​Ера безвідповідальності і невігластва, або Менеджери, що засвоїли лише схеми крадійства


З часів Порошенка суспільству почали на вуха вішати локшину, що один менеджер, але - професійний, може розбиратись в усьому: від організації роботи ресторану до реалізації проектів, пов'язаних з космічною галуззю. Вже тоді вилізли усілякі супрунші, мілованови, данилюки, котрі розбирались в усьому (як повідомляли суспільству), а, паралельно, змінювали закони, аби усілякі ЮгІ луценки могли ставати прокурорами.

Зеленій шоблі, що прийшла на зміну Порошенку, та й самому Зеленському (котрий там аж з трусів вистрибував, критикував попєрєдніка, паралельно луплячи членом по піаніно) такий підхід прийшовся до душі: бреши! Чим більше - тим краще, обіцяй зарплату в 4 тисячі доларів вчителям, мільярд дерев, послаблення для ФОП, та хоч - політ на сонце - відповідальності - нуль, бо, як сам Зеленський знав, що втілюватиме, а нині розуміють всі адекватні, він, дірвавшись до влади, почав втілювати правило: твори безлад, ми тут - проїздом.

І повилазила звідусіль уся шваль, що назвала себе менеджерами: без якісної освіти, але з амбіціями, завищеною самооцінкою і, головне, та, що вміє не лише красти, створюючи схему, а продавати країну для третіх осіб, аби лише забезпечити собі комфортне існування за рахунок схем, крадійства, дурості і лобізму.

Коли Мілованов офіційно прокоментував слова Коломойського, який назвав його «дебілом» і визнав, що він - дебіл, він - говорив правду, щоправда зауваживши, що головне - це результати. Однак кожному українцю треба розуміти, що коли будь-яка особа, що отримала владу, щось констатує, потрібно споглядати за її діями не з позиції державності і вигоди для країни і народу, а безпосередньо для цієї особи та тих, на кого ця особина насправді працює.

Так от: якщо дивитись на результати діяльності Мілованова для країни, то, окрім збитків і шкоди, він державі нічого не дав. Але за цю шкоду він ще й отримує шалену зарплату з грошей платників податків (виступаючи, при цьому, проти їх сплати) і займається реальним нанесенням збитків країні.

І таких, як він, нині - багато. Від Арахамії, біографія якого схожа на біографію засланого агента (як у Другу Світову, коли агенту готували легенду і закидали до ворога), до нинішнього покидька, що запропонував людям вдома дрони збирати. На жаль, на сьогоднішній день, такі «менеджери» заполонили всі посади і, шкодячи країні і народу, демонструють тезу з радянського фольклору: - «кухарка може керувати країною».

Щоправда, у головного більшовика ця цитата звучала інакше: «Ми не утопісти. Ми знаємо, що будь-який чорнороб та будь-яка куховарка НЕ ЗДАТНІ зараз же почати керувати державою. У цьому ми згодні і з кадетами, і з Брешківською, і з Церетелі. Але ми відрізняємося від цих громадян тим, що вимагаємо негайного розриву з тим забобоном, начебто керувати державою, нести буденну, щоденну роботу управління в змозі лише багаті чи з багатих сімей взяті чиновники. Ми вимагаємо, щоб НАВЧАННЯ СПРАВІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ велося свідомими робітниками та солдатами і щоб розпочато воно було негайно, тобто до навчання цього негайно почали залучати всіх трудящих, всю бідноту».

Тож, навіть якщо цитувати тих, під кого косять нинішні хуцпісти, більшовики констатували, що аби керувати країною, потрібно людей навчати державному управлінню. Але з часів Порошенка теза про менеджерів, котрі розуміються на всьому, і одна і та сама людина може за часів януковича працювати у податковій адміністрації України, потім стати головою ради директорів ТОВки, затим - першим заступником голови Одеської обласної адміністрації, а коли поперли - директором українського державного центру транспортного сервісу «Ліски», звідки втрапити на місце очількника ДП «Поліграфкомбінат «Україна». А потім посісти місце Голови Одеської ОДА, а звідти - застрибнути у крісло міністра освіти кабміну Зеленського. І це - про одну людинку - Степанова, що прославився курткою за 0,6 мільйона гривень. А якщо поцікавитись, що ж корисного ця особа зробила для держави, то виявиться, що державі за його керування нанесено тільки збитки, а прибуток був лише у нього та у тих, чиї інтереси він представляв. І ці інтереси - не інтереси народу України, котрий за 5 статтею Конституції і є владою.

