Пленарне засідання Верховної Ради України 22 травня 2015 року

У п'ятницю, 22 травня 2015 року, завершився черговий пленарний тиждень другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, нагадав - у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться Година запитань до Уряду. Сьогодні під час години запитань до Уряду заплановані виступи Міністра соціальної політики П.Розенка і Міністра юстиції П.Петренка та відповіді членів уряду на усні запитання народних депутатів.

Міністр соціальної політики Павло Розенко розповів про реформу пенсійної системи. Він сконцентрував свій виступ на пропозиціях Уряду щодо змін у пенсійній системі.

За словами міністра, до Верховної Ради були внесені законопроекти щодо проведення комплексної реформи пенсійного забезпечення в Україні. Це було зроблено з тієї причини, що нинішній стан і рівень життя пересічних пенсіонерів є незадовільним, що спонукає уряд подумати і про майбутніх пенсіонерів. Натомість не поліпшуючи чинну пенсійну систему, відповіді на це запитання не знайти.

«Ми констатуємо факт, що солідарна система, яка на діє в країні, фактично вичерпала свій потенціал. При власних доходах Пенсійного фонду близько 170 млрд. грн. видатки Пенсійного фонду складають 250 млрд. грн. Наразі це виключно завдяки тому, що Державний бюджет України виділяє 80 млрд. грн. щороку на покриття цього розриву Пенсійного фонду. Тож нам вдається виплачувати своєчасно і в повному обсязі всі пенсійні виплати. Хоч і в тих мізерних сумах, які є », - зазначив П.Розенко.

Урядовець зазначив, що внаслідок такої катастрофічної ситуації у Пенсійному фонді говорити про суттєве зростання пенсійних виплат, як і якості життя наших пенсіонерів, неможливо. «Так, ми можемо проводити якісь мізерні індексації, трохи підвищувати прожитковий мінімум, але якісного прориву в пенсійному забезпеченні наших громадян при нинішній солідарній системі держава забезпечити не може. І це треба чітко визнати перед суспільством», - наголосив він.

За його словами, мало говорити про те, що ми ні на що не здатні, що ми не знаємо, що робити. Ні, влада має показати і показує, що ми маємо шлях європейського розвитку пенсійної системи, знаємо як змінити ситуацію в пенсійній системі. Цей шлях вигаданий не нами, він існує в усіх цивілізованих країнах. Це шлях запровадження трьохрівневої системи пенсійного забезпечення. «Мета нашої політики - це розбудова багаторівневої, багатокомпонентної пенсійної системи, що дасть змогу підвищити якість життя наших співгромадян і виплачувати пенсії з трьох різних джерел - з солідарної системи, з накопичувальної системи та системи недержавного пенсійного забезпечення», - зазначив П.Розенко.

Міністр розповів про внесені урядом законопроекти, розроблені на виконання Коаліційної угоди, де виписано принципи накопичувальної системи і розвитку недержавних пенсійних фондів.

«Основні напрями пенсійної реформи - це наведення порядку і встановлення соціальної справедливості в солідарній системі; запровадження накопичувальної системи; призначення всіх видів пенсій відповідно до єдиного закону і перехід на єдині принципи нарахування пенсій і розвиток недержавного пенсійного забезпечення», - деталізував урядовець.

П.Розенко докладно поінформував про те, що система спецпенсій в країні має бути скасована, а всі, хто отримував пенсії за так званими спеціальними законами, будуть отримувати її за єдиним пенсійним законом.

Він також розповів, як запроваджуватиметься накопичувальна система, основою метою якої є зменшення навантаження на солідарну систему та формування індивідуальних накопичень громадян, персоніфікація пенсійної системи. Планується зміна ідеології підходу до пенсійної системи.

П.Розенко, завершуючи виступ, закликав народних депутатів зробити реальні кроки щодо запровадження пенсійної реформи і проголосувати за цю реформу на наступному пленарному тижні, на початку червня, щоб дати потужний сигнал, що ця влада, ця Верховна Рада здатні проводити реформи.

Міністр юстиції Павло Петренко за його словами у виступі торкнувся основної реформи, яку необхідно провести, - децентралізації влади. «Ця реформа полягає в тому, що коли простий українець приходить до державного органу і стикається з бюрократією, з тяганиною, з чергами, з демотивацією державних чиновників, які призначаються з Києва, будь-які інші реформи він не сприймає. Тому, що він відчуває, що держава не піклується про нього», - пояснив він.

П.Петренко повідомив, що Міністерство розробило два комплексних законопроекти, які знаходяться у Верховній Раді і підтримуються народними депутатами. Вони пов'язані з децентралізацією і наданням адміністративних послуг. Він коротко поінформував про ці законопроекти, висловивши сподівання, що найближчим часом вони будуть проголосовані.

