Пленарне засідання Верховної Ради України 9 жовтня 2015 року

У п'ятницю, 9 жовтня 2015 року, завершився черговий пленарний тиждень третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман перед початком ранкового засідання підсумував роботу Верховної Ради на учорашніх пленарних засіданнях. Він зазначив, що сьогодні парламент розгляне ряд важливих законопроектів, зокрема, щодо запровадження мораторію на перевірки засобів масової інформації під час виборів; проект закону про систему іномовлення України, реформа антимонопольного господарства - шлях до отримання 1,8 млрд. доларів макрофінансової допомоги, а також закон про запобігання корупції у спортивній сфері.

В.Гройсман звернувся до керівників фракцій і груп, персонально до позафракційних депутатів з проханням забезпечити участь у засіданні Ради для того, щоб можна було ухвалювати відповідні рішення.

Головуючий також висловився стосовно дисципліни, зазначивши, що він не буде миритися з тим, що абсолютна більшість депутатів Верховної Ради є заручниками недобросовісних колег, які вважають, що робота в парламенті - це не робота, на яку він має прийти працювати як громадянин України, який має відповідні обов'язки, а не лише права, а дехто сприймає депутатство як привілеї. «Вважаю, що для нас це є неприйнятним» - заявив Голова Верховної Ради.

В.Гройсман наголосив, що дисципліна є надзвичайно важливою для ефективної роботи парламенту.

Після того, як народні депутати зареєструвалися було відкрито ранкове засідання.

Головуючий повідомив, що 15 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з раком грудей. «Це величезна проблема, яка, на превеликий жаль, забирає життя жінок». Він звернув увагу на червоні стрічки, якими народні депутати «підкреслюють важливість цього дня і ефективної боротьби з цим явищем».

В. Гройсман нагадав, що в пленарні тижні щоп'ятниці проводиться година запитань до Уряду.

До виступу було запрошено міністра інфраструктури Андрія Пивоварського.

Урядовець повідомив, що до нього надійшло багато запитань, більшість з яких стосувалося реформи Укрзалізниці. Тому він зробив невелику презентацію цієї реформи, розповів про заходи, які здійснює Міністерство. Він зазначив, що першим кроком на цьому шляху є корпоратизація Укрзалізниці. «Залізнична галузь України для економіки України є однією з ключових в принципі. Тому до реформування «Укрзалізниці», до корпоратизації «Укрзалізниці» потрібно підходити з абсолютною відповідальністю», - зазначив він.

Міністр виділив три рівні проблем залізниці в Україні: системний, організаційний та базовий .

А.Пивоварський повідомив, що на сьогодні Міністерство інфраструктури фокусується на вирішенні таких задач: завершення створення ПАТ «Українська залізниця», корпоратизація; зміни організаційної структури; прийняття нового Закону про залізничний транспорт України, який лібералізує залізничний транспорт України; побудова ефективної і прозорої системи закупок та зміна тарифної системи.

За його словами, від корпоратизації «Укрзалізниці» українці отримають поліпшення технічного стану, рухомого складу, підвищення ефективності роботи, кращу якість залізничних послуг, покращення технічного стану, прозорість закупівель, що призведе до покращення фінансового стану та дозволить закупати нові вагони, відновлювати локомотивний парк.

Для працівників «Укрзалізниці» це означає - підвищення соціальних стандартів, заробітної плати, відновлення в суспільстві авторитету та поваги до  професійного залізничника.

Міністр спростував деякі міфи навколо приватизації Укрзалізниці.

А.Пивоварський відповів на запитання парламентаріїв стосовно передачі відомчих лікарень, не призначення керівників в стратегічних підприємствах, незадовільного стану автошляхів та їх ремонту тощо.

Головуючий надав слово міністру освіти і науки Сергію Квіту.

Урядовець відповів на запитання: чи вистачає бюджетних коштів у 2015 році на підвищення заробітної плати вчителів, яке відбулося з вересня поточного року, зокрема у районах з низьким рівнем доходів?

Він повідомив, що для забезпечення оплати праці працівників освіти з 1 вересня було додатково виділено кошти обсягом 1,8 мільярда гривень. Із них на освітню субвенцію - 1,6 мільярда і субвенцію на підготовку робітничих кадрів - 0,2 мільярда.

Крім того, видатки на заробітну плату за зазначеними субвенціями були збільшені завдяки перерозподілу бюджетних призначень на тепер окупованій території Донецької, Луганської областей. Тобто був певний резерв і було додано ще 0,27 мільярда на заробітну платню і 0,1 мільярда на оснащення загальноосвітніх навчальних закладів.

