Пленарне засідання Верховної Ради України 20 листопада 2013 року

У середу, 20 листопада, Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимі. На початку ранкового засідання народні депутати виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями.

Парламентарії продовжили розгляд проектів постанов про відзначення пам'ятних дат. Зокрема, вони повернулися до проекту постанови про відзначення 230-річчя заснування міста Севастополя, голосування щодо якого на минулому засіданні було нерезультативним.

Доповідач - голова підкомітету Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський запропонував для того, щоб постанова була прийнята, виключити із назви проекту слово "заснування". За його словами, це "буде виходом із ситуації, яка склалася". В.Яворівський також запропонував дати протокольне доручення Комітету з питань культури і духовності - звернутися до Інституту історії з проханням "дати вичерпну, повну, глибоку відповідь, що це був Херсонес. І після цього ми цю істину поставимо на місце".

Представники фракцій доповіли про позиції щодо голосування за цей проект постанови.

Головуючий поставив на голосування проект постанови.

Народні депутати не підтримали його ("за" - 201) і проект постанови було відхилено.

Верховна Рада прийняла постанови про відзначення: 100-річчя з дня народження Євгена Березняка; 125-річчя з дня народження Остапа Вишні; 175-річчя з дня народження Павла Чубинського; 100-річчя з дня народження академіка НАН України Володимира Григоровича Сергєєва; 170-річчя від дня народження Іллі Рєпіна.

Решту проектів постанов парламентарії відхилили.

Народні депутати розглянули кілька законопроектів у першому читанні.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про електроенергетику" (щодо покращення становища споживачів та постачальників електричної енергії) доповів заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Мирний. Він зазначив, що одним із невідкладних завдань енергетичної політики України є розв'язання проблем вдосконалення енергетичних ринків, як з позиції економічної ефективності, так і з позиції забезпечення енергетичної безпеки держави та запровадження ефективних механізмів їхнього державного регулювання.

За його словами, в Україні вже більше десяти років функціонує оптовий ринок електричної енергії (ОРЕ), який є впорядкованою системою здійснення операцій купівлі-продажу електричної енергії. Однак, останнім часом між постачальниками та споживачами електричної енергії виникають суперечки щодо штрафних санкцій за перевищення договірних обсягів споживання.

О.Мирний вважає за необхідне запровадити ефективні механізми державного регулювання між споживачами та постачальниками електричної енергії.

Народний депутат з цією метою запропонував внести зміни до Закону "Про електроенергетику", згідно з якими, енергопостачальники мають нести відповідальність перед споживачами електричної енергії лише у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, якщо обсяг недовідпущеної електричної енергії перевищує 10% від договірної величини.

Законопроектом також пропонується внести зміни до цього ж закону, якими передбачити, що споживач, у випадку споживання електричної енергії, яка не перевищує договірну величину більше ніж на 10%, звільняється від сплати енергопостачальникам двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини.

Проектом також пропонується доповнити чинний закон нормою, яка надасть можливість споживачам електричної енергії в разі переплати за її споживання зараховувати сплачену суму в якості передплати за наступний розрахунковий період.

На думку доповідача, прийняття законопроекту призведе до покращення становища споживачів та постачальників електричної енергії та сприятиме розвитку відносин на ринку електроенергетики.

О.Мирний також доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Під час обговорення народні депутати зазначали, що автор порушив актуальне питання, яке стосується малого бізнесу, необґрунтованих переплат підприємцями за спожиту електроенергію.

Промовці загалом підтримали прийняття законопроекту у першому читанні.

Водночас, деякі парламентарії відзначали, що запропоновані норми є "доволі полемічними і проблематичними", а сам законопроект, на їхню думку, потребує суттєвого доопрацювання.

Законопроект за результатами голосування було відхилено ("за" - 165).

Проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впорядкування проведення перевірок доповів народний депутат Григорій Смітюх. Він обґрунтував прийняття законопроекту необхідністю удосконалити порядок проведення державними податковими органами перевірок платників податків.

Г.Смітюх звернув увагу на те, що на перевірки, які проводяться цими органами, відволікається значна частина часу та уваги суб'єктів підприємницької діяльності, що особливо неприпустимо, коли йдеться про добропорядних платників податків, зусилля яких мають спрямовуватись на прискорене зміцнення економічного потенціалу держави, а не врегулювання відносин з тими чи іншими державними органами.

Народний депутат вважає, що необхідно вжити додаткових заходів для мінімізації відволікання уваги, часу таких платників податків на проведення перевірок їх діяльності державними податковими органами.

