​«Варшава і Київ продовжують діалог» - польська преса коментує візит Анджея Дуди до України

Польська преса активно коментує візит Анджея Дуди до України та його зустріч з Петром Порошенком. Варшава і Київ продовжують діалог, пише «Gazeta Polska Codziennie». Щирі розмови про складні відносини – так можна підсумувати візит президента Республіки Польща до Харкова. У ході зустрічі з українським лідером Петром Порошенком польський президент звернув увагу на проблеми, що останнім часом викликали напругу у відносинах між обома країнами, повідомляє Польське радіо.

Газета розповідає, що після покладання квітів на Цвинтарі Жертв тоталітаризму у Харкові відбулася зустріч президентів Дуди і Порошенка, у ході якої вони торкнулися кількох нагальних питань. Йшлося, зокрема, про введену наприкінці квітня українським Інститутом національної пам’яті заборону на проведення пошуку та ексгумацій решток польських жертв війн і конфліктів на території України. Заборону було введено після знесення пам’ятника УПА у польських Грушовичах. На додаток, протягом останніх місяців в Україні відбулося чимало інцидентів антипольського характеру. «Ми маємо декілька складних питань, але я глибоко переконаний, що нам вдасться вирішити їх згідно з духом добросусідства», - заявив Анджей Дуда під час прес-конференції. «Ми дійшли висновку, що історія не повинна впливати на стратегічний характер наших відносин», - сказав, у свою чергу, Петро Порошенко. А також додав: «Від історичних конфліктів між Україною та Польщею виграє одна сторона. І це не Україна, не Польща, а росія».

«Dziennik Gazeta Prawna» підкреслює непересічну складність цього візиту, хоч і зауважує, що у питанні історичного діалогу обом президентам вдалося зробити невеличкий крок уперед. Розмова, однак, буле дуже напруженою.

«Це була дуже довга і часом непроста розмова», - підтвердив Анджей Дуда. Зустріч, спочатку тет-а-тет, а потім за участі шефа кабінету президента Кшиштофа Щерського та віце-голови адміністрації Порошенка Костянтина Єлісєєва, затягнулася майже до півтори години, через що не вистачило часу на пленарні переговори обох делегацій. Попри це обидва президенти небагато конкретних речей змогли розповісти.

Дуда і Порошенко домовилися лише про те, що ранг міждержавної комісії з історичних питань буде підвищено, а на її чолі стануть віце-прем’єри. З польського боку це має бути Пйотр Ґлінський, а з українського – Павло Розенко.

І попри те, що історична тематика була не єдиною, до якої звернулися обидва президенти (адже, зокрема, вони обговорили також ідею про те, щоб вислати на Донбас місію миротворців ООН), напруга відчувалася, що становило виразний контраст із чудовою атмосферою візиту Дуди до Києва у 2016 році, коли Порошенко у якості непересічного дружнього жесту запросив його до власного дому у розташованому під Києвом Козині. А якщо б у когось були щодо цього сумніви, то їх своєю заявою розвіяв шеф МЗС України Павло Клімкін: «Кажуть що в Польщі існує історична політика, а у нас існує історична пам'ять. Я вважаю, що нам час теж поміркувати про історичну політику тут, в Україні, оскільки ми, говорячи про історичне примирення, говоримо власне про людей, а польська сторона говорить дуже часто про своє розуміння історії. Ми не можемо дивитись на історію через призму того, як це зафіксовано в офіційній польській історіографії».

Натомість абсолютно протилежну оцінку атмосфери і досягнень цього візиту ми можемо зустріти на шпальтах газети «Rzeczpospolita»: Всупереч попереднім очікуванням польської сторони, зустріч Анджея Дуди і Петра Порошенка була дуже спокійною і конкретною. Господар був настільки задоволений з приводу цього візиту, що порушив дипломатичний протокол, аби привітати гостя вже в літаку. Обидва лідери анонсували, що незабаром буде скасовано українську заборону на проведення поляками ексгумацій на Волині.

Проте головною темою зустрічі неподалік російського кордону були проблеми політичної та економічної безпеки. Український президент підкреслив, що розташований поруч із російським кордоном Харків він вибрав для такої зустрічі невипадково, оскільки його головна частина була присвячена питанням безпеки. Українці просили про збільшення числа поляків у місії ОБСЄ на Донбасі, обговорювалося створення там місії «блакитних шоломів», чому Польща, як непостійний член Радбезу ООН, зможе з 1 січня сприяти. Польща, натомість, запропонувала створення газового інтерконектора, завдяки якому газ зі Свиноуйсьця міг би надходити до України, унезалежнюючи її від російського постачання.

Фото РАР