Європейський парламент затвердив Резолюцію щодо України

У четвер 15 січня Європейський парламент затвердив резолюцію щодо України. Документ виявився вельми безкомпромісним та жорстким щодо Росії навіть з огляду на традиційну підтримку України з боку Європарламенту. Про це повідомляє «Європейська правда», передають «Конфлікти і закони».

В Документі ЄП звертається до Ради ЄС з пропозицією не лише зберегти, а й посилити санкцій, а до країн-членів – щодо надання Україні летальної зброї. Документ містить також низку інших, надзвичайно важливих тез.

І хоча рішення ЄС не є юридично зобов’язуючим, воно буде вагомим елементом тиску на інші органи влади Євросоюзу, адже ЄП є єдиним органом ЄС, що обирається на прямих виборах і, таким чином, юридично репрезентує волю більш ніж 500 млн жителів країн ЄС.

«Європейська правда» підготувала для українців переклад змістовної частини резолюції українською мовою (може не включати окремі правки, що вносилися на заключному етапі), а також (для зручності) короткий коментований конспект її ключових тез.

* * * * *

Спершу – скорочений виклад змісту резолюції, с перерахуванням її ключових пунктів

1. загальне формулювання підтримки.

2. компромісна формула визнання того, що сепаратисти «ДНР» та «ЛНР» застосовують терористичні методи діяльності.

5. Діяльність Росії – загроза не лише для України, але й для самого ЄС. Стверджується, що Росія веде неоголошену війну на території України та надається чітке визначення «гібридної війни». Наголошує на неприпустимості агресії «задля захисту своїх «співвітчизників, що проживають за кордоном». Стверджує, що саме Москва постачає в Україну зброю та найманців.

6. Один із найважливіших пунктів – щодо санкцій. Стверджує, що санкції проти РФ мають зберігатися, доки не буде повного виконання мінських домовленостей. Закликає Єврокомісію розробити чіткі критерії, за яких мають бути зняті санкції, частина цих критеріїв наводяться у рішенні. В разі погіршення ситуації ЄС має бути готовим до посилення санкцій, щоби нові обмеження стосувалися ядерного сектору та обмежували здатність російських підприємств проводити міжнародні фінансові операції.

9. Підтримує політику невизнання незаконної анексії Криму Росією.

10-12. ЄС має надати підтримку проведенню реформ в Україні.

13. Підкреслює, ще немає жодних обмежень для постачання в Україну летальної зброї, в тому числі на умовах «ленд-лізу»; ЄС має надати допомогу для зміцнення обороноздатності України.

16. Україна має всі підстави претендувати на повноцінне членство в ЄС.

17-19. Підтримка України в енергетичній сфері, ЄП вітає зупинку проекту «Південний потік».

20-21. Необхідність надати більшу підтримку Україні з боку ЄС для подолання гуманітарної кризи. Єврокомісія має протягом двох місяців розробити і подати в ЄП пропозиції щодо впровадження таких механізмів допомоги ЄС без посередників.

23. Необхідність пошуку політичного виходу з кризи.

24. Підкреслюється потреба завершити розслідування найбільш відомих випадків порушень прав людини, включаючи події на Майдані, в Одесі, Маріуполі, Слов’янську, Іловайську і на вул. Римарська у Харкові.

25. Вітає рішення французького уряду припинити доставку вертольотоносців «Містраль» та закликає інші країни припинити військову співпрацю з Росією.

* * * * *

Переклад змістовної частини резолюції

Європарламент:

1.
висловлює свою повну солідарність з Україною та її народом; знову заявляє про свою підтримку незалежності, суверенітету, територіальної цілісності, непорушності кордонів і європейського вибору України;

2.
засуджує акти тероризму і злочини, скоєні сепаратистами та іншими нерегулярними силами у східній Україні;

3.
позитивно оцінює парламентські вибори 26 жовтня, які були проведені незважаючи на безпекові виклики і політичні обставини, і подальше набуття повноважень новою Верховною Радою; вітає тверду політичну волю президента Порошенка, прем'єр-міністра Яценюка і спікера Гройсмана до співпраці і впровадження процесу реформ; конче рекомендує новому уряду і парламенту України без зволікання запровадити необхідні політичні та соціально-економічні реформи для того, щоб побудувати демократичну і процвітаючу державу, засновану на верховенстві закону;