Крім того, за його словами, актуальним є максимальне унеможливлення в подальшому використання перевірок для тиску на суб'єктів підприємницької діяльності, втручання в їх діяльність, захоплення об'єктів власності шляхом організації перевірок за замовними необґрунтованими і, тим більше, анонімними заявами, скаргами та іншими зверненнями.

На думку доповідача, належне врегулювання у цій сфері має сприяти суттєвому оздоровленню не тільки економічної, а й соціальної та політичної обстановки в державі, посиленню боротьби з корупцією, зміцненню довіри, партнерства між державою та суб'єктами підприємницької діяльності.

Г.Смітюх запропонував внести до Податкового кодексу зміни, якими передбачити, що платники податків - виробники промислової та сільськогосподарської продукції, які протягом останніх п'яти років не скорочують обсяги виробництва основної продукції та робочі місця, збільшують суми сплачуваних ними податків та зборів, своєчасно проводять розрахунки з державним та місцевими бюджетами, включаються до плану-графіка проведення перевірок не частіше ніж раз на п'ять календарних років.

Законопроектом також пропонується заборонити проведення будь-яких перевірок державними податковими органами на підставі анонімних заяв, скарг та звернень, а також іншої необґрунтованої інформації та встановити, що документальні позапланові перевірки можуть проводитись у разі отримання не будь-якої, а лише обґрунтованої інформації щодо ухилення від оподаткування виплаченої заробітної плати тощо.

Голова підкомітету Комітету з питань податкової та митної політики Катерина Ващук доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді повернути законопроект на доопрацювання. Доповідачка повідомила, що члени Комітету детально і професійно обговорили запропоновані норми і дійшли висновку, що "проблематика надмірного тиску автором законопроекту піднімається правильно. Але, законопроект не вирішує піднятих проблем".

Під час обговорення народні депутати відзначали, що сьогодні є проблеми з перевірками.

Водночас, прозвучало запитання: чи розв'яже закон ті проблеми, які існують? На їхню думку, він може щось вирішити тільки після його суттєвого доопрацювання між першим і другим читанням.

Законопроект було направлено на повторне перше читання ("за" - 230).

Проект закону про внесення змін до Закону "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" щодо скасування вивізного (експортного) мита на насіння соняшнику доповів народний депутат Олександр Мирний. Він зазначив, що цим проектом пропонується скасувати експортне мито на насіння соняшника. "Сьогодні згідно із Законом "Про ставки вивізного експортного мита на насіння деяких видів олійних культур" ставка вивізного мита на насіння соняшника становить 10 відсотків від його митної вартості. Вивізне мито є тим чинником, який гальмує експорт соняшника, що призводить до підриву інвестиційного клімату та економічного потенціалу України", - наголосив доповідач, обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту.

О.Мирний також зазначив, що скасування Україною вивізних мит було однією з ключових вимог Європейського Союзу в рамках переговорів щодо створення зони вільної торгівлі. "Відповідно до положень розділу Угоди про асоціацію "Національний режим та доступ до ринку товарів" сторони не продовжують накладати та не будуть встановлювати жодного мита або інших заходів, що мають еквівалентну дію, у зв'язку із експортом з України до Європейського Союзу та навпаки", - пояснив він.

Необхідність скасування експортного мита на насіння соняшника автор також обґрунтував потребою забезпечити чітке виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань та уникнення несприятливого впливу застосування вивізного мита на національну економіку.

Народні депутати під час дискусії зазначали, що прийняття законопроекту "може призвести до зменшення обсягів виробництва соняшникової олії в Україні та до її експорту з України, що, в свою чергу, може призвести до втрати Україною лідерських позицій на зовнішньому ринку продукції високого ступеню переробки олії"

Автор запевнив деяких із колег у тому, що "жодним чином не будуть втрачені зовнішні ринки". "По-перше, у нас - найсучасніше виробництво, яке зменшує втрати і підвищує продуктивність праці. По-друге, ми маємо меншу логістику, по-третє, є таке поняття, як бренд. Тобто є українська соняшникова олія, до якої люди звикають", - пояснив О.Мирний.

Голова підкомітету Комітету з питань податкової та митної політики Катерина Ващук доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити законопроект.

Народні депутати підтримали рішення профільного комітету ("за" - 38).

Перший заступник Голови Верховної Ради України Ігор Калєтнік закрив пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться у четвер, 21 листопада, повідомляє Інформаційне управління ВР України.