У Раді зареєстрували законопроект Геращенка щодо проплачених мітингів

Понад місяць тому Антон Геращенко анонсував свій законопроект, який обмежує свободу зібрань. Після нищівної критики інститутів громадянського суспільства та після того, як представники низки парламентських фракцій заявили, що не будуть за цей проект голосувати, здавалося, що депутат, наближений до керівництва МВС, свою ідею полишив. Проте, вичікавши певний час (щоб критика забулася?), він все-таки зареєстрував цей проект 16 квітня: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54808.

Повторюю свій попередній пост про цю «ініціативу»:

«Член колегії МВС, нардеп (фракція «Народний фронт») А. Геращенко, заявив про свою чергову законодавчу ініціативу – законопроект «Про внесення доповнення до Кримінального кодексу України щодо підкупу учасника масового заходу».

Взагалі Геращенко і ця фракція просто фонтанують усілякими ініціативами на кшталт офіційного запровадження катувань etc, які, слава Богу, так ті залишаються ініціативами. Але цей законопроект про запровадження кримінальної відповідальності за «проплачені» мітинги (штраф, 3-5 років) вже набув резонансу у ФБ, тому на нього варто відреагувати.

Проблема «проплачених» мітингів існує вже давно. Існує також і суспільна проблема «адміністративно мотивованих» мітингів, про які, на жаль, законодавці сьогодні чомусь не згадують. «Проплаченими», а також «адміністративно мотивованими», мітингами завжди користувалися як опоненти влади, так і влада. І за Кучми, і за Ющенка, і за Януковича, і зараз (в т. ч. представники «Народного фронту»).

Вирішувати цю проблему у законодавчому полі намагалися не раз. Принаймні, з 2005-го, коли розроблялися проекти про мирні зібрання. Я тоді був прихильником санкцій щодо організаторів проплати.

Але у ході дискусії, у якій взяли участь і представники МВС, дійшли до висновку, що трактувань факту передачі коштів від однієї особи до іншої може бути дуже багато. І довести у суді, що, оскільки пан Х передав після мітингу кошти пану У, то мітинг «проплачений», практично неможливо. Вірніше, можливо, якщо міліції і судам щодо конкретного мітингу дадуть вказівку «фас». Тому питання законодавчого переслідування «проплачених» мітингів було знято з дискусії. Таке законодавство не ліквідує проблему, але надає силовим структурам інструмент для переслідування організаторів акцій протесту.

Конкретний приклад, як може бути застосована «ініціатива» Геращенко. Шахтарі Нововолинська протестують проти невиплати зарплат. Вони хочуть їхати до Києва, до Кабміну, який є адресатом їх вимог. Коштів у них немає (зарплати не платять). Профспілка (громадська організація, приватні особи) надає їм ці кошти. Кияни, які співчувають шахтарям, надають їм можливість переночувати у себе вдома. Вартість цих коштів і послуг, очевидно, перевищує 3% мінімальної зарплати. Тобто за законопроектом є «неправомірною вигодою». Організаторів мітингу міліція справляє у СІЗО.

Що найбільш цікаво: якщо ви провели «кримінальний» мітинг біля органів державної влади або самоврядування (Рада, Кабмін, Адміністрація, КМДА), то вам загрожує вже не 5, а 8 років тюрми.

Очевидно, така ініціатива наближеного до міністра депутата урядової фракції спрямована саме на переслідування протестних акцій, які все далі набирають розмаху».

Володимир Чемерис, facebook.com