​Пленарні засідання Верховної Ради України 6 червня 2019 року

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій відкрив ранкове засідання. Голова привітав усіх журналістів України з професійним святом і подякував їм за їхню відповідальну працю і виконання високої суспільної місії. Він відзначив, що Верховна Рада України – лідер серед парламентів світу за кількістю акредитованих журналістів. Зокрема, на цю сесію Апарат Верховної Ради видав понад п’ять тисяч акредитацій.

Народні депутати оплесками привітали журналістів.

Із заявою від двох фракцій виступив голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко.

Народні депутати продовжили розгляд поправок до проекту Закону «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» №1098.

Після завершення розгляду правок до законопроекту головуючий надав слово заступнику Голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Олегу Купрієнку.

У заключному слові представник Комітету зазначив, що це один з найважливіших законопроектів в історії українського парламентаризму.

О.Купрієнко запитав: чому у суспільства така низька довіра до парламенту? «Тому що парламент сам собі урізав механізм впливу на чиновників, на державні органи, скасував фактично механізм захисту прав громадян», - відповів він.

О.Купрієнко зазначив, що цей закон повертає захист парламенту, піднімає роль парламентаризму у парламентсько-президентській країні.

Головуючий перед голосуванням надав слово представникам депутатських фракцій для висловлення своєї позиції по законопроекту.

А.Парубій після виступів представників фракцій зазначив, що прийняття цього закону посилить парламентський контроль та внесе великий вклад цієї Верховної Ради в розвиток українського парламентаризму.

Народні депутати 279 голосами прийняти законопроект за основу та в цілому.

Прийнято Закон «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України».

Закон визначає правовий статус тимчасових слідчих комісій, спеціальної тимчасової слідчої комісії і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України, їх повноваження та організаційні основи діяльності.

Законодавчим актом встановлено статус тимчасових слідчих комісій, спеціальної тимчасової слідчої комісії і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України.

Згідно із Законом, «тимчасова слідча комісія Верховної Ради України (далі - слідча комісія) - колегіальний тимчасовий орган Верховної Ради України, що утворюється з числа народних депутатів України, завданням якого є здійснення парламентського контролю шляхом проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.

Спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради України (далі - спеціальна слідча комісія) - колегіальний тимчасовий орган Верховної Ради України, що утворюється у складі народних депутатів України, спеціального прокурора і спеціальних слідчих, завданням якого є проведення розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину, викладених у підписаному більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України поданні про ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту».

Законом встановлено, що «організація і порядок діяльності слідчих комісій, спеціальної слідчої комісії та спеціальних комісій визначаються Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» (далі - Регламент Верховної Ради України), цим та іншими законами України, прийнятими відповідно до них постановами Верховної Ради України».

Згідно із Законом, слідчі комісії, спеціальна слідча комісія і спеціальні комісії діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об'єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

Слідчі комісії, спеціальна слідча комісія і спеціальні комісії підзвітні Верховній Раді України.

Законом встановлено, що слідча комісія у визначений Верховною Радою України термін, але не пізніш як через шість місяців з дня її утворення, подає Верховній Раді України письмовий звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею пропозиції щодо проектів актів Верховної Ради України, висновки, пропозиції та інші матеріали, які надаються народним депутатам України для ознайомлення.

Спеціальна слідча комісія у визначений Верховною Радою України термін, але не пізніш як через два місяці з дня її утворення, подає Верховній Раді України висновки і пропозиції щодо розслідування обставин, викладених у поданні про ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Термін звіту слідчої комісії і спеціальної комісії визначається Верховною Радою України у постанові про утворення відповідної комісії.

Після обговорення на пленарному засіданні Верховної Ради України результатів роботи слідчої комісії, спеціальної комісії Верховна Рада України приймає рішення щодо завершення роботи відповідної комісії або доручає їй продовжити роботу і визначає для цього термін наступного звіту.

Згідно із Законом, строк повноважень слідчої комісії і спеціальної комісії не може перевищувати одного року з дня утворення такої комісії.

Підставами для утворення слідчої комісії можуть бути повідомлення про порушення Конституції України, законів України державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими, службовими особами, керівниками (або посадовими особами, що виконують їх обов'язки) підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадських об’єднань, що становлять суспільний інтерес.

Слідча комісія не може утворюватися з питань:

1) здійснення правосуддя судом;

2) встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення;

3) яке є предметом діяльності утвореної Верховною Радою України іншої слідчої комісії.

Законом визначено повноваження слідчої комісії, її права та обов’язки, встановлена відповідальність за невиконання цього Закону.