За словами урядовця, суть цих законопроектів полягає у передачі повноважень щодо реєстрації нерухомості і бізнесу безпосередньо місцевим органам влади. «Ми принципово вважаємо, що міський голова, міські депутати і місцева влада, яка є найближчою до місцевої громади, є найбільш зацікавленими в наданні якісного сервісу, тому що саме ці люди підзвітні і підконтрольні безпосередньо місцевій громаді.

Тому основною філософією цього закону, який ми розробили спільно з фракціями коаліції, є те, що ми передаємо повноваження спільно з грошима і з відповідальністю місцевими громадами», - пояснив він.

Міністр наголосив на тому, що таким законом передбачається, що таким сервісом займатимуться безпосередньо місцеві органи влади.

Ще один основний принцип, закладений в проекті, полягає в запровадженні принципу екстериторіальності, тобто реєстрації бізнесу по всій території України.

П.Петренко поінформував про ще один блок реформи, яку пропонує уряд - максимальне запровадження електронних сервісів у сфері адміністративних послуг.

Промовець зазначив, що всі функції будуть передані місцевим органам влади. «Ми провели дуже багато «круглих столів», обговорень і, знаєте, коли експерти розповідають, що наші місцеві органи влади не готові, що вони не зможуть це робити, що послуги надаватимуться неякісно, я хочу публічно з цієї трибуни заявити, що наші місцеві органи влади, як і громадяни на місцях, є більш готовими до реформ, ніж навіть в центральних органах влади. Ми це побачили, коли ми передали повноваження щодо формування місцевих бюджетів місцевим громадам», - пояснив він.

Міністр повідомив, що лише за чотири місяці перевиконання місцевих бюджетів становить 40 відсотків і висловив переконання, що наші місцеві громади є найбільш мотивовані для того, аби кожен українець, який проживає в маленькому містечку, в селищі, в районі, отримав якісний сервіс. За його словами, децентралізація передбачає не просто передачу повноважень і відповідальність, але й коштів. «Мова іде про півмільярда гривень, які сьогодні надходять до державного бюджету за адмінпослуги. Ці гроші перейдуть конкретним місцевим громадам, які будуть ці послуги надавати. Ця децентралізація стане ще одним підтвердженням того, що українське місцеве самоврядування на сьогодні є інституційно спроможним створювати якісні послуги для українських громадян», - наголосив він.

Насамкінець П.Петренко попросив народних депутатів підтримати ці законопроекти, надати реальну децентралізацію, передати ці повноваження місцевим органам влади. «Ми отримаємо позитив буквально в перші місяці, коли закони почнуть працювати». За його словами, Міністерство юстиції зі свого боку максимально швидко передаватиме ці функції, щоб кожен українець отримав позитив, щоб нарешті отримав відчуття тих реформ, які стосуються його квартири, будинку, земельної ділянки», - сказав міністр.

Члени Уряду відповіли на запитання народних депутатів.

Перше запитання адресувалося Міністру закордонних справ П.Клімкіну і стосувалося того, чому МЗС не призначатиме послів, яких немає, в таких країнах: Великобританія, Канада, Угорщина, Норвегія, Швеція, Австралія, Білорусь, і чому Чехія не підтримала ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.

Через відсутність міністра закордонних справ П.Клімкіна, який в цей час перебував на Ризькому саміті Східного партнерства, на запитання відповіла Перший заступник Міністра закордонних справ Наталія Галібаренко.

Н.Галібаренко стосовно процедури призначення послів зазначила, що питання не в тому коли, а хто буде призначений. Вона сповістила, що тривають відповідні консультації, кандидатури розглядаються, і завдання в тому, щоб не прискорити призначення, а обрати справжніх професійних і патріотичних людей, які зможуть виконувати відповідним чином свої обов'язки.

Стосовно непідтримки Чехією Угоди про асоціацію України з ЄС, Н.Галібаренко зазначила, що питання заблоковано чеськими комуністами. «Це є прямим наслідком інформаційної пропаганди, яку веде Російська Федерація, тієї лобістської кампанії, яку веде Росія, у тому числі, в Чехії й інших країнах Східної Європи. Ми це розуміємо, ми з цим працюємо, але знову ж таки, підкреслюю - це питання ширшого масштабу, ніж лише дії нашого посольства», - відповіла вона.

Члени Кабінету Міністрів також відповіли на інші запитання народних депутатів.

На цьому година запитань до Уряду завершилася.

В.Гройсман запропонував перенести оголошення депутатських запитів, яке має відбутися зараз на пізніше, а зараз розглянути законопроекти.

Народні депутати підтримали пропозицію.

Парламентарії включили до порядку денного засідання законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами за борговими зобов'язаннями» №2931 і повернення до розгляду раніше не підтриманого питання - проект Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України» №2743.

Законопроект було розглянуто на попередньому засіданні.

Головуючий запропонував прийняти законопроект за основу з поправками.