4.
висловлює жаль з приводу того, що в результаті ситуації, яка склалася в країні, не всі частини території та населення України представлені у Верховній Раді; нагадує, що уряд і парламент України в процесі прийняття рішень повинні забезпечити захист прав і потреб тих громадян, які не мають свого представництва в органах державної влади;
5.
рішуче засуджує агресивну і експансіоністську політику Росії, що є загрозою єдності та незалежності України і створює потенційну загрозу для самого Європейського союзу, в тому числі засуджує незаконну анексію Криму і неоголошену гібридну війну проти України, яка включає в себе інформаційну війну з елементами кібер-війни, використання регулярних і нерегулярних сил, пропаганду, енергетичний шантаж, економічний тиск, дипломатичну та політичну дестабілізацію; підкреслює, що ці дії є порушенням міжнародного права і створюють серйозний виклик для безпекової ситуації в Європі; наголошує, що немає жодних підстав для застосування військової сили в Європі з так званих історичних та безпекових міркувань чи задля захисту своїх «співвітчизників, що проживають за кордоном»; закликає Москву припинити ескалацію ситуації, негайно зупинити потік зброї, найманців і військ на підтримку сепаратистських збройних формувань і використати свій вплив на сепаратистів, щоб переконати їх брати участь у політичному процесі;

6.
закликає до продовження поточного режиму санкцій ЄС, зокрема, на майбутній зустрічі Ради в березні 2015, - до тих пір поки Росія не почне повною мірою поважати і дотримуватись Мінських зобов'язань, а також закликає Єврокомісію знайти шляхи підвищення солідарності держав-членів у випадку продовження кризи (у стосунках) з Росією; підкреслює необхідність затвердження чіткого набору критеріїв, досягнення яких могло б запобігти введенню нових обмежувальних заходів (санкцій) проти Росії або призвести до скасування; цей перелік має включати: виконання домовленості про припинення вогню, беззастережне виведення з України всіх російських військ та припинення підтримки Росією незаконних збройних груп і найманців, обмін всіма ув'язненими, включаючи Надію Савченко, і відновлення контролю України над усією своєю територією, включаючи Крим; в разі будь-яких подальших дій Росії, які дестабілізуватимуть обстановку на Україні, (Європарламент) пропонує Європейській Раді ухвалити подальші обмежувальні заходи і розширити сферу їх застосування таким чином, щоби санкції стосувалися ядерного сектору та обмежували здатність російських підприємств проводити міжнародні фінансові операції; визнає, що ЄС повинен бути готовий підтримати держави, які межують з державами-членами – їм повинен бути наданий той самий рівень безпеки, як і всім державам-членам;
7.
вважає, що санкції повинні бути частиною більш широкого підходу ЄС до Росії і зусиль зі зміцнення діалогу з боку Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки; нагадує, що єдиною метою цих санкцій є зміна російським урядом своєї поточної політики і внесок у мирне вирішення української кризи; підкреслює, що збереження, посилення або оборотність обмежувальних заходів ЄС залежать від поведінки Росії і від розвитку ситуації в Україні;
8.
наголошує, що політичні та дипломатичні канали щодо Росії повинні залишатись відкритими, щоб уможливити дипломатичне вирішення конфлікту, а відтак підтримує такі формати, як Женевський та Нормандський, якщо будуть досягнуті конкретні результати;
9.
підтримує політику невизнання незаконної анексії Криму Росією, і в цьому контексті надає позитивну оцінку недавно прийнятим додатковим санкціям щодо інвестицій, послуг і торгівлі з Кримом і Севастополем;
10.
підкреслює, що Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі мають слугувати планом дій для швидких і необхідних реформ, які повинні бути запроваджені терміново, попри складну воєнну ситуацію в районах Луганської та Донецької областей; закликає Раду та Комісію не шкодувати зусиль з надання допомоги Україні у прийнятті та реалізації цих реформ з метою прокласти шлях для повного здійснення двосторонньої угоди між Україною та ЄС про асоціацію; вітає в цьому зв'язку запуск консультативної місії Європейського союзу для реформи сектора громадської безпеки в Україні (EUAM); поділяє думку Венеціанської комісії, що для успіху конституційної реформи дуже важливо, щоб реформа готувалася із залученням всіх причетних сил та із забезпеченням широких громадських консультацій;
11.
закликає до більш оперативної та суттєвої технічної допомоги з боку «Групи з підтримки України» Єврокомісії, в тому числі у пошуку сфер, де така допомога необхідна під час розробки та реалізації Україною комплексної програми реформ та забезпечення радниками та експертами з інститутів ЄС і держав-членів; закликає українську владу створити Міністерство чи представництво з євроінтеграції та координації з ЄС і комітет міжвідомчої координації на високому рівні, буде наділеним повноваженнями для ефективного моніторингу та контролю за ходом зближення з ЄС і реформами і матиме змогу підготувати та координувати їх впровадження;
12.
наполягає, що амбітна програма по боротьбі з корупцією, у тому числі нульова терпимість до корупції, необхідні Україні терміново; закликає керівництво України викорінити систематичну корупцію, негайно і ефективно здійснювати Національну стратегію боротьби з корупцією і підкреслює, що боротьба проти цієї практики має стати одним з головних пріоритетів нового уряду; радить створити з цією метою політично незалежне Антикорупційне бюро, яке володітиме достатньою кількістю повноважень і ресурсів для забезпечення істотного внеску у створення добре функціонуючих державних інститутів; вітає подання України до Інтерполу та видачу ордера на арешт колишнього президента Януковича за звинуваченням у розкраданні державних коштів; закликає держави-члени виконати ордер Інтерполу на арешт та сприяти поверненню викрадених активів; вітає створення інституту бізнес-омбудсмена; пропонує українському уряду представити проект закону про інститут бізнес-омбудсмена;