Закон доповнено новим розділом IV (статті 23 - 30) щодо особливості діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, яка утворюється для проведення розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину, та у Прикінцевих положеннях запропоновано зміни до статей 351, 385 Кримінального Кодексу України, пункту 27 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію».

Закон прийнято з техніко-юридичними правками.

Проект Закону зареєстровано за №1098.

Проект Закону про Рішення Ради асоціації між Україною та ЄС про внесення змін і доповнень до Додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони №0227 доповіла Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

За результатами голосування законопроект 231 голосом прийнято за основу та в цілому.

Прийнято Закон «Про Рішення Ради асоціації між Україною та ЄС про внесення змін і доповнень до Додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони».

Прийнятим Законом Верховна Рада України затвердила Рішення Ради асоціації між Україною та ЄС про внесення змін і доповнень до Додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Проект Закону зареєстровано за №0227.

Народні депутати розглянули у другому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання №10183.

230 голосами законопроект прийнято в цілому.

Прийнято Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання».

Закон спрямований на адаптацію національного законодавства в частині технічних регламентів та оцінки відповідності до законодавства Європейського Союзу та уникнення покладання додаткового чи зайвого регуляторного тягаря на суб’єктів господарювання.

Законом внесено зміни до низки законодавчих актів України, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про Службу Безпеки України», «Про пестициди і агрохімікати», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», «Про страхування» та ін.

Закон прийнято з техніко-юридичними правками.

Проект Закону зареєстровано за №10183.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права №9438 у першому читанні доповів заступник Міністра юстиції Сергій Петухов.

228 голосами «за» законопроект прийнято за основу.

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права».

Положення законопроекту спрямовані на забезпечення криміналізації так званих основних злочинів за міжнародним правом (геноцид, агресія, злочини проти людяності та воєнні злочини); забезпечення виконання міжнародних зобов'язань щодо запобігання безкарності зазначених злочинів; вдосконалення правового режиму кримінальної відповідальності за катування у максимальній відповідності з вимогами сучасного міжнародного права.

Законопроектом пропонується:

доповнити Кримінальний кодекс статтею 81 «Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів незалежно від місця їх вчинення»;

внести зміни до статей 44 «Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності», 49 «Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності», 68 «Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті», 75 «Звільнення від відбування покарання з випробуванням», 80 «Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку», 963 «Підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру».

Внесенням таких змін до Кримінального кодексу передбачає встановлення норм про особливості кримінальної відповідальності за катування, агресію, геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини.

Законопроектом також пропонується: удосконалити положення щодо відповідальності за катування у ст. 127 Кримінального кодексу;

передбачити особливості кримінальної відповідальності за злочини проти основ міжнародного права у Розділі ХХ Особливої частини Кримінального кодексу;

викласти у новій редакції окремі положення Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, ч. 8 ст. 214, ч. 2 ст. 216, ч. 2 ст. 2971, а також ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».

Проект Закону зареєстровано за №9438.

230 голосами в цілому прийнято проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України) №3433.

Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України)».

Законом внесено зміни до Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про громадянство України».

Зокрема, змінами до Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено термін «участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості Україні» щодо іноземців та осіб без громадянства, які надавали практичну допомогу підрозділам які беруть участь в антитерористичній операції.

Законом також визнано іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності України такими, що перебувають на законних підставах на території України та надано можливість таким особам одержати посвідку на тимчасове проживання в Україні на час участі у захисті територіальної цілісності та недоторканості України.

Законом встановлено обмеження щодо добровільного або примусового повернення таких іноземців та осіб без громадянства до держави-агресора або країн, що не визнають територіальну цілісність України або підтримують агресію проти України.

Законом внесено зміни до Закону «Про громадянство України», якими передбачено норму щодо спрощеного порядку прийняття у громадянство України іноземців та осіб без громадянства, які надавали практичну допомогу у захисті територіальної цілісності та недоторканості України.

Проект Закону зареєстровано за №3433.

До порядку денного сесії було включено ряд законопроектів, серед який і проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення №10110-д.

Не було включено проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів №10358, внесений Президентом України.

Проект Закону «Про військове капеланство» доповів голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський.

Законопроект прийнято за основу 227 голосами.

Прийнято за основу проект Закону «Про військове капеланство»

Законопроектом визначено, що військове капеланство – діяльність капеланських об’єднань, військових капеланів та військових капеланів-волонтерів із забезпечення реалізації права на свободу віросповідання, душпастирської опіки особового складу Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення.

