​Чи отримає Україна у грудні План дій з членства в НАТО?

Напередодні засідання в Україні Північноатлантичної ради за участі генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа 30-31 жовтня, в державі поновилися дискусії щодо руху Києва до Альянсу і темпів отримання Плану дій з членства в НАТО (ПДЧ) і термінів вступу України в цю військово-політичну організацію. Учасники засідання Північноатлантичної ради вже заявили про прагнення отримати від президента України Володимира Зеленського деталі його мирного плану із врегулювання конфлікту на Донбасі. А екс-президент Петро Порошенко закликав очільників Альянсу у Брюсселі надати Україні ПДЧ вже в грудні, на ювілейному саміті НАТО в Лондоні, повідомляє Польське радіо.

Зацікавлення лідерів Північноатлантичної ради мирним планом Володимира Зеленського було оприлюднене після того, як і сам Зеленський, і генсек НАТО Єнс Столтенберґ підтвердили незмінність курсу України на інтеграцію в Альянс. Ось що про це сказав нещодавно Столтенберґ:

- НАТО тісно солідарне з Україною. Ми надаємо їй практичну і політичну підтримку. Абсолютно неприпустимо те, що робить росія – нелегально анексує частину іншої держави – Крим, і продовжує дестабілізувати ситуацію на сході країни. Я закликаю союзників НАТО ще більше підтримувати Україну. Ми схвалюємо євро-атлантичні амбіції України, включно із членством у НАТО. Фокус має бути на реформах. Ми будемо співпрацювати з новим президентом України.

Офіційно Альянс привітав намір офісу Зеленського реалізувати мирний план на основі мінських угод і так званої «формули Штайнмаєра», яку висунув кілька років тому нинішній президент Німеччини. Водночас, директор центру Байдена, колишній заступник міністра оборони США зі справ росії, України та Євразії, Майкл Карпентер застеріг від надмірного оптимізму:

- росія намагається використати приховані методи, аби примусити Україну прийняти якусь з інтерпретацій формули Штайнмаєра, що фактично перетворить окуповану росією частину Донбасу щось на кшталт республіки Боснія і Герцеговина. Ціль росії - залучити частину України під свій контроль, вона б впливала на геополітичний курс країни і мала би право вето на майбутні перспективи щодо приєднання до НАТО чи Європейського Союзу. Тож ця формула має низку ризиків для України.

Курс на інтеграцію в НАТО незмінний, але набуття Плану дій з членства в Альянсі навряд чи слід очкувати найближчим часом. Про це напередодні засідання Північноатлантичної ради в Києві заявив віце-прем'єр України з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Він додав, що членство в НАТО також наразі ще не набуло конкретних термінів:

- Наш рух – до повноцінного членства в Альянсі. Це записано не лише в Конституції, а й програмі дій уряду. Це перша програма уряду, яка фіксує євро-атлантичну інтеграцію. І в ній уряд бере на себе конкретні зобов'язання з досягнення цілей. Стосовно НАТО, це досягнення критеріїв щодо членства. Ми маємо зробити це за підтримки Альянсу, бо жодна держава не зробила це самотужки. Другий етап – це наші стосунки з Альянсом і відповідь на запитання – «Коли?».

У відповідь на прагнення попередньої влади на чолі з Петром Порошенком вже цього року отримати План дій з членства в Альянсі, Кулеба нагадав, що ці заклики з боку Києва не лунали раніше, а стали виголошуватися щойно під час президентської виборчої кампанії в Україні:

- Проблема ПДЧ перетворилася в Україні на політичне гасло, яким досягалися певні політичні цілі. Ми подали заявку на ПДЧ 2008 року, вона залишається чинною. Попередня адміністрація чомусь не подавала заявку на ПДЧ. Але потім вирішила, що саме в грудні цього року слід її подати. Наш сьогоднішній фокус у стосунках з Альянсом - на двох речах. Перша – маємо ставати ще більш корисними одне одному. Розуміти себе, як спільний простір. Друге – маємо в себе формувати якнайбільшу кількість євро-атлантичного клубу в Збройних силах, правоохоронних органах. Не просто людей, які вірять в НАТО, а які говорять з НАТО однією мовою. Я маю на увазі не лише англійську мову, що є надзвичайно важливо, але саму філософію і мову бюрократичних процесів що працюють в Альянсі. Все нормально, робота іде, курс залишається незмінним.

