3-го лютого закрилася перша сесія і відкрилася друга сесія Верховної Ради України восьмого скликання

У вівторок, 3 лютого, закрилася перша сесія і відкрилася друга сесія Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман на початку оголосив, що у пленарному засіданні беруть участь Прем'єр-міністр України А.Яценюк та члени Кабінету Міністрів, керівники центральних та регіональних органів виконавчої влади, керівники судової гілки влади, глави дипломатичних представництв іноземних держав та інші офіційні особи.

Голова Верховної Ради України оголосив першу сесію Верховної Ради України восьмого скликання закритою і одночасно другу сесію відкритою.

У сесійному залі прозвучав Гімн України.

Голова Верховної Ради України В.Гройсман виступив перед народними депутатами. Він зазначив, що за два місяці, які народні депутати пропрацювали у цьому скликанні, «вдалося сформувати органи парламенту, сформувати уряд, прийняти ряд важливих рішень, які дозволили реагувати на ті обставини, в яких сьогодні є Україна, посилювати нашу оборонну безпеку, багато інших питань».

В.Гройсман висловив переконання у тому, що ця сесія має стати сесією якісних динамічних змін і реформ. «У нас немає з вами часу на розкачку, ми маємо діяти сьогодні і негайно», - наголосив він і звернувся до парламентаріїв з проханням доопрацювати до середи порядок денний другої сесії для того, щоб розпочати роботу.

Голова Верховної Ради також висловив переконання, що «ця сесія має стати дуже чіткою з точки зору, в тому числі і прийняття конституційних змін, інших реформ, яких сьогодні чекає Україна і суспільство». «Я вірю в те, що нам вдасться вирішити ряд завдань, які стояли перед минулими парламентами. Зокрема, в четвер проголосувати за зняття депутатської недоторканості, яка вже є настільки «жахливою» з точки зору такої безпрецедентної недоторканості, що нам потрібно від цього позбавитись. Я думаю, що кожен із нас про це говорив і під час виборчої кампанії, і я переконаний в тому, що кожен із нас прийде і проголосує саме за це рішення», - наголосив він.

Говорячи про завдання на другу сесію, В.Гройсман зазначив, що Верховна Рада має «прийняти ряд законів, які зміцнять нашу обороноздатність, підвищать ефективність боротьби з корупцією. Ми розпочнемо найближчим часом конституційні зміни - це закон про вибори. Нам потрібно буде проводити економічні реформи, дуже багато сфер життя мають бути змінені. І частину цієї дуже кропіткої роботи має виконати саме парламент, адже будь-які плани, вони переходять в конкретні справи тільки тоді, коли вони ухвалюються народними депутатами України».

Після цього головуючий надав слово представникам депутатських фракцій і груп, які виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Один з виступів, народного депутата В.Ар'єва, стосувався результатів роботи української делегації у сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи у Страсбурзі.

В.Ар'єв охарактеризував роботу української делегації як велику перемогу «всієї демократії і української делегації загалом, бо ми не допустили повернення делегації Російської Федерації до зали із повним відновленням їхніх прав». За його словами, «цю перемогу парламентської і офіційної дипломатії дуже важко переоцінити, тому що Російська Федерація кинула абсолютно всі сили для того, щоб повернутися і відновити всі свої права в Асамблеї».

«Їм (парламентській делегації РФ) було зробити кілька речей: легітимізувати через європейську інституцію свою агресію проти України, виправдати анексію Криму і почати зворотній шлях до скасування санкцій. Це суттєво би відкинуло нашу дипломатію назад, але цього не сталося», - пояснив В.Ар'єв.

Керівник української делегації поінформував про роботу на сесії ПАРЄ. «Робота нашої делегації в ПАРЄ підкреслила - разом ми сила і якщо ми об'єднуємося, ми можемо переламати навіть найжорсткіші російські сценарії і отримати реальну перемогу. І ця перемога стала дуже важливим моментом для наших хлопців на фронті, які побачили, якщо дипломатія перемагає, то і військова сила йде вперед, так само перемагає», - наголосив В.Ар'єв.

