Пленарне засідання Верховної Ради України 11 лютого 2015 року

У середу, 11 лютого, Верховна Рада України восьмого скликання продовжила роботу в пленарному режимі. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, повідомив про терористичний акт у м. Краматорську 10 лютого, в результаті якого загинуло 15 осіб, 63 громадян отримали важкі поранення.

Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих в результаті терористичного акту.

В.Гройсман повідомив про те, що вчора він одержав заяву про неперсональне голосування, яку направив до Комітету з питань Регламенту. Комітет буде доповідати питання порядку денного, поінформує щодо стану розгляду цієї заяви, які рішення можуть бути прийняті з цього приводу для того, щоб це питання було врегульовано.

В.Гройсман підкреслив, що "завжди демонструє достатньо конструктивну взаємодію з депутатським корпусом" і хотів би, щоб всі питання, які виникають, були вирішені в рамках Закону "Про Регламент Верховної Ради України".

Головуючий надав слово Уповноваженому Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях Ірині Геращенко, яка повідомила останні дані щодо жертв терористичного акту в Краматорську. За її словами, на цю хвилину є 16 загиблих, це цифра, яка об'єднує загиблих - цивільне населення і військових. Вчора називалася цифра - 4 військових, на жаль, вона збільшилася. І за уточненою інформацією після розібрання завалів є 65 поранених, серед них є важкі поранені, дуже багато дітей.

І.Геращенко також повідомила про те, що вночі Президент України відвідав Краматорськ, де провів оперативну нараду з керівництвом штабу АТО і поставив наступні завдання: наші Збройні Сили і всі силові структури мають докласти максимум зусиль не тільки для захисту територіальної цілісності України, але й допомогти цивільному населенню, і не дати жодному шансу паніці в цьому місці. Також Президент відвідав Краматорську міську лікарню, яка зараз працює як госпіталь і в якій "жахливі умови".

За словами І.Геращенко, Президент України вчора мав низку розмов зі своїми зарубіжними колегами і довів американській і європейській стороні про злочинні дії терористів, які оголосили по суті війну цивільному населенню України. "І, очевидно, що це було зроблено невипадково перед сьогоднішніми консультаціями в Мінську. Вже є певна закономірність, що перед кожною важливою міжнародною зустріччю на найвищому рівні терористи намагаються влаштувати теракт, щоб зірвати зустрічі", - зазначила Уповноважений.

І.Геращенко поінформувала про те, що українська влада, Президент України налаштовані, щоб Мінська зустріч у нормандському форматі сьогодні відбулася. На ній буде обговорюватися в першу чергу повернення до Мінського протоколу, який має виконуватися усіма сторонами. "Президент України поставить питання про необхідне термінове звільнення всіх заручників, які утримуються як політичні в'язні в Російській Федерації. Мова йде про Надію Савченко - нашу колегу, яка просто героїня, вчора продемонструвала всьому світу, що вона не зламається, і Україна не зламається. Президент також ставитиме питання про звільнення Олега Сенцова та всіх інших політичних в'язнів. Ми бажаємо Президентові і українській делегації успіхів у Мінських переговорах", - наголосила Уповноважений Президента України.

В.Гройсман повідомив про те, що за півтори години розпочнеться розширене засідання Кабінету Міністрів за участю Президента України П.Порошенка і Голови Верховної Ради України. Тому далі засідання вестиме Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Парубій.

З оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили народні депутати.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій зробив кілька оголошень. Він повідомив про створення кількох міжфракційних депутатських об'єднань: - "Одеса", координатором якого " обрано народного депутата Сергія Ківалова; - "Або реально допомагати людям - або розпуститися", головою якого обрано народного депутата Вадима Рабіновича; - "Захистимо вугільну галузь", керівником якого обрано народного депутата Олега Мусія.

Головуючий також повідомив про вихід народного депутата Володимира Кацуби зі складу депутатської групи "Воля народу", згідно з поданою заявою, та про обрання заступником голови депутатської фракції "Блок Петра Порошенка" народного депутата Олексія Гончаренка.