13.
нагадує, що 16 липня Рада Європейського Союзу скасувала ембарго на постачання зброї в Україну і таким чином наразі не існує будь-яких обмежень, у тому числі правових, для держав-членів, щоб постачати в Україну оборонне озброєння, що могло б бути здійснене на умовах «ленд-лізу»; вважає, що ЄС повинен вивчити шляхи надання підтримки уряду України у зміцненні її обороноздатності і захисту своїх зовнішніх кордонів на основі досвіду трансформації збройних сил держав-членів ЄС, учасниць колишнього Варшавського договору, особливо в рамках вже передбачених навчань збройних сил в інших частинах світу; підтримує постачання нелетального обладнання, яке вже здійснюється;

14.
бере до уваги ухвалення закону, що скасовує «позаблоковий статус» держави, введений в 2010 році; визнає право України вільно робити свій вибір, підтримує позицію президента Порошенко про те, що Україні зараз необхідно терміново зосередити увагу на політичних, економічних і соціальних реформах, а вступ до НАТО є питанням, яке має бути поставлене на суд народу під час всеукраїнського референдуму на більш пізньому етапі; підкреслює, що тісні відносини України з ЄС відрізняються від питання приєднання до НАТО;

15.
підкреслює важливість прихильності міжнародного співтовариства у підтримці економічної та політичної стабілізації і реформ в Україні; запрошує Комісію та держави-члени розробити план більш широкої підтримки України на основі «більше за більше» і активізувати свої зусилля в наданні допомоги Україні шляхом організації донорської / інвестиційної конференції і співпраці з міжнародними фінансовими інститутами, щоб визначити подальші кроки щодо вирішення проблеми економічного і фінансового оздоровлення України; вітає пакет підтримки для України у розмірі 11 млрд євро, який має бути виплачений протягом найближчих кількох років, а також пропозиції Комісії про виділення додаткових 1,8 млрд євро середньострокових кредитів;

16.
знову підтверджує свою точку зору, що Угода про асоціацію не є остаточною метою відносин Україна-ЄС; вказує, що відповідно до статті 49 Договору про Європейський союз, Україна - як і будь-яка інша європейська країна - має європейську перспективу і може претендувати на членство в ЄС за умови дотримання Копенгагенських критеріїв і принципів демократії, поваги до ключових прав і свобод людини, прав меншин, а також забезпечення верховенства закону; настійно закликає держави-члени ЄС ратифікувати Угоду про асоціацію до саміту в Ризі;

17.
підкреслює важливість енергетичної безпеки в Україні та наголошує на необхідності проведення реформи енергетичного сектора України у відповідності з її зобов'язаннями в рамках Енергетичного співтовариства; вітає угоду між ЄС, Росією та Україною про зимовий пакет, який має забезпечити поставки газу з Росії до березня 2015 року, а також проявлену солідарність країн ЄС у збільшенні кількості газу, що надходить в Україну через зворотні потоки з держав-членів ЄС;

18.
підкреслює необхідність докорінного підвищення енергетичної безпеки, незалежності ЄС і стійкості до зовнішнього тиску, а також зменшення енергетичної залежності ЄС від Росії і прийняття конкретних альтернатив, щоб допомогти тим державам-членам, які в даний час залежать від Росію як єдиного постачальника (газу); закликає ЄС проводити справді спільну зовнішню енергетичну політику, а також створити Європейський енергетичний союз; закликає до повного дотримання внутрішнього спільного енергетичного ринку, у тому числі Третього енергетичного пакету та неупередженого судового розгляду справи проти «Газпрому», яка наразі перебуває в суді;