Ще одне запитання стосувалося того, чи закладено в бюджеті на 2016 рік кошти на проведення добровільної сертифікації вчителів і підвищення заробітної плати тих вчителів, хто пройде таку сертифікацію?

С.Квіт відповів: «У проект державного бюджету на наступний рік такі кошти не можуть бути закладені, оскільки для цього поки що немає правових підстав, немає відповідного закону. Тому що Закон «Про освіту» базовий щойно буде вноситися нашим урядом в парламент».

Міністр також відповів на запитання стосовно вирішення питання причини затримки друку та видачі студентських квитків; планів Міністерства змінити систему створення закупівлі шкільних підручників; планів щодо обладнання кабінетів військової підготовки в школах; альтернативних шляхів регулярного перевезення учнів та педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості до місця навчання, роботи і додому, яке передбачено соціальною програмою «Шкільний автобус» тощо.

Члени уряду відповіли на запитання народних депутатів, у тому числі міністр соціальної політики Павло Розенко. Запитання стосувалося підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери.

П.Розенко, зокрема, повідомив, що змінами до Державного бюджету передбачено додаткове виділення коштів у сумі приблизно 5 мільярдів гривень на оплату праці працівників бюджетної сфери. Плюс до цього три тижні тому Кабінет Міністрів своїм рішенням виділив для покриття дефіцитів місцевих бюджетів 1 мільярд гривень виключно на підвищення заробітних плат працівникам бюджетної сфери. «Цього понеділка ще 560 мільйонів було додатково перерозподілено між місцевими бюджетами саме для заробітних плат працівникам бюджетної сфери.

Отже, є 5 мільярдів, є 1 мільярд, виділений додатково урядом три тижні тому, 560 мільйонів, виділені в понеділок. У місцевих органів влади є достатньо ресурсів для того, щоб забезпечити підвищення заробітних плат вчителям, лікарям, всім працівникам бюджетної сфери без обмеження індексацій, надбавок, без скасування будь-яких додаткових виплат, які були станом на 1 вересня», - повідомив Міністр.

Одне з запитань народних депутатів адресувалося представникові Міністерства економіки: яких заходів вживає уряд для подолання безробіття, плану залучення європейських інвестицій в Україну, стимулювання українського експорту до інших країн.

Перший заступник міністра економіки Ю.Ковалів відповіла, що основним завданням уряду, який з ним справився, була макроекономічні стабілізація. На сьогодні у нас уже темпи інфляції знизилися, темпи падіння ВВП знизилися, і це є перший блок, над яким працював весь цей час уряд з Міністерством фінансів, Міністерством економіки для того, щоб забезпечити макростабілізацію в Україні. Тому що без цього іноземні інвестиції в Україну не прийшли б.

За її словами, Міністерство економіки працює над створенням агентства із залучення інвестицій, дієвих механізмів, які стимулювали б залучення інвестицій, і Україна конкурувала б з іншими сусідами за інвестиційний капітал.

Ще одне питання - ефективна робота державних підприємств, які залишаються в державній власності і не підлягають приватизації. Це і заміна менеджменту, і заміна корпоративного управління у них. Тому що це теж є робочі місця, на які держава напряму має вплив.

Члени Уряду також відповіли на інші запитання народних депутатів.

На цьому година запитань до Уряду завершилася.

Головуючий надав слово співголові міжфракційного депутатського об'єднання «Рівні можливості» Марії Іоновій. Вона привернула увагу до міжнародного руху боротьби з раком молочної залози. «Саме ця рожева стрічка об'єднала сьогодні Верховну Раду, всіх небайдужих навколо цієї проблеми», - зазначила вона.

М.Іонова, наголосила, що мета акції «Рожевий жовтень», яку проводять народні депутати, - привернути увагу до профілактики та ранньої діагностики раку молочної залози. Вона також озвучила дані, за якими Україна входить до першої десятки країн за кількістю захворюваності на рак. «Кожну годину від раку молочної залози помирає одна жінка і це кричущі цифри свідчать про те, що саме профілактика раку молочної залози є невідкладною проблемою, яка потребує особливої уваги держави і всього суспільства», - наголосила вона.

А.Парубій повідомив про заяву фракцій «Народний фронт» і «Блок Петра Порошенка» щодо оголошення перерви або надання можливості зробити заяву.