А.Парубій далі повідомив про те, що до нього звернулася народний депутат Ніна Южаніна з проханням врахувати її поправки, які розглядалися вчора при прийнятті в цілому Закону "Про внесення змін до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України" щодо звільнення від оподаткування  продукції оборонного призначення" (реєстр. №1817).

Головуючий зазначив, що законопроект прийнято з врахуванням поправок народного депутата Н.Южаніної і він дає доручення профільному комітету разом з Юридичним управлінням внести техніко-редакційні правки в цей закон.

Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Вони розглянули два проекти постанов стосовно внесення змін до складу парламентських комітетів та обрання до них нових членів.

Проект постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України восьмого скликання та обрання голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації" (реєстр. №2041) доповів перший заступник Голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник.

Він повідомив, що Комітет на засіданні 4 лютого розглянув заяви народних депутатів Дмитра Сторожука, члена депутатської фракції політичної партії "Народний фронт" про обрання його членом Комітету з питань правової політики та правосуддя, увільнивши від обов'язків члена Комітету з питань податкової та митної політики, та членів депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка" - Олександра Ревеги - про обрання його членом Комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та - Ірини Луценко - про обрання її членом Комітету у закордонних справах.

Квотний принцип при здійсненні змін у складі комітетів дотримано. Враховуючи розрахункові квоти, Комітет рекомендує підтримати заяви народних депутатів та ухвалити проект постанови.

Під час обговорення проекту постанови голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко запропонував включити до проекту постанови пункт про звільнення народного депутата Сергія Мельничука, обраного за квотою фракції Радикальної партії, з посади заступника голови Комітету з питань національної безпеки і оборони, щоб фракція мала можливість за квотою обрати іншого представника. "Адже С.Мельничук був виключений зі складу фракції Радикальної партії за дії, які не сумісні зі статусом народного депутати України і дискредитують присягу народного депутата", - пояснив О.Ляшко.

Під час голосування парламентарії не підтримали пропозицію.

За результатами голосування проект постанови не був підтриманий.

Ще одним проектом постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України восьмого скликання та обрання голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації" (реєстр. №2042), який доповів перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник, пропонувалося сформувати персональний склад Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації. Відповідно до профільного положення кількісний склад комісії повинен складати 15 народних депутатів. З урахуванням принципу пропорційного представництва депутатськими фракціями і групами було запропоновано обрати до складу комісії народних депутатів, які представляють ці фракції та групи.

Народні депутати тричі голосували проект постанови. Усі голосування були нерезультативними.

За результатами голосування проект постанови було відхилено.

Проект постанови про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж Попаснянського і Слов'яносербського районів Луганської області (реєстр. №1601) доповів народний депутат Андрій Артеменко. Він повідомив, що проектом пропонується встановити нові межі Попаснянського та Славяносербського районів Луганської області в зв'язку з необхідністю приєднання земель площею 51 тисяча га села Жолобок Фрунзенської селищної ради до Попаснянського району Луганської області.

За словами доповідача, ці зміни забезпечать нормальне життя, нормальну роботу в умовах проведення Антитерористичної операції.

Проект постанови 268 голосами було прийнято в цілому.

Проект постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України № 77/98-ВР від 4 лютого 1998 року "Про Консультативну раду з питань інформатизації при Верховній Раді України" (реєстр. №1814) доповів голова Комітету з питань інформатизації та зв'язку Олександр Данченко. Він нагадав, що Консультативна рада з питань інформатизації при Верховній Раді була створена ще в 1998 році. Але останнє засідання проводилося майже три роки тому. А в сьомому скликанні Верховної Ради воно, взагалі, жодного разу не проводилось. Тому необхідно модернізувати діяльність цієї дорадчої ради, яка повинна стати основою для залучення представників інститутів, громадського суспільства та ринку для впорядкування нормативно-правової бази у сфері інформатизації, телекомунікації, зв'язку, кібербезпеки тощо.