Після виступів представників фракції і груп народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Проект закону про внесення зміни до статті 9 Закону «Про оборону України» (щодо військовополонених й інтернованих в особливий період) за реєстр. №1535 доповів перший заступник Міністра оборони Іван Руснак. Він зазначив, що проект розроблено з метою впорядкування питань щодо збору, охорони та забезпечення тримання військовополонених і інтернованих в особливий період. За словами доповідача, на цей час на законодавчому рівні порядок поводження з військовополоненими та інтернованими невизначений, повноваження щодо їх охорони та утримання на жоден центральний орган  виконавчої влади не покладено.

Урядовець зазначив, що проектом пропонується статтю 9 Закону «Про оборону України» в розділі «Повноваження Кабінету Міністрів України» доповнити новим абзацом такого змісту: «Кабінет Міністрів установлює порядок здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими та інтернованими особами в особливий період, відповідно до норм міжнародного права. У подальшому Кабінет Міністрів визначатиме міністерства, інші центральні органи, місцеві органи виконавчої влади та правоохоронні органи, які уповноважені забезпечувати збір, охорону та тримання військовополонених і інтернованих в особливий період, зокрема питання щодо їх охорони, фінансування, забезпечення харчуванням та речовим майном.

Завдання щодо збору військовополонених на збірні пункти пропонується покласти на Збройні Сили України, а конвоювання зі збірних пунктів, охорону та утримання пропонується покласти на Державну пенітенціарну службу та Національну Гвардію України.

Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Під час обговорення проект був підтриманий всіма виступаючими.

Пропонувалося прийняти цей законопроект з урахуванням щойно ухваленої резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, де є пряма вимога до Російської Федерації щодо негайного звільнення всіх, хто незаконно утримується, - інтернованих осіб та військовополонених. У виступах наголошувалося на тому, що цей закон повинен відповідати останній резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи.

Верховна Рада 283 голосами прийняла законопроект за основу та в цілому.

Народний депутат Сергій Пашинський доповів наступне питання порядку денного - законопроект про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» (щодо удосконалення організації та порядку діяльності Національної гвардії) за реєстр. №1848. Він нагадав, що «одним із перших рішень парламенту після втечі януковича на початку березня був Закон «Про Національну гвардію», як виклик на ті проблеми, які тоді стали перед державою».

Доповідач підкреслив, що «на першому етапі саме підрозділи колишніх внутрішніх військ, які були переформовані в Національну гвардію, добровольчі батальйони Національної гвардії, це були ті підрозділи, які першими стали на захист суверенітету і державної цілісності України».

«За останній рік ми маємо, на жаль, вже сумний досвід. І в цьому законі, в тому числі там була така норма про те, що вноситься Президентом керівник Національної гвардії, затверджується парламентом. У нас є в Конституції вичерпний перелік тих посад, які вносяться Президентом, затверджуються парламентом», - зазначив С.Пашинський, обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту, додавши «назріло питання внести деякі поправки по внутрішній реорганізації Національної гвардії».

Він нагадав, що Національна гвардія - це правоохоронний орган з подвійною функцією: як правоохоронний орган, і в Законі «Про Національну гвардію» виписані функції про фактичну участь Національної гвардії в бойових діях у випадку надзвичайної ситуації, що зараз і відбувається. Зараз, за словами доповідача, частини Національної гвардії стоять на першій лінії. Для того, щоб регламентувати їх роботу, пропонується внести деякі зміни до цього закону, які передбачають наявність в Національної гвардії артилерійських і бронетанкових частин. Це унормує і полегшить планування і формування нових оперативних частин.

С.Пашинський також зазначив, що у Національної гвардії зараз немає командувача. Тому цим проектом пропонується надати право призначати командувача Національної гвардії Президентові України.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін у співдоповіді зазначив, що цим проектом пропонується внести відповідні зміни до Закону «Про Національну гвардію України», якими уточнити штатну чисельність військовослужбовців Національної гвардії, удосконалити положення стосовно порядку застосування вогнепальної зброї, призначення та звільнення з посад вищого командування, затвердження механізмів регулювання і реалізації функцій з охорони ядерних установок.

Голова профільного Комітету повідомив, що під час розгляду цього законопроекту члени Комітету звернули увагу на «неоднозначність наступної пропозиції - викласти у новій редакції частину другу статті 7-ї, згідно з якою Командувач Національної гвардії України призначатиметься на посаду та звільнятиметься з посади Президентом України за поданням Міністра внутрішніх справ.

