​Пограбування по-«азовськи». Який саме «порядок» несуть нам «Національні дружини»

Котрий день поспіль в соціальних мережах в інтернеті не замовкають словесні баталії з приводу масових сутичок, влаштованих дочірніми організаціями «Азовського руху» - «Національним корпусом» і «Національними дружинами» - під час передвиборного візиту Петра Порошенка до Черкас. Між тим, строки ультиматуму протестувальників до Президента спливають завтра, і віртуальний дзвін битих горщиків в Уанеті ще однозначно посилиться. Але в які б одежі (націоналістів, активістів тощо) ні виряджалися молоді люди в сірому камуфляжі, під якими б патріотичними гаслами ні буйствували, а український народ вже навряд чи проведеш.

Формально, у підлеглих близького до міністра МВС народного депутата Андрія Білецького були причини протестувати проти поки ще чинного глави держави. Оприлюднені нещодавно журналістами факти кричущої корупції в «Укроборонпромі» і найближчому оточенні Президента насправді вкрай обурили громадськість. Одначе, народ не менш схвилювало й інше питання, з числа одвічних і в чомусь навіть риторичних: а судді хто?

Білецькому з товаришами тут же пригадали всю їхню підноготну за останні роки чотири: і як методично розвалювала власний полк його жадібна верхівка, як «кидали» на зарплати бійців «Азова», як усували (в тому числі і фізично) з свого шляху колишніх соратників - Ярослава Бабича, Артема Меркулова. Не забарилися інтернет-користувачі відзначити і явні зв'язки командирів, а за сумісництвом і бенефіціарів «Азова» з керівництвом МВС та партії «Народний фронт» і навіть вгледіти в нещодавніх протестах «Нацдружин» політику, а саме руку одного з найбільш рейтингових нині кандидатів президентських перегонів Юлії Тимошенко. Також в постах і коментарях у Фейсбуці одразу ж замаячила лиховісна тінь одіозного «азовця», вчорашнього громадянина ворожої нам росії, вихідця з тамтешніх неонацистських кіл Сергія Коротких (позивний «Боцман»).

Сергій Коротких («Боцман») разом із затриманим 9 березня поточного року головою Черкаського обласного осередку «Нацкорпусу» Дмитром Кухарчуком. Наразі останній вже на волі й знаходиться під цілодобовим домашнім арештом

Утім, за Білецьким і компанією числяться і більш жахливі, ніж всі перераховані вище, гріхи. Власне, якби не було настільки прогнилим керівництво державою на чолі з Президентом, то вже давно полетіли б голови організаторів фейкових протестів в столиці і Черкасах, так само як і їхніх покровителів у найвищих кабінетах. Але як важко піти проти вчорашніх соратників з пограбування країни, якщо протягом останніх 5 років усі разом кували мільярди на приблизно одних й тих самих злочинних схемах та замазані круговою порукою!

Сьогодні вже мало хто пам'ятає про доволі успішну нейтралізацію силами українських силовиків ОЗУ, яка зробила вкрай зухвалу спробу пограбування інкасаторів «Ощадбанку» в Запорізькій області в липні 2016-го року. Вже за кілька днів після події СБУ офіційно заявила, що нападники служили в добровольчих батальйонах і скоїли цілий ряд аналогічних злочинів. Про те, що грабіжниками виявилися бійці полку «Азов», заявляв у ті дні і прокурор Запорізької області. Згодом причетність своїх соратників до злочину був змушений частково визнати і колишній командир «Азова», діючий нардеп Білецький. Швидше за все, в силу резонансності злочину, а також тому, що не вдалося своєчасно «повирішувати» всі питання з правоохоронцями. Адже подібні спроби насправді робилися його підлеглими, про що свого часу вже писав автор цих рядків.

Місце скоєння злочину

Між тим, відповідне кримінальне провадження досі не закрито і розслідується правоохоронцями. Нехай навіть його подробиці з тих чи інших причин досі не оприлюднені. Напевно, згідно з усталеною традицією, «не розхитувати човен» у воюючій країні. Або через одвічну заполітизованість вітчизняних правоохоронних органів, занадто залежних від можновладців.

Проте, я спробую трохи відкрити завісу таємниці над цією жахливою історією. Благо, мені дещо відомо з власних джерел інформації.