За словами доповідача, головною метою Консультативної ради є сприяння Верховній Раді у вироблені політики у сферах розвитку інформаційного суспільства, високих технологій, при підготовці та затвердженні завдань Національної програми інформатизації, а також при підготовці та прийнятті законів України у цих сферах з урахуванням найновіших досягнень і технологічних  рішень.

Верховна Рада 238 голосами прийняла проект постанови.

Парламентарії не підтримали пропозицію головуючого щодо повернення до розгляду раніше не підтриманого питання - законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту майнових прав акціонерів (реєстр. №1839). "За" проголосувало 179 народних депутатів.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України) за реєстр. №1154 доповів голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін. Він зазначив, що законопроект спрямований на законодавче врегулювання питань реалізації засудженими особами, які відбувають покарання в установах виконання покарань, та особам, взятим під варту у місцях попереднього ув'язнення, свого конституційного права на свободу віросповідання, задоволення їх релігійних потреб і надання душпастирської опіки з боку священнослужителів, капеланів. Проектом пропонується внести низку змін до чинних законодавчих актів стосовно надання особам, взятим під варту, права на душпастирську опіку, дозволивши здійснення душпастирської роботи священнослужителями (капеланами), на принципах дотримання свободи віросповідання, добровільної участі засуджених у заходах релігійного характеру.

Законопроект 229 голосами було прийнято за основу.

Проект постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Перспективи запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України" (реєстр. №2066) доповіла голова Комітету з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко. Вона зазначила, що Комітет пропонує провести такі слухання 15 квітня поточного року напередодні проведення Ризького саміту, який відбудеться 21-22 травня у м. Ризі. Зараз Латвія головує в Європейському Союзі і українська сторона сподівається отримати все-таки позитивні сигнали відносно введення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом.

Проектом постанови з цією метою пропонується заслухали уряд, заслухали громадські організації, які моніторять цей процес, щоб мати певний термін для того, щоб ті завдання, які стоять перед парламентом, в тому числі щодо вдосконалення нашого законодавства для виконання умов, для введення безвізового режиму, ще встигли зробити.

262 голосами проект постанови було прийнято.

Народні депутати розглянули два законопроекти, які стосувалися спрощення процедури погодження проекту землеустрою.

Законопроекти про внесення змін до статті 186-1 Земельного кодексу України за реєстр. №№1025, 1025-1 доповіли народні депутати Дмитро Шпенов і Валентин Ничипоренко.

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Вадим Івченко доповів рішення Комітету стосовно обох законопроектів. Він зазначив, що проекти є ідентичними по змісту і по суті. Ними пропонується доповнити статтю 186 Земельного кодексу новою частиною та встановити, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами виконавчої влади, які здійснюють його погодження, мають бути надані вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою та розумний строк для усунення цих недоліків.

Законопроектами також пропонується заборонити цим органам повторно відмовляти у погодженні таких проектів у разі, якщо усі зауваження, висловлені в їх попередньому висновку, були усунені. Також пропонується заборонити висувати додаткові зауваження до проекту у разі, якщо такі зауваження не були висунуті в попередньому висновку.

За словами доповідача, таким чином, законопроектами пропонується зобов'язати ці органи також здійснювати перевірку відповідності проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

В.Івченко повідомив, що за результатами обговорення Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. №1025 відхилити і проект за реєстр. №1025-1 прийняти за основу.

Під час обговорення народні депутати загалом підтримали законопроект за реєстр. №1025-1. У виступах наголошувалося на його надзвичайній важливості, оскільки крім того, що він значно спрощує процедуру відведення земельних ділянок, він ще й "серйозно руйнує корупційні складові в  органах місцевого самоврядування".

За результатами голосування за основу та в цілому законопроект за реєстр. №1025-1 було прийнято.