До організації та забезпечення виконання завдань військового капеланства залучатимуться всеукраїнський міжконфесійний дорадчий орган з питань військового капеланства, підрозділи (посадові особи) з питань військового духовенства (капеланської служби) і командування військових частин (органів, підрозділів) Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, капеланські об’єднання, військові капелани і військові капелани-волонтери.

Для забезпечення організації виконання завдань військового капеланства в релігійних організаціях створюються капеланські об’єднання, з якими укладаються генеральні угоди душпастирської опіки.

Держава та капеланські об’єднання взаємодіють на партнерських засадах. Передбачено, що безпосередньо душпастирську опіку особового складу здійснюватимуть військові капелани (військові капелани-волонтери), визначено їх права та обов’язки, а також регламентовано їх підпорядкування капеланським об’єднанням (релігійним об’єднанням).

Законопроектом визначені гарантії забезпечення державою реалізації права особового складу на свободу віросповідання, душпастирської опіки, а також запропоноване врегулювання питання правового та соціального захисту військових капеланів.

Проект Закону зареєстровано за №10244.

236 голосами прийнято у другому читанні та в цілому проект Закону про фахову передвищу освіту №8321-д.

Прийнято Закон «Про фахову передвищу освіту».

Законом визначено порядок, умови, форми та особливості здобуття фахової передвищої освіти та врегульовано суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначено компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері фахової передвищої освіти.

Законом встановлено основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи фахової передвищої освіти, створено умови для поєднання освіти з виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможних фахівців для забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави.

У Законі сформовані основні вимоги до організації ефективного та результативного освітнього процесу, особливості забезпечення доступу до якісної фахової передвищої освіти, окреслені права та обов’язки учасників освітнього процесу тощо.

Проект Закону зареєстровано за №8321-д.

Народні депутати розглянули проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконні дії стосовно державних нагород, незаконне носіння військової форми одягу та наругу над місцем поховання захисника суверенітету та територіальної цілісності України та деяких інших осіб №9217.

235 голосами «за» законопроект прийнято у другому читанні та в цілому.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконні дії стосовно державних нагород, незаконне носіння військової форми одягу та наругу над місцем поховання захисника суверенітету та територіальної цілісності України та деяких інших осіб».

Законом викладено статтю 186-1 «Незаконні дії щодо державних нагород» Кодексу України про адміністративні правопорушення викласти у новій редакції, згідно з якою:

«Купівля, продаж, обмін чи інша оплатна передача ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання, а так само їх привласнення або носіння особою, яка не має на те права, чи незаконне зберігання - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією відповідного ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання».

Законом встановлено адміністративну відповідальність за незаконне носіння військової форми одягу із знаками розрізнення військовослужбовців Збройних Сил України або інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, особами, які не мають на те права.

Законом встановлено кримінальну відповідальність за осквернення або руйнування пам’ятника, спорудженого в пам’ять осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, учасників Революції Гідності та борців за незалежність України у XX столітті.

Відповідні зміни внесено до частини 2 ст. 297 Кримінального кодексу.

Проект Закону зареєстровано за №9217.

Прийнято Постанову «Про увічнення пам'яті борця за незалежність України, Героя України Левка Лук'яненка».

Прийнятою Постановою Верховна Рада України рекомендує органам місцевого самоврядування розглянути питання щодо: перейменування вулиць, провулків, площ, скверів; встановлення меморіальних дошок та пам’ятних знаків; найменування закладів культури та закладів освіти, що знаходяться у їхньому підпорядкуванні; виготовлення та розміщення соціальної реклами на честь Левка Лук’яненка.

Міністерству освіти і науки України рекомендовано забезпечити проведення у закладах середньої та вищої освіти уроків, виховних годин, круглих столів, науково-практичних конференцій, інших тематичних заходів, присвячених життю та діяльності Левка Лук’яненка.

Національному банку України запропоновано виготовити і ввести в обіг пам’ятну монету, присвячену Левку Лук’яненку.

Постанову прийнято з пропозиціями Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Проект Постанови зареєстровано за №9281.

Прийнято Постанову «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Львівської області, зміну і встановлення меж Сокальського району Львівської області».

Постановою змінено межі Сокальського району Львівської області, збільшивши його територію на 198,0 гектарів земель, що знаходяться у віданні Соснівської міської ради Червоноградської міської ради Львівської області (територію міста Соснівка) та затвердити територію Сокальського району Львівської області загальною площею 157498,0 гектарів.

Проект Постанови зареєстровано за №8292.

Прийнято Закон «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Законом доповнено статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» новою частиною, якою відтерміновується застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 500 тисяч гривень у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Законом внесено зміни до статті 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів», згідно з якими у частині другій в абзаці п’ятому слова та цифри «з 1 січня 2020 року», «до 31 грудня 2019 року» замінено відповідно словами та цифрами «з 1 січня 2025 року», «до 31 грудня 2024 року».

