Черговий крок до протистояння

4 лютого був днем чергового іспиту для опозиції. До сьогодні не було жодного сумніву, що вирішувати існуючий політичний конфлікт найкраще у стінах Верховної Ради. Але сьогодні опозиційні депутати вкотре довели, що не в змозі відстояти вимог Майдану і з тріском провалили свою місію.

Провладна більшість не готова йти на зустріч вимогам Майдану і політичного врегулювання конфлікту, а опозиційні парламентарії, попри бравурні заяви, не здатні змінити ситуацію. Поки перемагає «партія війни» , а опозиція знову наступає на ті ж самі «граблі». Повіривши у обіцянки влади щодо врегулювання конфлікту шляхом переговорів, провладна більшість заманила опозицію у ВР, щоб мати змогу відкрити четверту сесію сьомого скликання.

Сесію відкрито. ВР запрацювала, тепер партія влади, маючи парламентську більшість, може голосувати самостійно за все, що вважатиме за потрібне. Стає очевидним, що влада знову використала опозицію, щоб потягнути час, адже через кілька днів Янукович поїде у Сочі отримувати нові «ввідні». Навіщо опозиція йшла на відкриття чергової сесії ВР, якщо не мала гарантійної більшості в парламенті - не зрозуміло.

І нехай мене, поряд з «Правим сектором», «Спільною справою» та Громадською радою Майдану знову називають проектом Банкової, але в мене складається враження, що найбільшим проектом Банкової є партія ВО «Батьківщина», окремі члени якої голосували за повернення до Конституції 1996 року і які «профукали» вимоги мільйонів громадян.

Хочеться процитувати доволі знайомий вираз: «Революції починають ідеалісти, роблять романтики, а використовують негідники». На 75 день протистояння все більше переконуюся в тому, що Україна рухається не туди, а ситуацію, яка існує сьогодні на Майдані, використовують виключно для задоволення політичних амбіцій.

А в цей час на вулиці стоїть народ і вимагає покарання винних за кров, яка пролилася на Майдані. Політики ж намагаються знайти консенсус у питанні щодо повернення до Конституції зразка 2004 року…

Ігор КУРУС, координатор громадської кампанії «За відповідальну владу»