Проект постанови про рекомендації парламентських слухань на тему:"Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави (реєстр. №2039) доповіла голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич. Вона наголосила на тому, що за понад 20 років незалежності Україна втратила функції науково-розвинутої технологічної держави і це становить реальну загрозу національній безпеці України. "Тому ці слухання про розвиток науки абсолютно відповідають положенням коаліційної угоди, де ми вирішили саме в цьому скликанні змінити законодавство про науку", - пояснила Л.Гриневичі і додала: "наука відірвалася від економічних і суспільних потреб держави. Ми не вміємо і втратили можливість, і не маємо законодавчої платформи, щоб ефективно перетворювати результати наукових досліджень у інновації. Сьогодні в нас безпрецедентний відтік інтелекту з країни".

Голова Комітету для розуміння ситуації навела кілька цифр. Якщо частка вчених в структурі зайнятості населення України на початку незалежності становила майже піввідсотка, то зараз ця частка вчених зменшилася в три з половиною рази. Для порівняння: у таких країнах, як Фінляндія, Данія, частка вчених в структурі населення - 3-3,5%.

"Ми сьогодні маємо безпрецедентно низький рівень фінансування науки. Сьогоднішні ідеї цих рекомендацій парламентських слухань мають лягти в основу нового законодавства. Це механізми фінансування науки на користь збільшення грантового фінансування, а не базового фінансування. Фінансувати не інститути в першу чергу, а самі дослідження, які мають бути пріоритетними. Це зміна системи управління наукою і підхід до інтегрованого управління. Це привернення уваги можновладців і керівництва країни до ролі науки як того фактору, який насправді формує конкурентоспроможність країни. До речі, надзвичайно важливим є розвиток науки для розвитку оборонного комплексу в країні. Останні дані: у тих країн, які мають належний рівень оборони, 20 відсотків щонайменше - це наукомісткість обороноздатності", - зазначила доповідачка і закликала народних депутатів проголосувати за ці рекомендації.

Верховна Рада 270 голосами прийняла проект постанови в цілому.

А.Парубій оголосив про виключення зі складу депутатської фракції "Самопоміч" народного депутата Ірину Суслову згідно з рішенням фракції.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар доповіла підготовлений до другого читання законопроект про відкритість використання публічних коштів (реєстр. №0949). Вона повідомила, що Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в цілому.

В.Сюмар також наголосила на тому, що це "надзвичайно прогресивний законодавчий акт, який фактично дозволяє нарешті зробити використання публічних фінансів прозорим процесом. Фактично це, дійсно, реформа в системі держзакупівель і взагалі у використанні бюджетних коштів платників податків".

Парламентарії розглянули поправки до законопроекту і 289 голосами прийняли його в другому читанні та в цілому.

Доопрацьований проект постанови про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2015 році (реєстр. №1752) доповів голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький. Він зазначив, що Комітет, готуючи цей проект постанови, керувався Указом Президента України, в якому було сказано, що пам'ятні дати історичних подій, ювілеї підприємств, установ і організацій вперше відзначаються в 50-у річницю, ювілеї та вшанування видатних людей в день 50-річчя з дня народження. Наступні відзначення пам'ятних дат і історичних подій, ювілеїв підприємств, установ і організацій проводяться не раніше, ніж через 25 років, ювілеїв та вшанувань пам'яті видатних людей 10 років. Це не виключає того, що підприємства, які не підпадають під вказані критерії за погодженням з центральними і місцевими органами виконавчої влади, не можуть брати участь у святкуванні цих дат відповідно до підпорядкованості.

М.Княжицький повідомив, що до постанови, яка голосується зараз, включені всі пропозиції, є тут деякі виключення з критеріїв. Зокрема, коли мова йде про 95 років від дня народження Амет-Хана Султана, відомого кримськотатарського льотчика-винищувача, члени Комітету вважають це вкрай важливим і пропонують підтримати кримськотатарський народ.

М.Княжицький запропонував всупереч навіть рішенню Комітету підтримати ще декілька виключень, зокрема про відзначення 110-річниці з дня випуску першої україномовної газети в Наддніпрянщині "Хлібороб", 90 років з дня заснування Спілки української молоді, 175 років з дня народження Марка Кропивницького тощо.