Проект Закону зареєстровано за №10359.

У пленарному засіданні оголошено перерву.

Після закінчення перерви народні депутати приступили до розгляду кадрових питань.

Проекти Постанов про звільнення Клімкіна П.А. з посади Міністра закордонних справ України за №№ 10346 і 10367 доповіла Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко.

За результатами голосування обидва проекти постанов були відхилені.

Проект Постанови про звільнення Полторака С.Т. з посади Міністра оборони України №10344 доповів голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки та оборони Андрій Тетерук. Він повідомив, що члени Комітету за результатами розгляду проекту постанови ухвалили рішення не підтримувати його.

Представник Президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук доповів подання Президента України і звернувся до народних депутатів з проханням підтримати його.

За результатами голосування проект набрав лише 67 голосів «за» і був відхилений.

Голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Андрій Тетерук доповів наступний проект постанови про звільнення Грицака В.С. з посади Голови Служби безпеки України №10345. Він повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді визначитися щодо нього під час голосування.

Представник Президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук доповів подання Президента України. Він повідомив, що Президент просить підтримати це подання.

Проект постанови про звільнення Грицака В.С. з посади Голови Служби безпеки України підтримали 78 народних депутатів. Законопроект відхилено.

Голова Верховної Ради оголосив про перехід до розгляду проекту Виборчого кодексу України (№ 3112-1) у другому читанні.

Він зазначив: «Верховна Рада України, прийнявши Закон про тимчасові слідчі комісії, має змогу перейти до розгляду найбільш масштабного законопроекту в історії цього скликання - проекту Виборчого кодексу України про відкриті списки. Це великий історичний момент».

А.Парубій висловив впевненість у тому, що Верховна Рада прийме Виборчий кодекс, і це буде її великим вкладом не тільки в майбутнє парламентаризму, а в розвиток української держави.

Головуючий оголосив про вихід народного депутата Євгена Рибчинського зі складу депутатської групи «Воля народу» та про його входження до складу депутатської фракції «Батьківщина».

А.Парубій надав слово голові підкомітету Комітету з питань правової політики та правосуддя Олександру Черненку, який доповів підготовлений другого читання проект Виборчого кодексу.

Він повідомив, що рішенням Комітету була створена відповідна робоча група, яка опрацювала ці поправки. «Ми працювали цілий рік. Провели 43 засідання, пройшлись по кожній поправки. Дуже були серйозні у нас дискусії на робочій групі», - додав він.

Доповідач звернув увагу на деякі проблемні моменти, які є у Виборчому кодексі, виявлені робочою групою, які не регулюються ні редакцією першого читання, ні тими поправками, які автори поправок внесли в цей Виборчий кодекс. Робоча група виявила або певні прогалини в цьому документі, або побачила шляхом серйозних дискусій, як краще можна врегулювати ті чи інші моменти, які сьогодні не врегульовані в кодексі.

Тому сама робоча група напрацювала 387 поправок, яких не було подано депутатами. І рішенням Комітету ці поправки включено в порівняльну таблицю.

О.Черненко повідомив, що Комітет, розглядаючи проект Виборчого кодексу до другого читання, мав кілька шляхів знову розглядати всі поправки, але це могло б серйозно затягнути процедуру підготовки розгляду проекту кодексу. Тому Комітет не став визначатися щодо поправок до Виборчого кодексу. І в тому вигляді, в якому вони були подані депутатами разом з поправками робочої групи, включеними додатково в таблицю, вони передані всі в зал.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко зробила кілька оголошень.

Після перерви народні депутати розпочнуть розгляд поправок до проекту закону. Загалом до документа запропоновано 4568 поправок.

А.Парубій подякував народним депутатам за плідну роботу і закрив ранкове засідання.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій відкрив вечірнє засідання.

Головуючий надав слово голові підкомітету Комітету з питань правової політики та правосуддя Олександру Черненку, який доповів як будуть розглядатися правки до підготовленого другого читання проект Виборчого кодексу №3112-1.

Він зазначив, що на голосування буде ставитися кожна з правок порівняльної таблиці проекту Виборчого кодексу.

Загалом до порівняльної таблиці проекту внесено 4568 поправок.

Народні депутати розпочали розгляд поправок.

На вечірньому засіданні було розглянуто 134 правки.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій закрив пленарне засідання.

Розгляд правок до проекту Виборчого кодексу буде продовжено на пленарному засіданні у вівторок, 18 червня.

За матеріалами Інформаційного управління ВР України

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»