А.Кожем'якін нагадав, що згідно з чинним законом Командувач Національної гвардії призначається та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України.

«Зважаючи на цю дискусію, Комітет у ході голосування за пропозиції, які сьогодні існують згідно з Регламентом, прийняти проект за основу, повернути суб'єкту законодавчої ініціативи, або відхилити, голоси депутатів поділились 50 на 50. Тому, Комітетом прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді самій визначитись щодо законопроекту шляхом голосування», - зазначив співдоповідач.

За результатами обговорення законопроект спочатку було прийнято за основу («за» - 299), а потім в цілому («за» - 269).

Проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України (щодо військових злочинів) за реєстр. №1849 доповів народний депутат Іван Вінник. Обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту, доповідач зазначив, що внесення змін має забезпечити баланс в Кримінальному кодексі. Для цього Кодекс пропонується доповнити статтею номер 426-1 «Перевищення військовою службою, військовослужбовою особою дисциплінарної влади». Мова йде про те, що в армії є Дисциплінарний статут, згідно з яким можна впроваджувати певне покарання військовослужбовцям. «Але якщо командир порушує Військовий статут, то дійсно треба так само карати командира. Тому ми пропонуємо ввести окремі статті Кримінального кодексу задля покарання командира, якщо він буде перевищувати Дисциплінарний статут. Що стосується Кримінального процесуального кодексу - ми вносимо дуже важливі норми про те, що по окремих військових злочинах, які описуються в статті 407-409 Кримінального кодексу, йдеться, перш за все, про ухилення від мобілізації та призову. Ми надаємо право проводити позагласні слідчі дії. Ще ми вносимо зміни в розділ Кримінального процесуального кодексу, який регулює особливий порядок проведення кримінального провадження. Це стосується командирів частин, де фізично не можна проводити необхідне кримінальне провадження. Це стосується надзвичайного стану, особливого періоду або в районі проведення антитерористичних дій, коли процесуальний керуючий може надати право відповідному командиру провести необхідні слідчі дії», - пояснив І.Вінник.

Народні депутати 240 голосами за результатами розгляду у першому читанні підтримали законопроект за основу.

Проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо місця відкриття спадщини (реєстр. №1534) доповіла перший заступник Міністра юстиції Наталія Севостьянова. Вона обумовила актуальність законопроекту геополітичною ситуацією, яка склалася в Україні. За словами доповідачки, сьогодні в Міністерстві юстиції знаходиться близько 700 звернень громадян від Автономної Республіки Крим, від Луганської, Донецької областей з приводу того, що вони не можуть отримати спадщину.

Н.Севостьянова зазначила, що відповідно до чинного законодавства, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця або місце розташування нерухомого майна.

Законопроект спрямований на забезпечення реалізації прав громадян щодо доступу нотаріальних послуг. Зокрема, стосовно здійснення безперешкодного оформлення спадкових прав без прив'язки до останнього місця проживання спадкодавця чи розташування нерухомого майна. Проектом пропонується внести зміни до чинного законодавства і запропонувати відкривати спадщину на підставі першої заяви нотаріусом і заводити спадкову справу, яка реєструється у Спадковому реєстрі. Це дозволить будь-якому державному або приватному нотаріусу відслідковувати вже відкриті дані спадкові справи.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. «Мета, справді, благородна і ми змушені будемо зараз обов'язково на неї об'єктивно реагувати. Йде мова про те, у нас сотні тисяч українських громадян, які волею долі стали переселенцями, позбавлені права доступу фактично до Реєстру речових прав, оскільки вони, на превеликий жаль, не перебувають за місцем своєї реєстрації. І тому для них створюється спеціальний режим подання першої заяви до будь-якого іншого органу, де вони зараз перебувають, для того, щоб вони могли отримати відповідний доступ до реєстру. Але, на превеликий жаль, про це не йдеться в самому тексті законопроекту. Там він поширюється фактично на всіх громадян України і на будь-які регіони України без обмежень. Тому, зважаючи на ці обставини, комітет прийняв рішення: рекомендувати цей законопроект виключно за основу, а в другому читанні ми зі свого боку разом з Міністерством юстиції зобов'язуємося пропрацювати його саме в такому вигляді, щоб в нього була відображена основна мета, яка закладалася в ідею створення такого законопроекту», - зазначив Р.Князевич.