Однак особи, що справді захопили владу (чиновники і представники клептократів), за ці десять років від Порошенка до Зеленського якраз владу за Конституцією, тобто - народ, - позбавили більшості прав і поводять себе так, наче вони - феоди, котрі вирішують долю тих, хто у них у рабстві.

Бюджет країни розкрадається шаленими темпами через тендери, а відповідальність за ті чи інші дії, що нанесли шкоду державі, народу, чи державності - відсутня. І всі ці менеджери, розуміючи, що поки немає сили, яка може їх не просто зупинити, а так, щоб вони відчули запах крові, як хлопці на фронті, - біснуються, демонструючи повну неадекватність, тупість і аморальність, що межує з повним цинізмом і відвертою хуцпою.

Новоменеджери Порошенко-Зеленського не просто переплюнули більшовиків, яких вони наслідують, вони пішли далі, демонструючи, що для управління країною не потрібно мати знань, навичок, совісті та принципів. Основні навички, які нині необхідні «менеджерам» - працювати за схемами, лобіювати інтереси осіб, котрі їх поставили, або вивели в депутати, і... не замислюватись над наслідками своєї діяльності, бо зі схем можна робити собі залишок і організувати житло на Заході, а, отже, немає потреби думати про те, до яких наслідків приводить твоя діяльність, бо на собі ти ці наслідки відчувати не збираєшся.

Деякі чиновники та депутати, котрі нині не мають п'ятнадцяти-хвилинної влади над людьми, сьогодні стикнулись з наслідками реформ. Вони виказують своє незадоволення, але чомусь навіть не згадують, що аби не їхня позиція в минулому, аби не їхнє бажання отримати кеш тоді, сьогодні б могла бути інша ситуація. Але навіть у цих осіб відсутній причинно-наслідковий зв'язок, аби усвідомити, що те, що відбувається, це - наслідки їхньої діяльності, коли вони погоджувались продати совість, не думаючи про майбутнє. Ну, а «новоменеджери» - вони і зовсім не думають. Їхнє завдання - шкодити країні. Той, хто розумніший, скирдує гроші на переїзд до Штатів, чи, як Мілованов, організовує собі грін-карт, або, як колишній очільник «Укроборонпрому» часів Порошенка - переїздить до Штатів і на корупційні, але легалізовані кошти, відкриває там заводік.

А от українцям, ані заводіки, ані якісна медицина чи Верховенство права - не потрібні. Тут «менеджери» ніякого виробництва не відкривають, а проблеми пропонують вирішувати ще правилом, започаткованим Азаровим: бери лопату. І дуже точно про цю тенденцію написав на своїй сторінці у ФБ економічний експерт Юрій Гаврилечко: «Нарешті я зрозумів сенс пропозиції щодо виготовлення дронів на кухнях та використання лопат для рукопашного бою з орками. Це цілком логічно у світлі того, що жодна членовагіна Наглядової Ради Укроборонпрому жодним чином ніколи не буда дотична до виробництва зброї.

Відповідно, розуміючи подальші перспективи «нагляду» за роботою державного концерну, нас окремі міністри попереджають: воювати доведеться тим, що сам собі зробиш».

Ліна ТИХА, Конфлікти і закони

Фото з мережі Інтернет



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Обстановка на фронте остается напряженной, но уже более-менее стабильной. Количество боевых столкновений довольно высокое

детальніше

Опитування

Чи вважаєте Ви виправданим звільнення Зеленським Головкома Залужного?

Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.