, що впливу на «Лефортово» немає не лише у фсвп, а й у російського суду:

«Будь-який суддя в росії при призначенні на посаду, яке фактично здійснюється адміністрацією президента росії, підписує папір, в якому дає згоду на прослуховування і взагалі повний контроль з боку спецслужб. У цій ситуації може суддя якось вступати в протиріччя з цими спецслужбами? Звичайно, ні».

Вхід до тюрми «Лефортово» у Москві. Фото Reuters