​Подальша підтримка України та зміцнення трансатлантичного альянсу стали головними темами першого дня Варшавського безпекового форуму

У вівторок, 1 жовтня, розпочалася 11-та конференція Варшавського безпекового форуму, яку щороку організовує у Варшаві Фонд Пуласького. Щороку програма включає низку дебатів і панелей, присвячених питанням оборони, з особливим акцентом на безпеку Центральної та Східної Європи. Цього року конференція проходить 1 і 2 жовтня, а країною-партнером заходу є Швеція, яка офіційно приєдналася до НАТО в березні, повідомляє Польське радіо.

Віцепрем’єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у своєму виступі на відкритті конференції перерахував виклики, з якими зараз стикається Європа та західний світ. Він говорив не лише про російське вторгнення в Україну, падіння якої означатиме немислимі наслідки для європейської безпеки, а й про кризу на Близькому Сході у світлі ізраїльської операції, яка тільки розпочинається в Лівані.

Говорячи про безпекову політику Польщі, голова Міноборони наголосив на залученні польської армії та служб до охорони кордону з Білоруссю, який, як він нагадав, є також зовнішнім кордоном ЄС і НАТО.

Голова Бюро національної безпеки Яцек Сєвера зазначив, що навіть такі катастрофи, як повінь на південному заході Польщі, не можуть бути виправданням для втрати уваги до «найсерйознішої, екзистенціальної загрози, яка приходить зі сходу».

«Війна — не що інше, як спланована катастрофа — спланована в темному кабінеті кремля», — заявив він.

У другій половині дня виступив президент Анджей Дуда, який наголосив, що конференція має бути зосереджена на двох питаннях: як допомогти Україні виграти війну та як зміцнити власні можливості для забезпечення безпеки та стабільного розвитку країн.

«Тому я звертаюся до вас як до експертів і високопосадовців, донести повідомлення про серйозність ситуації та необхідність подальших дій до ваших суспільств. Це велика роль усіх, хто зібрався тут, — пояснити нашим суспільствам у країнах-союзниках, проти чого ми виступаємо і чому ми повинні нести ці витрати», — сказав президент учасникам конференції.

Спікер Сейму Шимон Головня говорив про необхідність «реструктуризації архітектури безпеки». Як зазначив він, це вимагатиме не лише роздумів, а послідовності в діях від усіх на всіх рівнях.

«Справа не в обороні, а в переході від оборонної позиції до активної», — сказав Головня.

За словами спікера Сейму, умовою для цього є спільнота цінностей. «Євроатлантична спільнота — це не тільки танки, це довіра і партнерство. Якщо між нами немає довіри і партнерства, стаття 5, яка є опорою трансатлантичного альянсу, не працюватиме», — сказав він.

Тим часом президент Грузії Саломе Зурабішвілі під час WSF заявила, що долю Європи вирішать, зокрема, парламентські вибори в Грузії, які відбудуться 26 жовтня. Вона додала, що іншими вирішальними факторами є ситуація в Україні та вибори в Молдові.

«Наше майбутнє, яке Україна відстоює, — в Європі. Україна бореться за нашу свободу», — сказала Зурабішвілі. Вона додала, що у Грузії занадто багато історичного досвіду, щоб не знати, де майбутнє країни. Вона пояснила, що Грузія багато років бореться з гібридною війною, пропагандою та всіляким тиском з боку росії.

На запитання, чи зможуть демократичні цінності перемогти на жовтневих виборах, Зурабішвілі відповіла, що вони завжди становили значну більшість у країні.

«Я переконана в цьому, незважаючи на всі спроби росії змінити шлях, яким рухається Грузія», — сказала вона.

За словами Зурабішвілі, Грузія потребує «моральної підтримки» з боку Європи і Заходу. «Насправді більше нічого не можна зробити», — пояснила вона, підкресливши важливість спостереження за виборами в Грузії, щоб Грузія «не почувалася самотньою». «Мобілізація громадян під час виборів — реальне рішення», — додала вона.

Дискусійні панелі у вівторок були зосереджені в основному на обороні та військовому потенціалі Європи. Також відбулися переговори з питань енергетики та клімату за участю експертів з усього світу.

Фото РАР