За результатами голосування законопроект 263 голосами було прийнято за основу.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства України з питань запобігання корупції (реєстр. №1660-д) доповів народний депутат Віктор Чумак. Він повідомив, що цей законопроект - це доопрацьований проект, основою якого стали три законопроекти за реєстр. №№1660, 1660-1 і 1406.

В.Чумак запропонував зняти з розгляду законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення їх окремих положень з питань запобігання і протидії корупції та легалізації (відмиванню) доходів (реєстр. №1406) як такий, що втратив свою актуальність.

Народні депутати 255 голосами підтримали пропозицію.

В.Чумак доповів проект за реєстр. №1660-д. Він зазначив, що цей проект - це «пряме виконання угоди, яку взяли на себе представники коаліції щодо удосконалення механізмів протидії корупції в законах «Про Національне антикорупційне бюро», «Про запобігання корупції» та інших законодавчих актів».

В.Чумак коротко доповів про основні новації, які в ньому закладені. Перше - відповідно до тексту Коаліційної угоди в діяльності Національного антикорупційного бюро впроваджуються посади детективів. За його словами, це, скоріше за все, перспективна посада, яка буде працювати і в органах Міністерства внутрішніх справ, Державному бюро розслідувань та інших правоохоронних органів. Посада детективів передбачає об'єднання посад слідчого і оперативно-розшукового працівника.

Проектом пропонується визначити рівень зарплат для працівників бюро, «аби рівень грошової винагороди не став інструментом тиску».

Документом також передбачається створити спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, яка має здійснювати нагляд за додержанням законів саме при діяльності Національного антикорупційного бюро, а також прописується спеціальний конкурсний порядок відбору прокурорів у спеціалізовану прокуратуру.

Законопроектом пропонується заборонити набирати до бюро осіб, які останні 5 років працювали в антикорупційних підрозділах Служби безпеки України, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ. Також особа не може бути прийнята на службу в Національне антикорупційне бюро, якщо в її фінансовій декларації будуть виявлені недостовірні відомості, які розходяться з реальними даними більш, ніж на 50 мінімальних зарплат.

Проектом також пропонується розширити перелік посадовців, які підпадають під підслідність діяльності Національного антикорупційного бюро. Сюди попадають працівники Національного агентства з питань запобігання корупції, а також президенти України, перебування яких на посаді закінчено.

За словами доповідача, проектом передбачається максимально деполітизувати процедуру призначення керівника бюро. Призначення директора бюро, згідно з проектом, відбувається на підставі подання конкурсною комісією 3 осіб Президенту України, який одноосібно призначає, з цих 3-х або 2-х вибирає керівника. При цьому передбачається встановити певні політичні запобіжники в тому, що директора бюро не можна звільнити ніким без згоди на те Верховної Ради України. Таким чином, Верховна Рада бере пряму участь у звільненні директора Національного антикорупційного бюро, а Президент бере пряму участь у його призначенні.

Проектом також пропонується спростити процедуру конфіскації нажитого незаконним шляхом. Для цього пропонується внести зміни до Цивільно-процесуального кодексу України, які дають можливості пред'явити цивільний позов про визнання необґрунтованими корупційних активів, так звана «цивільна конфіскація».

Пропонується також дозволити укладати угоди зі слідством, незалежно від ступеня тяжкості вчинення злочину.

В.Чумак, закінчуючи виступ, зазначив: «я розумію, що це непростий закон, я знаю, що у Верховній Раді всі закони антикорупційного спрямування піддаються шаленому опору. Я знаю, що практично велика кількість народних депутатів зразу «одягає ці одежки на себе». І тому я прошу, це дійсно тест на те, чи реально ми хочемо боротися з корупцією, чи знову ж робити певні імітації».

Голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв, співдоповідаючи, зазначив, що у цьому проекті є три ключові ідеї. Перше - заборонити брати в Національне антикорупційне бюро і спеціалізовану антикорупційну прокуратуру тих, хто вже відповідав за боротьбу з корупцією.