Але чи справді незмінність цього курсу підкріплена реальними здобутками і діями влади? Директор Представництва НАТО в Україні Александер Вінніков дав зрозуміти, що одна з ключових реформ, на яку очікує НАТО – реформа Служби безпеки України, буксує в київських кабінетах вже не перший рік, так само, як і основні принципи, на яких побудований Альянс і до яких прагне Україна:

- Ці принципи означають прозорість, демократичний громадський нагляд і забезпечення захисту прав людини. Тепер слід знайти спосіб підлаштувати успіх системи безпеки та розвідки до цих принципів. Зараз всі розуміють, що Україна веде війну і СБУ відіграє велику роль в цій війні. Але для України також ідентифікувати кінцевий стан, де б вона хотіла, щоби опинився сектор безпеки і розвідки. І далі прокласти конкретний шлях з використанням дорожньої карти для досягнення кінцевої мети.

Критично щодо успіхів у просуванні на шляху євроатлантичної інтеграції України налаштована і асоційована аналітикиня Центру «Нова Європа» Катерина Зарембо. Вона нагадала про цілу низку реформ, які чомусь саботуються в Україні, і без яких держава не може скаржитися на те, що двері НАТО для неї зачиняються з боку офіційного Брюсселя:

- Ми чули від представників влади, що обіцялася потужна інформаційна кампанія в таких скептичних регіонах, як на півдні і на сході. Наразі мені невідомо, щоби ті посадовці, що це обіцяли, це виконували. Щодо реформ, то їх є п'ять. Це реформа СБУ, закон про розвідку, про поводження з державною таємницею і секретною інформацію і реформа оборонного замовлення і закупівель. В усіх цих реформах за останні півроку поступу, за винятком аудиту Укроборонпрому, не відбувалося.

У відповідь віце-прем'єр Дмитро Кулеба пообіцяв змінити ситуацію вже починаючи з нового року:

- У нас вже закладені гроші на створення системи моніторингу виконання РНП. Щодо інформаційної кампанії: в мене є велике переконання, що куди приходить Європа, звідти відступає «рускій мір». Я дізнався, що в бюджеті є досить пристойні гроші – 10 мільйонів гривень на просування ЄС, і ще 10 мільйонів на НАТО. Є одна проблема – я відстежив, хто перемагав на конкурсах на ці гроші, і в силу певних причин, там перемагали дуже сумнівні і низькопрофесійні кампанії. Тому ми і не бачимо якогось великого результату. Тому ми зараз шукаємо, як ці гроші використати наступного року ефективно, щоби це була помітна кампанія. У мене є певні дані, що показують позитивну динаміку підтримки НАТО на півдні і на сході.

Міністерство оборони України заявило про запровадження до 2020 року понад 200 стандартів та інших керівних документів НАТО. Директор департаменту воєнної політики, стратегічного планування та міжнародного співробітництва Міністерства оборони Олег Меліхов пояснив, що опрацюванню підлягають стандарти та керівні документи Альянсу з оборонного планування, застосування видів і родів Збройних сил України, логістики, розвідки, військової поліції, медичного забезпечення, професіоналізації війська. Головною метою цього Меліхов назвав досягнення оперативної і технічної сумісності управлінських, бойових, розвідувальних і забезпечувальних органів і систем.

Тим часом генсек НАТО Столтенберґ 23 жовтня закликав всі країни-члени Альянсу збільшити підтримку Україні. Зокрема, він вважає, що НАТО має дати державі більше інструкторів, коштів для цільових фондів і збільшити загальну кількість заходів спільно з Україною.

Фото Pixabay