Україна

  Авдіївське сонце ахметівського коксохіму. Вагони з вантажами заводу цілодобово їздять в Донецьк і назад. Для них немає блокпостів. Труби натужно димлять, оздоблюючи простір всією періодичною таблицею Менделєєва. У кількох кілометрах по нам працює російська артилерія. Постійно вбивають людей. Інших калічать.

  Наблюдая за событиями, развивающимися в НМПУ в преддверии съезда, и то, как многие, до этого утверждающие, что никакой личной выгоды у них нет от такого скандала, складывается впечатление, что они не просто лукавят, а банально лгут.

Заголовок до матеріалу обрано невипадково. Кожен зможе сам поставити кому там, де вважає за потрібне. І все залежить від того, чи розуміють члени профспілки, що будь-які скандали – це не лише репутаційні ризики, а ще й – боротьба. У когось за повноваження, у іншого за справедливість. Ба більше: чомусь дехто вважає, що скандал може, або повинен призвести до розпаду спілки, хоча скандали були і раніше, а ті, хто їх влаштовував, пішли у небуття, а спілка – існує.

  Все мы видим отчаянную борьбу Юлии Марушевской с Романом Насировым. И лично у меня появляется состояния непонимания, что происходит и почему процесс реформирования перетрансформировался в процесс имитации.

Это было сказано 13 февраля 2015 года. Тогда я единственный говорил, что подписанные с москвой договоренности, какие бы они не были, Кремлем исполняться не будут, потому что они будут трактовать этот документ таким образом, что ни на одну здоровую голову их понимание документа не налезет.