Друге. Дати їм нормальні зарплати, близько 20 тисяч гривень для детектива бюро.

І третє. Дати можливість забирати у посадовців, які не можуть пояснити походження свого майна.

Комітет підтримав цей законопроект і рекомендує ухвалити його за основу і в цілому» , - повідомив Є.Соболєв.

У сесійні залі відбулася дискусія. Представники фракцій висловили свої позиції щодо законопроекту.

Так, народний депутат С.Пашинський під час виступу звернув увагу на те, що «цей законопроект передає всі повноваження Президенту України». Він нагадав, що в Конституції чітко виписані повноваження Президента України. «Президент Порошенко є нашим політичним партнером і соратником. Але у нас парламентсько-президентська республіка і ми повинні думати не на місяць вперед, а на роки вперед. Тільки тоді ці закони будуть працювати і будуть ефективні.

Саме тому фракція «Народного фронту» звертається до авторів закону, - ми готові голосувати у випадку, коли в статтю 6 частину першу буде повернуто попередню редакцію, а саме, редакція, де передбачається парламентський контроль за звільненням та призначенням голови Антикорупційного бюро», - зазначив С.Пашинський.

Голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко повідомив, що фракція підтримає законопроект у першому читанні. «Але ми вважаємо, що цей законопроект може бути підтриманий за умови, коли буде збережено баланс у владі: щоб Антикорупційне бюро не перетворилося у філіал тієї чи іншої державної структури. Ми категорично проти цього. Антикорупційне бюро має бути незалежним», - зазначив він.

Представник фракції «Народний фронт» Вікторія Сюмар повідомила, що «Народний фронт проголосує за цей законопроект у першому читанні лише за умови, якщо голова Комітету зараз підтвердить, що формат призначення буде передбачати збереження балансу влад і відбір кандидатів Президентом голосуванням у парламенті, якщо зараз це буде оприлюднено». «Інакше нам доведеться доопрацьовувати цей законопроект», - зазначила вона.

Керівник фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко заявив, що фракція «наполягає на тому, що глава держави несе політичну відповідальність перед суспільством за стан боротьби з корупцією і ми всі від нього це вимагаємо. Тому ми пропонуємо дати йому право вибору серед трьох кандидатів, яких призначить номінаційний комітет, в якому більшості у Президента нема».

Після обговорення головуючий поставив законопроект на голосування, за результатами якого він не набрав голосів («за» - 203).

Голова Комітету Є.Соболєв запропонував підтримати цей законопроект, одночасно погодившись з тим, що парламент отримає право погоджувати призначення керівника бюро. Він також зазначив, що розробники пропонували, «щоб політичні інститути взагалі були усунуті від процедури призначення, щоб незалежна комісія вибирала одну людину і Президент або парламент її затверджували. Його багато аргументів за це, є серйозні аргументи проти цього. Якщо ми погоджуємося, що незалежна комісія має представити двох або трьох кандидатів на затвердження Президенту, тоді можна погодитися на те, що Верховна Рада має дати згоду на затвердження того кандидата, якого вибере Президент».

Представник Президента України у Верховній Раді Степан Кубів під час виступу зазначив: «не треба вносити зараз зміни в закон з голосу. Ми пропрацювали і прийшли до консенсусу, що цей закон повинен бути проголосований в першому читанні, потім збираються всі поправки і ми маємо достатньо терміну для того, щоб внести і знайти баланс».

На вимогу двох фракцій головуючий оголосив перерву у засіданні на 10 хвилин.

Після перерви керівники фракцій поінформували про позиції їх політичних сил - фракції коаліції підтримали прийняття законопроекту, представник фракції «Опозиційний блок» висловився за його «розумне доопрацювання».

В.Гройсман перед голосування зазначив: «щойно відбулася нарада. Прийнято рішення, що в першому читанні ми зараз ухвалимо цей законопроект, надзвичайно важливий, бо незалежно від політичних партій ми маємо все зробити для того, щоб врешті-решт корупція, яка роз'їдає життя нашої країни і людей, була просто подолана».

Головуючий поставив законопроект (реєстр. №1660-д) на повторне голосування.