Народні депутати розглянули поправки, на яких наполягали їх автори.

Головуючий поставив проект постанови на голосування для прийняття в цілому.

Голосування не було результативним ("за" - 223).

А.Парубій звернувся до народних депутатів з проханням зайняти свої робочі місця і проголосувати за проект постанови.

За результатами повторного голосування проект постанови було прийнято у другому читанні та в цілому.

Наприкінці пленарного засідання народні депутати повторно розглянули Закон "Про внесення змін до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" щодо посилення захисту прав позичальників" (реєстр. №1610) з пропозиціями Президента України.

Пропозиції Президента України до Закону доповіла Голова Національного банку України Валерія Гонтарева. Вона повідомила про те, що Президентом України застосовано право вето до Закону "Про мораторій на стягнення майна громадян України", наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті (щодо посилення захисту прав позичальників)", прийнятого Верховною Радою України 28 грудня 2014 року.

Доповідачка рішення Президента України щодо застосування вето до цього закону пояснила тим, що замість комплексного вирішення проблем, пов'язаних з виконанням зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, закон лише вносить зміни до базового закону. "Цей закон з червня минулого року встановив заборону на стягнення майна осіб, які мають валютні кредити, фактично позбавивши кредиторів права задовольняти свої законні вимоги за рахунок заставленого майна боржника", - зазначила вона, наголосивши, що "встановлений мораторій є неприпустимим втручанням в господарську діяльність, створює значні реальні загрози для настання неплатоспроможності банків та позбавляє їх можливості виконувати свої зобов'язання перед вкладниками. Він також є дискримінаційним щодо позичальників, які сумлінно виконують власні зобов'язання перед банківськими установами. Такий підхід є неспритним, оскільки лише відтерміновує на невизначений строк вирішення проблем валютних позичальників, залишаючи їх сам-на-сам зі зростаючим боргом".

В.Гонтарева зауважила, з огляду на те, що існуючий мораторій на стягнення майна є тимчасовим і вимушеним заходом, зусилля усіх органів державної влади повинні бути спрямовані на вирішення по суті проблем валютних позичальників, яка спричинила запровадження такого мораторію, а не вдосконалення механізму реалізації цього мораторію. Наслідком такого вдосконалення може стати безстрокове існування цього обмеження.

Голова Національного банку повідомила, що Президент України пропонує цей закон відхилити.

Наступним логічним кроком, за її словами, вбачається скасування самого Закону "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого для забезпечення кредитів в іноземній валюті" з одночасним вирішенням питання валютних позичальників по суті.

В.Гонтарева наголосила, що умовами Меморандуму з Міжнародним валютним фондом передбачено, що Національний банк підтримує добровільний діалог між позичальниками та банківськими установами щодо конвертації та реструктуризації валютних кредитів. Національний банк не ставить за мету втручатися в двосторонні відносини між банком та позичальником, а натомість робить все можливе для забезпечення знаходження справедливого компромісу між ними.

"Національний банк чітко усвідомлює складність ситуації, в якій опинилися всі суб'єкти вітчизняної економіки: і банки, і позичальники - у зв'язку з реалізацією валютних ризиків, що накопичилися роками", - зазначила В.Гонтарева, повідомивши про те, що сьогодні Національний банк веде активну роботу над створенням механізмів реструктуризації валютних кредитів, що базуються на принципах свободи договору.

За її словами, результатом тривалого процесу узгодження позицій учасників відносин стало розроблення Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Активними учасниками діалогу в рамках даного меморандуму виступили банки, у портфелі яких знаходиться понад 90 відсотків від загального обсягу іпотечних кредитів в іноземній валюті.

В.Гонтарева поінформувала про ключові положення Меморандуму, який зараз розглядається банками та Національним банком.

Перш за все, це можливість реструктуризації заборгованості за кредитами в іноземній валюті, що забезпечений іпотекою, залишок за основною частиною яких на 1 січня 2015 року не перевищував 2,5 мільйони гривень та переведення їх у гривню за курсом на день реструктуризації.

