​Українців у Польщі може затримати стабільна економічна ситуація

У Польщі нині працює приблизно мільйон українців, а протягом найближчих двох років їхнє число у країні збільшиться на 200-300 тисяч, наголошують у Національному банку Польщі. Польський кордон у пошуках праці все частіше перетинають також грузини та білоруси. Попри таку активність, цього досі недостатньо, аби задовольнити попит на працівників з боку фірм. Ще одна проблема для польського ринку праці полягає у тому, аби затримати іноземців у Польщі, повідомляє Польське радіо.


Останнім часом все більшим джерелом працівників на польському ринку праці стають країни за східним кордоном Польщі. У 2017 році працедавці зареєстрували понад 1,7 млн заяв про намір доручити роботу українцям. За даними Національного банку Польщі, у країні працює вже понад мільйон громадян України, а у наступні роки ця кількість збільшуватиметься на 200-300 тисяч щороку. Однак є ряд чинників, що можуть вплинути на це число, наприклад візова політика Європейського Союзу або ситуація в Україні.

«Ці особи дуже швидко інтегруються з польським суспільством і водночас вони дуже добрі працівники», - говорить віце-директор відділу економічних досліджень у Національному банку Польщі Яцек Котловський. «Набагато вигідніше спростити процедуру найму іноземних працівників та полегшити їм приїзд і пошук роботи у Польщі. Такі пільги поступово вводяться, однак їх дотепер недостатньо, аби повністю задовольнити попит компаній», - додає він.

Котловський зазначає, що найпростіше шукати працівників на найближчих ринках. Крім українців, роботу у Польщі шукають також молдавани, грузини та білоруси. Працедавці можуть шукати також робочу силу на дальших ринках, але у їхньому випадку як процедури, пов’язані з працевлаштуванням, так і процес інтеграції з суспільством триває довше, ніж у випадку українців та білорусів.

Директор у НБП наголошує, що важливо стимулювати трудових іммігрантів, аби Польща ставала для них цільовим ринком.

«Невеликий мовний бар’єр, географічна та культурна близькість сприяють тому, що багато іноземців залишаються у Польщі, а отже група осіб, котра хоче їхати далі на Захід, є порівняно невеликою», - зазначає Яцек Котловський. «Крім того, у Польщі набагато простіше працевлаштуватися, в інших країнах ЄС ці обмеження значно більші, але треба створювати різні стимули, аби працівники залишалися на триваліше, щоб це не були тільки сезонні працівники», - додає він.

Затримати працівників з України у Польщі може теж стабільна економічна ситуація країни.

«Польська економіка нині перебуває на етапі зрілої експансії. Позитивно, що ми розвиваємося не тільки швидко, але також без накопичення великих ринкових нерівноваг – інфляція низька, баланс поточного рахунку є позитивним, ми не бачимо таких місць в економіці, де виникав би певний дисбаланс і це дуже добре», - переконаний Яцек Котловський.

Фото pixabay.com



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 22 листопада обговорив наступні актуальні фронтові теми:

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.