Перше, що звертає на себе увагу - це зухвалість і масштаби діяльності бандитського угруповання. Адже мала місце ціла серія пограбувань банків у період з лютого по липень 2016 року. Як мінімум, шість злочинів з інтервалами в три-чотири тижні! Причому, серед цілого списку приватних банків («ПУМБ», «Дельта-банк», «Укрсиббанк», «Райффайзен Банк Аваль», «Мета-банк») значився і державний «Ощадбанк». Більш того, сама тенденція вказувала на те, що ця ОЗУ неухильно переорієнтувалася саме на держбанки. Адже за два тижні до своєї нейтралізації банда пограбувала теж «Ощадбанк». Воістину «патріотично» у воюючій країні!

А до чого тут патріотизм, запитаєте ви. Відповім, що ОЗУ повністю складалося з бійців, а також з позаштатних співробітників (так званих фахівців та інструкторів - себто найманців) полку «Азов». І мова зовсім не про одну «паршиву вівцю», як це хотів подати свого часу Андрій Білецький.

Судіть самі. Ось список учасників злочинного угруповання, яке, за попередніми даними, складалося з семи осіб: «Віся» (Бондаренко Василь), «Художник» (Плечун Петро), «Фокс» (Фокша Кирило), «Шульц» (Трубіцин Сергій), «Санич» (Литовченко Ігор), «Омон» (Конаєв Олег), «Лабус» (Віснівецкіс Уріс). Перші троє - штатні співробітники «Азова», інші чотири - найманці. Причому, троє з чотирьох позаштатних є громадянами інших держав - росії та Латвії.

В обіймах із засновником полку «Азов» Андрієм Білецьким найманець з Латвії Лабус (третій праворуч)

Окрім спільних меркантильних інтересів, ця банда була сформована на основі нацистської ідеології, яка активно і відкрито сповідалася ними в полку. Головним ідеологом групи був громадянин рф «Санич» - близький та послідовник ідей широко відомого російського неонациста Дмитра Боровикова, справжнього гуру російської неофашистсько-терористичної організації «Mad Crowd».

Учасники ОЗУ також відрізнялися злагодженістю дій і професійним використанням прийомів тактики ведення бою в міських умовах, що дозволяло їм давати успішний озброєний опір правоохоронцям. Втім, до пори до часу.

15 липня вояки-грабіжники стали жертвою операції, в якій брало участь понад 100 правоохоронців з різних силових відомств. Не допомогли ні бронежилети, ні автомати Калашникова та пістолети з глушниками, ні гранати, ні навіть гранатомет.

Під час спільної операції «Альфи» і Національної поліції був смертельно поранений Віснівецкіс, затримані Конаєв, Трубіцин і Литовченко (останній помер в лікарні від поранень на наступний день). Трьом бандитам - Фокші, Бондаренку та Плечуну - все ж таки вдалося втекти крізь зарості й позбавитись переслідування. До цих пір вони знаходяться у розшуку. Всі учасники ОЗУ звинувачуються в замахах на вбивства, розбої, незаконному поводженні зі зброєю.

Один з затриманих грабіжників, найманець із рф Олег Конаєв

Невдовзі правоохоронцями були проведені обшуки за місцем постійної дислокації полку «Азов» в селищі Юр'ївка (база відпочинку «Ялта»), де, крім зброї, було вилучено масу нацистської символіки і пропагандистської літератури.

Але показовіше за все те, що під час подальшого розслідування з'ясувалося: усі семеро грабіжників раніше були виведені тодішнім командиром «Азова», ставлеником Білецького Ігорем Михайленком («Черкасом») у власне підпорядкування під виглядом особистої охорони. До завдань членів даної групи, за даними правоохоронців, входили поповнення «чорної каси» «Азова» та... ліквідація людей за вказівками керівництва підрозділом!

Посвідчення одного з грабіжників Кирила Фокші, яке підтверджує його приналежність до полку Нацгвардії «Азов»

Раніше у власних статтях я вже згадував про те, що протягом тривалого часу після ліквідації банди грабіжників Ігор Михайленко переховувався від правоохоронців. Проте сьогодні він офіційно очолює ті ж самі «Нацдружіни», які час від часу обіцяють силовим шляхом «навести порядок на українських вулицях». Ба більше, вже намагалися його навести в Києві та Черкасах!

Про це варто задуматися всім тим гарячим головам, які готові сьогодні підтримувати подібних, вибачте на слові, патріотів у боротьбі з чим би то не було. Бо може статися, як в тій приказці: «За що боролися - на те й напоролися»!..

Артем ФУРМАНЮК для «Конфліктів і законів»

Фото надане автором