19.
підкреслює, що пріоритет повинен бути наданий газогонним проектам, які диверсифікують енергопостачання до ЄС і вітає зупинку проекту «Південний потік»; запрошує Європейське енергетичне співтовариство розробити програми співпраці з Україною, а також з Південним Кавказом, Середньою Азією, Близьким Сходом та країнами Середземномор'я, спрямовані на розвиток інфраструктури і взаємозалежність між ЄС і його європейськими сусідами незалежно від російської газової геополітики; визнає, що стабільні поставки газу в Україну також мають важливе значення для забезпечення енергетичної безпеки держав-членів;

20.
підкреслює необхідність того, щоби ЄС разом з українською владою приділяли більше уваги гуманітарній кризі в Україні і в Криму, а також до вирішення катастрофічної гуманітарної ситуації, зокрема, становища внутрішньо переміщених осіб (ВПО); закликає Європейську Комісію та комісара з гуманітарної допомоги та кризового менеджменту підготувати надійну, чітку і давно назрілу гуманітарну діяльність ЄС, яка б оминала проміжні організації, такі як «Блакитний конвой», та чітко демонструвала приналежністю гуманітарної допомоги до ЄС; закликає Європейську комісію представити такий план дій в Європейський парламент протягом найближчих двох місяців; підкреслює необхідність подальшої фінансової допомоги для України з боку ЄС та його держав-членів, щоб вона могла впоратися з гуманітарною кризою; повторює повідомлення ВООЗ, що східна Україна потребує невідкладної медичної допомоги, її лікарні функціонують не повною мірою, існує брак медикаментів та вакцин, і закликає до більш широкого та ефективного надання гуманітарної допомоги ВПО з урахуванням, зокрема, дітей і літніх людей, а також закликає до забезпечення повного і безперешкодного доступу Міжнародного комітету Червоного Хреста в зонах конфліктів; вітає прийняття довгоочікуваного закону про ВПО, а також рішення про розміщення експертів ЄС через механізм цивільного захисту ЄС для консультування української влади з питань вимушених переселенців;

21.
закликає до подальшої гуманітарної допомоги та допомоги постраждалому від конфлікту населенню; нагадує, що доставка гуманітарної допомоги сходу України повинна проводитися в повній відповідності з нормами міжнародного гуманітарного права та принципами гуманності, нейтральності, неупередженості та незалежності, і в тісній координації з урядом України, Міжнародним комітетом Червоного Хреста; закликає Росію забезпечувати міжнародну інспекцію гуманітарних конвоїв Донбасу, щоб уникнути сумнівів з приводу характеру їх вантажів;

22.
підкреслює, що ОБСЄ відіграє важливу роль у вирішенні української кризи і має досвід в роботі зі збройними конфліктами та кризами, а також той факт, що і Росія і Україна є членами цієї організації; шкодує, що спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ все ще не вистачає кадрів і обладнання; закликає держави-члени, Високого представника та Комісію вжити подальших зусиль для зміцнення Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні персоналом та обладнанням; вважає, що ЄС повинен розгорнути, якщо буде відповідне прохання української влади, місію спостерігачів ЄС, яка буде всіляко сприяти ефективному контролю та моніторингу на українсько-російському кордоні;

23.
закликає Високого представника та комісара з питань європейської політики сусідства та розширення зробити кроки і все від них залежне для політичного врегулювання кризи в Україні, якого дотримувалися би всі зацікавлені сторони; підкреслює, що таке рішення повинне дозволити уникнути сценаріїв замороженого конфлікту в східній Україні і Криму; закликає Високого представника намітити підхід, який поєднує в собі принципову і надійну позицію щодо суверенітету України, її територіальної цілісності і принципів міжнародного права з прагненням до вирішення кризи в Східній Україні і Криму шляхом переговорів; нагадує, що єдність і згуртованість держав-членів ЄС є необхідною умовою для успіху будь-якої стратегії ЄС щодо Росії; у цьому контексті закликає уряди держав-членів утримуватися від односторонніх дій і заяв і активізувати зусилля з розробки загальноєвропейської позиції по відношенню до Росії;

24.
закликає до відновлення справжнього, всеосяжного національного діалогу, який також може привести до вирішення питання виплат соціальних допомог і пенсій, надання українським урядом гуманітарної допомоги населенню, яке мешкає в зоні конфлікту; вважає надзвичайно важливим проведення неупередженого і ефективного розслідування всіх основних випадків насильства, включаючи ті, що мали місце на Майдані, в Одесі, Маріуполі, Слов’янську, Іловайську і на вул. Римарська у Харкові; вважає, що організації громадянського суспільства можуть відігравати важливу роль у сприянні міжлюдським контактам і загальному порозумінню в Україні, а також просування демократичних змін і поваги прав людини; настійно закликає ЄС активізувати свою підтримку громадянського суспільства;