Також за кредитом повинна бути відсутня непогашена заборгованість станом на початок 2014 року. Кредит отримано позичальником для придбання житлової нерухомості, яка є єдиним житлом позичальника. Також пропонується прощення різниці між курсом на день реструктуризації та договорним курсом. Пропонується 50 відсотків прощення за соціальним житлом. Соціальним вважається єдине житло фізичної особи, загальна площа якого не перевищує 60 квадратних метрів для квартир та 120 квадратних метрів для житлових будинків. За іншими кредитами банки зобов'язані здійснити прощення на різницю не менше, ніж 25 відсотків заборгованості.

Реструктуризований кредит, що утворився внаслідок знецінення курсу гривні цей кредит пропорційно до погашення боржником цієї заборгованості буде списаний. Фіксація на три роки процентної ставки за кредитом у гривні на рівні не вищому, ніж зазначено договором кредиту в іноземній валюті.

Також пропонується списання банком неустойки, що виникла через незалежне виконання позичальником кредитних зобов'язань.

І найголовніше - це обмеження відповідальності позичальника тільки предметом іпотеки.

В.Гонтарева повідомила, що вказаний меморандум вже підписали 12 банків, що мають найбільший портфель кредиту фізичних осіб в іноземній валюті. НБУ активно працює з іншими банками щодо добровільного приєднання до цього меморандуму. Банки, які приєднались до меморандуму, забезпечать внесення змін до кредитних договорів з позичальниками та проведення реструктуризації зобов'язань за споживчими договорами в іноземній валюті, визначеній цим меморандумом.

Водночас, умовою вступу в силу меморандуму є внесення змін до Податкового кодексу України, що дозволять банкам безболісно, зокрема, без створення додаткових податкових зобов'язань пом'якшувати умови виконання позичальниками договорів, прощати борг або його частину, а також відшкодовувати безнадійну заборгованість за рахунок створених страхових резервів.

Голова Національного банку звернула увагу на те, що банки погодилися добровільно взяти на себе частину збитків, пов'язаних з знеціненням курсу гривні у 2014 та 15-му роках. "Лише прямі витрати банків з найбільшим портфелем валютних кредитів від прощення частини реструктуризованого кредиту становлять близько 15 мільярдів гривень або 40 відсотків від загального обсягу таких кредитів, що підлягають реструктуризації відповідно до умов цього меморандуму. Іншим негативним наслідком для банків є збільшення попиту на іноземну валюту, яка буде необхідна для входження ними в ліміти відкритою валютною позиції у разі конвертації валютних кредитів у гривню.

Реструктуризацію валютних кредитів на умовах меморандуму призведе також до порушення найбільшими банками-кредиторами економічних нормативів. Однак банки свідомо готові йти на всі ці витрати задля підтримки рівноваги в суспільстві та у фінансовому ринку в цей складний для країни час. І Національний банк готовий їх в цьому підтримати", - повідомила В.Гонтарева.

Голова Національного банку з метою вирішення по суті існуючих проблем, пов'язаних з кредитами в іноземній валюті, створення умов для підвищення зацікавленості банків-кредиторів, приєднатися до меморандуму ініційованим Національним банком та виконанням міжнародних зобов'язань України запропонувала парламенту в найкоротші терміни розглянути проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації кредитних зобов'язань в іноземній валюті в гривню (реєстр. №0939) та підтримати його прийняття, а також визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення, для забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Голова Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді подолати президентське вето. Він наголосив: "якщо залишимо все, як є, покажемо, як обійти чинний мораторій, це збільшить соціальну напругу, про яку йдеться в зауваженнях".

Пропозицію Президента України про відхилення закону підтримали лише 14 народних депутатів.

Головуючий поставив на голосування пропозицію профільного Комітету про подолання вето Президента України на Закон "Про внесення змін до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" щодо посилення захисту прав позичальників".

Пропозицію підтримали 129 народних депутатів.

Головуючий закрив пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у четвер, 12 лютого, повідомляє Інформаційне управління ВР України.