​Вибух на Керченському мосту може зіграти важливу роль у російсько-українській війні

Вибух на Керченському мосту може стати тією краплею, яка переповнить росіян, може призвести до масових рухів у суспільстві, — сказав генерал, професор Боґуслав Пацек з Інституту безпеки та міжнародного розвитку, повідомляє Польське радіо.

«Вибух на Керченському мосту, на мій погляд, дуже важливий і може зіграти важливу роль у цій війні з багатьох причин як для української, так і для російської сторони», — наголосив генерал Пацек. Він також зазначив, що «насправді все залежить від того, якими будуть остаточні висновки розслідування». На його думку, «буде досить легко визначити, що стало причиною вибуху — ракета чи автомобіль». «Тому що той факт, що транспортний засіб, який видно на фільмах, вибухає, ще не є остаточним доказом того, хто в цьому всьому винуватець», — додав він.

«Російські джерела, звісно, вказують на Україну. Це також переконання російського суспільства сьогодні. Проте українська влада заявляє про це обережно, досить дипломатично — що це важливий знак, що потрібно зробити все, щоб росіяни пішли з української землі. Проте це не було підтвердженням того, що це зробила Україна», — підкреслив генерал Пацек.

«Незалежно від того, хто був винуватцем — Україна чи ні — ця подія, безумовно, має велике значення для російського суспільства, яке — як видно з реакцій ЗМІ та інтернету — сильно цим схвилювалося, — підкреслив військовий. - Один із головних меседжів — велика претензія та критика на адресу російської армії, яка, на думку інтернет-користувачів, знову не в змозі впоратися з цією війною», — зазначив він.

За словами генерала Пацека, вибух на Керченському мосту може стати «краплею, яка переповнить чашу гіркоти в деяких масових рухах у самій росії». Як нагадав він, «до цих пір росіяни були обурені відсутністю результатів, але недостатньо, наприклад, щоб змінити президента країни, щоб почати якийсь значний крок, який міг би до цього призвести, даючи надію на шанс закінчити цю війну».

«Може виявитися, що за вибухом насправді стоїть Україна або самі росіяни — незалежно від того, якими будуть висновки розслідування — однозначно скажуть, що це Україна», — сказав генерал Пацек. «Не забуваймо, що ми є після заяви американців щодо причетності до смерті доньки Дуґіна, де українці тривалий час заперечували, що мають до цього будь-яке відношення, що українці не погоджують діяльність за межами своєї країни з американською стороною», — зауважив він. Генерал Пацек нагадав, що Керченський міст «знаходиться поза територією України, навіть з урахуванням Криму — тому що він знаходиться на акваторії між Азовським і Чорним морями».

«Я сподіваюся, що владімір путін сильно притиснутий до стіни, і йому доведеться на це реагувати. Питання в тому, як він відреагує — чи відреагує він дуже жорстко, чи цей підпал цистерн і руйнування мосту не стане причиною набагато більш жорстокої реакції, ніж ми очікували», — сказав він. На думку генерала Пацека, «наступні кілька тижнів принесуть дуже рішучий наступ російських військ, росіяни використовуватимуть не тільки призвані війська, але й те, що вони також здійснюватимуть атаки на критичну інфраструктуру, ймовірно, на всій території України».

За словами професора Пацека, «можливі також показові напади на найважливіших людей у державі». «Може бути застосована артилерія не тільки малої дальності, а й середньої з більшої відстані. Думаю, українці це усвідомлюють», — підкреслив він.

За його оцінкою, «це патова ситуація». «Що б зараз не робила українська сторона, це може викликати сумніви. Українці давно говорили, що цей міст потрібно атакувати, тому що він підтримує цю війну — адже через Крим йде транспорт на південь України. З іншого боку, вони стверджували, що не мають засобів для проведення такої операції», — зазначив генерал Пацек.

«Загроза посилення російської атаки — це недобре, але якщо Україна хоче витіснити росіян зі своєї території, вона повинна вдатися до сміливих дій, як на Керченському мосту, щоб росіяни були збиті з ніг і щоб вони фактично почали покидати Україну», — наголосив генерал Боґуслав Пацек.

Фото РАР