​Закон про референдум експерти назвали послабленням України, а Зеленський - залученням українців до ухвалення рішень

Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому закон «Про народовладдя через всеукраїнський референдум», ініціатором якого є президент Володимир Зеленський. За документ проголосували 255 народних депутатів, з них 226 – «слуги народу».

Положення законопроєкту гостро критикували представники інших парламентських фракцій. Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко назвала закон імітацією народовладдя. За її словами, народ за цим законом все одно не зможе провести референдум, бо процедура заскладна і «люди не проб’ються крізь цю стіну». Володимир В’ятрович з «Євросолідарності» нагадав, що ухвалення та скасування законів в обхід парламенту притаманне авторитарним режимам. Сергій Рахманін з фракції «Голос» назвав закон «ядерною кнопкою». Як він сказав, «Можна винести на референдум питання зради, подати його як питання миру і отримати народну підтримку».

Натомість заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук заявила, що закон про народовладдя містить достатні запобіжники від зловживань.

Ще йдучи на президентські вибори, Володимир Зеленський пообіцяв українцям народовладдя. Чого чекати від президентського закону про референдум, щойно Зеленський його підпише? Політичні експерти, з якими спілкувався «Голос Америки», не виказують особливого оптимізму.

«Референдум це як молоток. Можна забивати цвяхи і щось будувати, а можна ним вдарити по голові», - каже професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

З одного боку, референдум це інструмент демократії, - каже Гарань. - Але питання в тому, як він проводиться, яка процедура, хто контролює формулювання запитань.

Як нагадує політолог, в Україні вже були 2 загальнонаціональних референдуми. Перший – у 1991 році щодо проголошення незалежності. Рішення проголосував парламент, і далі його винесли на схвалення народу: підтверджуєте чи не підтверджуєте, все ясно й зрозуміло.

І є другий приклад, кучмівського референдуму 2000-го року. Який проводився маніпулятивно, питання були нечіткі, а результати підтасовані.

Отож референдум закладає потенційні небезпеки, каже Гарань. За його словами, «Медведчук і компанія можуть зібрати 3 мільйони підписів, не проблема, і винести питання, які будуть дестабілізувати країну».

На думку політолога, закон про референдум потрібен, але починати треба було із закону про місцевий референдум. Ця норма прямої демократії застосовується в багатьох країнах. Це можливість обговорити і вирішити, чи треба нам тут будувати сміттєспалювальний завод або додатковий міст, закривати чи ні якусь вугільну шахту. От на цьому треба було б вчити людей народовладдя, – вважає експерт.

Як він наголошує, у Сполучених Штатах жодного разу в історії не було загальнонаціонального референдуму, тоді як на місцевому рівні – скільки завгодно. А от у Британії провели «Брекзит» і він розколов країну, яка відтоді борсається, не знаючи, як рухатися далі, - каже Гарань.

Референдум ослаблює Україну в умовах нинішньої гібридної війни, - вважає політаналітик «Інституту євро-атлантичного співробітництва» Володимир Горбач.

Як він зазначає, у принципі закон про референдум має бути. Адже принаймні три розділи Конституції передбачають, що зміни до них можуть вноситися лише через референдум, закону щодо якого довго не було.

«Але зараз, на мою думку, це не є пріоритетом, - каже Горбач. – Зараз головне – внутрішня стійкість держави проти безпекових викликів, тієї гібридної війни, яку веде проти України російська федерація. І новий закон про референдум робить нас слабшими. Бо в руках гібридного агресора з’являється ще один інструмент впливу на внутрішню ситуацію в Україні».

Як додає Горбач, «Ще гірше, що в цьому законі про референдум ідеться про можливості скасовувати уже прийняті парламентом закони. І цим не вагатимуться скористатись, задля провокацій, наші зовнішні вороги».

«Тому, я думаю, що це рішення несвоєчасне. І потенційно небезпечне для національної безпеки України», - каже політаналітик.

На ризиках, пов’язаних із законом про референдум, наголошує і директор Інституту світової політики Євген Магда.

«Простий приклад. Закон про забезпечення статусу української мови як державної був ухвалений на 29-у році нашої незалежності. А тепер створена можливість через референдум скасовувати закони. Ось вам готовий привід влаштувати суспільне збурення!» - каже Магда.

Як він додає, «У мене відчуття, що замовники цього закону перебувають не на Банковій і навіть не в Україні».

За словами політолога, «Ми спостерігаємо імітацію демократії. З огляду на те, кому належать українські мас-медіа і як наші громадяни отримують інформацію, ми ризикуємо стати флюгерним суспільством, на яке впливатимуть різні групи впливу. Це люди, які готувалися до ухвалення цього закону. Про перші їхні ініціативи почуємо одразу, тільки-но закон набуде чинності».

Як вважає Магда, «Цей закон грає проти України. Він може спричинити ефект термітів. Коли ми не одразу усвідомимо наслідки, а вони вже роз’їдатимуть підвалини української державності».

Натомість президент України Володимир Зеленський заявив, коментуючи ухвалення закону, що референдум є вагомим інструментом розширення демократії в Україні.

«Тепер українці на практиці будуть залучені до ухвалення важливих для країни рішень, а влада буде змушена дослухатися до волі народу», - наводить слова Зеленського сайт глави держави. Сайт президента України також вказує на чіткі обмеження щодо питань, які не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму.

Наприклад, як відзначає сайт, не можуть бути винесені на референдум питання, «спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі».

Фото Faceboook