25.
вітає рішення французького уряду припинити доставку вертольотоносців «Містраль» та закликає всі держави-члени прийняти аналогічну позицію щодо експорту, не охопленого рішенням ЄС про санкції, зокрема щодо постачань зброї та матеріалів подвійного призначення;

26.
закликає Європейську комісію і комісара з питань європейської політики сусідства та розширення підготувати та подати до Європейського парламенту протягом двох місяців комунікаційну стратегію боротьби з російською пропагандистською кампанією, спрямованої проти ЄС, його східних сусідів і проти самої Росії, а також розвивати інструменти, які дозволили б ЄС та його державам-членам протистояти пропагандистській кампанії на європейському та національному рівнях;

27.
знову підтверджує свою підтримку міжнародного розслідування обставин трагедії зі збитим малайзійським літаком MH17 і повторює свій заклик до притягнення винних до суду; висловлює жаль з приводу перешкод, які виникають в процесі розслідування і настійно закликає всі сторони проявити справжню готовність до співпраці, гарантувати безпечний і безперешкодний доступ до місця аварії MH17 і надати доступ до всіх інших відповідних ресурсів, які можуть зробити внесок в розслідування; висловлює бажання отримувати інформацію про хід цього розслідування;

28.
доручає своєму Голові довести цю резолюцію до відома Ради, Комісії, віце-президента комісії / Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, держав-членів, Президента України, урядів і парламентів країн Східного партнерства та Російської Федерації, Парламентської асамблеї Євронест, Парламентської Асамблеї Ради Європи та Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

* * * * *

Також наводимо переклад вступної частини резолюції, яка, за практикою ЄП, не містить рішень, але наводить тези, які є (на думку євродепутатів) безумовно доведеними.

А. оскільки 26 жовтня 2014 року Україна мала парламентські вибори, які були проведені ефективно, організовано і спокійно на основі поваги до основних свобод, незважаючи на тривалий конфлікт у східних регіонах і незаконну анексію Криму Росією;

B. оскільки новий уряд, утворений проєвропейськими силами, має конституційну більшість для запровадження реформ і вже прийняв коаліційну угоду, що дає підгрунтя для суворого процесу реформ, спрямованих на зміцнення подальшої європейської інтеграції, модернізації, розвитку країни, створення справжньої демократії та верховенства права та розробки конституційних змін, запропонованих у мирному плані Порошенко;

C. оскільки так звані «президентські і парламентські вибори», проведені в Донецьку та Луганську 2 листопада 2014 року, порушують законодавство України та мінські домовленості, а відтак не можуть бути визнані; в той час як проведення цих виборів справило негативний вплив на процес встановлення миру;

D. оскільки угода про припинення вогню від 5 вересня 2014 року порушувалась сепаратистами та російськими силами щоденно; оскільки з 9 грудня 2014 року завдяки ініціативі Президента Порошенка, що закликає до «режиму тиші», кількість порушень різко скоротилася, однак основні моменти меморандуму 19 вересня не були виконані підтримуваними Росією сепаратистами; оскільки, згідно з достовірними джерелами, Росія продовжує підтримувати сепаратистські збройні формування за допомогою постійного потоку військової техніки, найманців і регулярних російських підрозділів, а також бойових танків, складних систем ППО і артилерії;

E. оскільки збройний конфлікт в східній частині України призвів до тисяч жертв серед військових і цивільного населення, значної кількості поранених і сотень тисяч тих, хто був змушений залишити свої будинки і втекти, переважним чином до Росії, в той час як ситуація в зоні конфлікту викликає глибоку заклопотаність з гуманітарної та медичної точки зору;

F. оскільки незаконна анексія Кримського півострова є першим в Європі з часів Другої світової війни випадком насильницького приєднання частини однієї країни до іншої та порушенням міжнародного права, включаючи Статут ООН, Гельсінський Заключний акт та Будапештську угоду 1994 року;

Г. оскільки Рада міністрів закордонних справ країн ЄС 17 листопада 2014 року прийняла принципове рішення про подальші санкції щодо лідерів сепаратистів;

H. оскільки порушення прав людини, в тому числі залякування та нова хвиля зникнень, набули широкого поширення як в окупованій східній Україні, так і в Криму;

I. оскільки була б корисною більш тісна співпраця між ЄС та США стосовно України;

J. оскільки український парламент 23 грудня 2014 року проголосував за відмову від позаблокового статусу країни.