Україна

Триває дев’яносто сьома доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.

На Волинському та Поліському напрямках обстановка змін не зазнала. Ознак формування противником наступальних угруповань не виявлено. Основні зусилля збройних сил республіки білорусь зосереджуються на посиленні охорони державного кордону.

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

«Від взяти Київ за три дні до витиснути українську армію з Луганщини? перетворивши її на випалену землю», – так коротко можна охарактеризувати результат 90 днів гарячої фази повномасштабної російсько-української війни, що розпочалася у лютому 2014 року, а з новою силою розгорілася 24 лютого 2022 року.

Данило Гетманцев, у відповідь на вимогу бізнесу до Зеленського гнати Гетманцева поганою мітлою, відповів, що правильне оподаткування - це «мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав». Найцинічнішим у відповіді колишнього помічника депутата від партії регіонів Сівковича є те, що Гетманцев робить вигляд, що суспільство вже забуло скандал, коли колишні співробітники туроператора TPG, що належить родині Гетманцева, поскаржилися на заборгованість із зарплати та виплату її у «конвертах». Також Гетманцевих звинуватили в ухиленні від податків. Тобто: особа, котра відмовляється пояснювати, пояснення коштів за яке купувалась нерухомість та земля, коли він працював на Сівковича, котра не платила податки, цинічно розказує, як збирається ощипувати інших. Себе ощипувати не давав, однак інших — інших бажають ощипувати.

В Україні повторюють ті ж помилки, які робили в Грузії. З одного боку рф – ворог, який в 1992, 2008 рр. вбивав грузинський народ, анексував території, з іншого – треба дружити, «шукати однодумців», займатися культурною дипломатією. Серед таких були артисти, письменники, журналісти. Один з них добре відомий П. Шеремет, якого в Грузії вважали – героєм, бо зміг вирватись «на свободу» з авторитарної Білорусі.

Група підприємців написала Звернення до Зеленського з вимогою прибрати Данила Гетманцева, котрий, отримавши владу над підприємцями, вирішив повернути країну до часів пізнього Брежнєва, коли ручне керування економікою та жорстке державне регулювання поглибило економічну кризу, призвели до збільшення дефіциту, а з іншого боку - створили касту цеховиків, які працювали під прикриттям партійної номенклатури, котрі мали можливість використовувати корупцію для отримання дефіциту і його перепродажі, а також створенню підпільних підприємств.