267 голосами народні депутати підтримали проект за основу.

Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами за борговими зобов'язаннями» №2931 доповів народний депутат Юрій Вознюк. Він зазначив, що цей проект стосується звільнення від оподаткування доходів іноземних інвесторів, отриманих від операцій з державними та місцевими цінними паперами та доходів, які виникають за гарантованими державою або відповідною місцевою радою запозиченнями.

Прийняття такого закону, за його словами, забезпечить фінансування державного (місцевого) бюджетів за рахунок зовнішніх державних запозичень та залучення суб'єктами господарювання кредитів (позик) під державні (місцеві) гарантії.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, доповідаючи рішення Комітету, зазначила, що цим проектом пропонується відновити норми, які діяли в Україні протягом 15 років до 1 січня 2015 року та були скасовані згідно з Законом №71, що спричинило негативні наслідки для інвестиційного клімату України. Для виправлення ситуації доцільно відновити норми Податкового кодексу. За її словами, для розв'язання проблеми ситуації доцільно відновити норми Податкового кодексу. Аналогічні пільги варто запровадити, у тому числі щодо до податку на доходи фізичних осіб для нерезидентів - фізичних осіб, що й передбачено законопроектом.

Н.Южаніна повідомила, що Комітет пропонує Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Під час обговорення парламентарії загалом підтримали прийняття законопроекту і 242 голосами прийняли його за основу та в цілому.

До порядку денного засідання було включено два законопроекти стосовно внесення зміни до Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосовно перенесення термінів прийняття закону про призначення всіх пенсій, у тому числі, спеціальних, на загальних підставах. Мова йде про законопроекти №2852 і №2852-1.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» №2862 доповів Міністр юстиції Павло Петренко. Він зазначив, законопроектом передбачено скасування пільг по судовому збору для прокуратури і для податкової служби, для фіскальної служби. За його словами, наразі органи прокуратури і фіскальна служба не сплачують судовий збір. Згідно з деякими статистичними даними, окружні адміністративні суди, система адміністративних судів, яка створювалася з метою захисту українських громадян від держави, на сьогодні розглядають 60 відсотків справ за позовами держави проти українського громадянина.

За словами міністра, фіскальні органи звертаються з кожним питанням, пов'язаним з перевірками українських підприємців, до окружних судів. «А чому? Все дуже просто - вони не сплачують жодних судових платежів, судового збору і для того, щоб шантажувати український бізнес, використовують українські суди», - пояснив він.

П.Петренко зазначив, що Міжнародний валютний фонд звернув на це увагу і вважає, що не може бути, щоб державні органи мали якісь преференції порівняно з українськими громадянами і підприємцями, які сплачують судовий збір, коли звертаються до судді з відповідними позовами.

«Ми це підтримуємо. І я прошу, щоб сьогодні ми проголосували цей проект за основу і в цілому. Профільний комітет зробив таке застереження, що якщо ми підтримаємо, щоб закон набрав чинності з 1 вересня 2015 року, а не з 1 січня 2016 року, то вони готові, щоб він був прийнятий в цілому», - зазначив доповідач.

Голова підкомітету Комітету з питань правової політики та правосуддя Ігор Алексєєв доповів рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому. Він уточнив, що в Комітеті відбулася дискусія, після якої було запропоновано, щоб закон набрав чинності не з 1 січня 2016 року, як пропонувалося спочатку автором, а з 1 вересня 2015 року. Комітет підтримав таку позицію.

Народні депутати під час обговорення, підтримуючи законодавчу ініціативу, висловлювалися проти збільшення судового збору.

Вони пропонували прийняти законопроект в цілому за умови скасування норми щодо збільшення судового збору та його верхньої планки.

Представники деяких фракцій висловилися за прийняття законопроекту в цілому з урахуванням їхніх пропозицій.

Міністр юстиції П.Петренко озвучив пропозиції, з якими він погодився і з врахуванням яких вважає за можливе прийняття законопроекту в цілому.

Перший заступник Голови Верховної Рад України Андрій Парубій зазначив: «Якщо законопроект не буде прийнятий до 29 травня, «Народний фронт» ініціюватиме скликання позачергової сесії Верховної Ради України».

В.Гройсман запропонував виділити по одному представнику з кожної фракції для узгодження всіх пропозицій до цього законопроекту, а потім проголосувати його в цілому.

Головуючий запропонував прийняти законопроект за основу і доопрацювати його.

238 голосами законопроект було прийнято за основу.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами» №1165 доповів голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін.