За його результатами («за» - 283) законопроект було прийнято за основу.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На початку вечірнього засідання В.Гройсман зробив кілька оголошень. Він повідомив про входження народного депутата Юрія Бабія до складу депутатської фракції «Народний фронт» та про створення міжфракційного депутатського об'єднання «Вінниччина», головою якого обрано народного депутата Віталія Ткачука.

Парламентарії продовжили розгляд законопроектів у першому читанні.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особливостей трансляції (ретрансляції) реклами, яка міститься у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій) за реєстр. №1455 доповіла секретар Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Олена Кондратюк. Вона зазначила, що цим проектом пропонується внести зміни до законів «Про рекламу», «Про телебачення і радіомовлення» в частині особливостей розміщення реклами у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій.

Проектом передбачається заборонити трансляцію (ретрансляцію) реклами, яка міститься у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій, що транслюються (ретранслюються) на територію України у випадку, якщо іноземні телерадіоорганізації не підпадають під юрисдикцію країн, що входять до Європейського Союзу, або країн, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення.

За словами доповідачки, прийняття законопроекту дозволить забезпечити реалізацію одного з основних принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення - політики протекціонізму щодо розповсюдження програм і передач вітчизняного виробництва.

Законопроект 252 голосами законопроект було прийнято за основу.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо волонтерської діяльності) за реєстр. №1408 доповів народний депутат Іван Крулько. Доповідач зазначив, що проектом пропонується уточнити терміни «волонтерська діяльність», «волонтер»; замінити термін «волонтерська організація» на «організації та установи, які залучають до своєї діяльності волонтерів»; зняти обмеження для здійснення волонтерської діяльності організаціями та установами, у тому числі із укладанням договору з волонтером про її здійснення, так і без нього; уточнити права та обов'язки волонтерів та організацій та установ, які залучають до своєї діяльності волонтерів; особливості відшкодування витрат, пов'язані з наданням волонтерської допомоги; внести інші зміни, які сприятимуть розвитку волонтерської діяльності.

Законопроектом також пропонується надати право здійснювати волонтерську діяльність без обмежень всім організаціям та установам, скасувати можливість в судовому порядку позбавлення юридичної особи права займатися волонтерською діяльністю, зняти вікові обмеження для волонтерів, відмовитися від існування центрального органу виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності, договорів про провадження волонтерської діяльності та надання волонтерської допомоги, замінити обов'язкове страхування волонтерів на добровільне тощо.

Народні депутати 294 голосами підтримали законопроект за основу.

Законопроект про військово-цивільні адміністрації (реєстр. №1855) доповів народний депутат Юрій Луценко. Він обґрунтував необхідність прийняття законопроекту тим, що проведення у Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції засвідчило існування низки проблем, зумовлених нездійсненням органами місцевого самоврядування покладених на них Конституцією та законами України повноважень протягом тривалого часу, зокрема внаслідок їх фактичного самоусунення від виконання своїх повноважень. За словами доповідача, це вкрай негативно позначається на забезпеченні безпеки та життєдіяльності населення в районі проведення антитерористичної операції.

Метою прийняття закону є створення умов для забезпечення життєдіяльності відповідних територіальних громад, вирішення питань місцевого значення шляхом установлення особливого порядку здійснення окремих повноважень органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих органів, обласних, районних рад) у районі проведення антитерористичної операції у разі, коли відповідні органи місцевого самоврядування такі повноваження не здійснюють або самоусунулися від їх виконання тощо.

Законопроектом передбачається утворення і діяльність військово-цивільних адміністрацій як тимчасових державних органів, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі проведення антитерористичної операції.

Військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України.

Під час обговорення народні депутати, загалом підтримуючи його прийняття, висловили низку зауважень і пропозицій.

Народний депутат Олена Сотник під стенограму озвучила узгоджені пропозиції до законопроекту. З їх урахування законопроект 276 голосами було прийнято за основу та в цілому.

Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо посилення застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення (реєстр. №1889) і альтернативний проект.

Під час обговорення до законопроекту були висловлені зауваженні і пропозиції. Після двох нерезультативних голосувань пропонувалося не голосувати зараз за нього, а доопрацювати.

Головуючий за підсумками обговорення зазначив, що законопроект вважається відхиленим і закрив вечірнє засідання.

Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у середу, 4 лютого, повідомляє Інформаційне управління ВР України.