Він зазначив, що за останні півроку Верховна Рада прийняла важливі закони стосовно боротьби з корупцією. На сьогодні вбачається доцільним до цього процесу долучити також представників громадськості і простих громадян України. «Ніхто не має жодних сумнівів в тому, що без участі громадян України, без громадянського суспільства, громадянського контролю за діяльністю органів влади корупцію не подолати. Причиною тому є відпрацьована роками корупційна солідарність працівників різних гілок влади: судів, прокурорів, слідчих, співробітників правоохоронних органів, а також державних службовців. Проектом пропонується запровадити в Кримінально-процесуальне законодавство інституту громадського обвинувача та інституту кримінального провадження у формі громадського обвинувачення у сфері службових злочинів зі ознаками корупційних діянь. Тобто мова йде про дві статті Кримінального кодексу, за якими можуть бути притягнуті до відповідальності виключно службові особи, які перебувають на державній службі. Це статті 368 і 370 Кримінального кодексу», - пояснив А.Кожем'якін.

За його словами, важливо, що громадським обвинувачем може бути фізична або юридична особа, тобто будь-який громадянин України, який безпосередньо є потерпілим від кримінального правопорушення або якому стало відомо про вчинення службових злочинів з ознаками корупційних діянь щодо інших осіб, передбачених статтею 368. Йдеться про «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», а також статтею 370 «Провокація підкупу» Кримінального кодексу. При цьому громадський обвинувач користується такими ж правами, що й слідчий та прокурор, та стає повноправним учасником розслідування кримінального провадження. Громадському обвинувачеві проектом закону надається юридична зброя у протидії корупції, яка полягає в такому - ініціювати особливий порядок кримінального провадження; користуватися технічними засобами для фіксування злочину, подавати клопотання про застосування заходів забезпечення у кримінальному провадженні. Якщо слідчий, якому подали заяву або повідомлення, або прокурор корумповані і вважають, що оголошувати підозру корупціонеру вони не хочуть, то громадському обвинувачеві надається право цим законом іти до суду, слідчого і подавати таку заяву-повідомлення.

Важливим у проекті є те, що з моменту подачі заяви громадським обвинувачем про кримінальне правопорушення та внесення відповідних відомостей до реєстру, прокурори мають 10 днів для того, щоб повідомити про підозру. Після цього вже наступає deadline, громадському обвинувачу надається право робити це самостійно. В разі встановлення підстав, передбачених статтею 284 Кримінально-процесуального кодексу, слідчий і прокурор зобов'язані закрити провадження, якщо інформація не підтвердилася.

А.Кожем'якін повідомив, що Комітет повністю підтримав законопроект і рекомендує Верховній Раді прийняти його в цілому.

Після кількох сигнальних голосувань, які були нерезультативними, та нерезультативного голосування за прийняття у другому читанні та в цілому законопроект з другої спроби 231 голосом було прийнято в цілому.

Народні депутати повернулися до прийнятого у першому читанні законопроекту № 2862.

П.Петренко озвучив дві поправки, з урахуванням яких цей законопроект можна прийняти в цілому. Перша з них стосувалася зняття питання щодо фізичних осіб.

Він повідомив, що після консультацій з народними депутатами є пропозиція встановити для всіх фізичних осіб-підприємців і просто фізичних осіб верхню межу судового збору. «Один відсоток ціни позову, але не менше, 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше п'яти мінімальних заробітних плат. Це стосуватиметься всіх фізичних осіб - підприємців і звичайних фізичних осіб. Він озвучив під стенограму пропозицію фракції «Батьківщина» доручити уряду до 1 вересня 2015 року забезпечити фінансування державних органів, які позбавляються пільг на судовий збір.

Народний депутат Т.Острікова озвучила поправку фракції «Самопоміч» стосовно касаційних скарг.

П.Петренко погодився включити цю поправку до законопроекту.

Головуючий поставив на голосування законопроект у другому читанні та в цілому.

Законопроект набрав 223 голоси з 226 необхідних.

За результатами наступного голосування законопроект 229 голосами було прийнято в цілому.

Народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення щодо перенесення термінів прийняття закону стосовно призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах.

Про суть законопроектів доповіли голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова та народний депутат Юрій-Богдан Шухевич.

Цими законопроектами пропонується перенести дату запровадження єдиних правил пенсійного забезпечення та призначення пенсій на загальних підставах для осіб, які працюють на «спецпосадах», з 1 червня 2015 року на 1 грудня 2015 року №2852 або 1 липня 2015 року №2852-1.

Л.Денісова доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому законопроект №2852.

В.Гройсман після обговорення, під час якого народні депутати висловилися за прийняття альтернативного законопроекту №2852-1, зазначив, що у сесійному залі є консолідована позиція голосувати за законопроект №2852-1.

Він провів кілька сигнальних голосувань, результати яких показали недостатню кількість голосів для проведення основного голосування.

Головуючий сказав, що рішення щодо цих законопроектів буде прийнято на наступному пленарному засіданні.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд зачитала депутатські запити.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд оголосила закритим пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у вівторок, 2 червня, повідомляє інформаційне Управління ВР України.