Головуючий надав слово для виступу народному депутату Юрію Тимошенку. Він нагадав, що сьогодні виповнюється 40 днів з дня загибелі під стінами Верховної Ради чотирьох військовослужбовців Національної гвардії.

Ю.Тимошенко нагадав їхні прізвища і звернувся з проханням до колег вшанувати їх пам'ять.

Парламентарії хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих військовослужбовців.

Ю.Тимошенко звернувся до парламентаріїв з проханням підтримати звернення народного депутата Антона Геращенка наступного змісту: «Постанова Верховної Ради України «Про увічнення пам'яті бійців Національної гвардії України, які загинули 31 серпня 2015 року у стін Верховної Ради України, захищаючи свободу та  демократію в Україні».

Проект Постанови «Про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації в передвиборний період з виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2015 році»  №2497а доповіла народний депутат Ольга Червакова. Вона нагадала про те, що вже довгий час триває передвиборча кампанія. Але досі не прийнято відповідні постанову про заборону перевірок у цей період засобів масової інформації. «Кожного разу кожен парламент приймав постанову про заборону перевірок засобів масової інформації фіскальними органами та Національною радою. Чому? Тому що такі перевірки могли використовуватися певними чиновниками як тиск на засоби масової інформації і унеможливити свободу слова під час волевиявлення і під час підготовки до волевиявлення», - пояснила вона.

Народний депутат звернулася до колег з проханням змобілізуватися і прийняти таку постанову, зазначивши в ній:

«Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо припинення перевірок відповідними службами органів виконавчої влади і державними установами засобів масової інформації на період проведення передвиборної кампанії з виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, містких голів у 2015 році.

Рекомендувати Державній фіскальній службі та Національній раді України з питань телебачення та радіомовлення відмінити графіки перевірок телерадіоорганізацій на період цієї передвиборчої кампанії».

О.Червакова наголосила, що це технічний документ, просто виявлення волі парламенту на те, що ми хочемо, щоби під час передвиборчої кампанії принципи свободи слова і рівного доступу всіх суб'єктів виборчого процесу були дотримані».

Головуючий поставив проект постанови на сигнальне голосування - «за» - 177, 195 голосів.

Після сигнальних голосувань народний депутат Вікторія Сюмар у виступі зазначила: «Ми маємо шанс увійти в історію як перший парламент , який за час виборчої кампанії не проголосував Постанову про заборони перевірки засобів масової інформації. Цього не було ще жодного разу!»

Прийняти постанову закликав народних депутатів Міністр інформації Ю.Стець.

В.Гройсман після ще одного сигнального голосування, яке було нерезультативним, стосовно проекту постанови зазначив, що він від імені українського Парламенту до голови ДФС України з офіційним листом і Прем'єр-міністра, і те, що зафіксовано в постанові, це буде позиція українського Парламенту з проханням того, щоби не проводити перевірки ЗМІ.

Народні депутати розглянули в першому читанні проект закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо уточнення деяких положень)» №2319а.

Законопроект доповів Голова Фонду державного майна Ігор Білоус. Він зазначив, що проект спрямований на посилення захисту національних інтересів у процесі реформування відносин власності, формування чіткої, ефективної правової бази у сфері приватизації.

Проектом пропонується внести комплексні зміни до базового Закону України з питань приватизації - «Про приватизацію державного майна» та доповнити і уточнити повноваження уряду та фонду визначеними відповідними законами в частині залучення радників та підготовки до приватизації та продажу об'єктів.

За словами Голови ФДМ, проектом також передбачено не допускати у якості покупців як фізичних, так і юридичних осіб з держави-агресора, передбачається розширено обов'язковість розкриття інформації про кінцевих власників незалежно від розміру пакету акцій, який придбається.

Законопроект містить нові та прозорі правила продажу стратегічних об'єктів, зокрема для недопущення дроблення пакетів акцій акціонерних товариств групи «В» та «Г».

Пропонується виключити норму стосовно обов'язкового пропонування для продажу на фондових біржах пакетів акцій розміром 5-10 відсотків статутного капіталу до проведення конкурсу. Врегульовується спосіб продажу акцій товариства об'єктів групи «В», державна частка в статутному капіталі яких становить від 25 плюс 1 відсотків до 50 відсотків.

Передбачається розширення кола об'єктів приватизації, до підготовки до продажу яких можуть залучатися радники. Для економії витрат з державного бюджету на залучення радників передбачено можливість оплати послуг радника за рахунок коштів міжнародних організацій та з інших незаборонених законодавством джерел за рішенням Кабінету Міністрів України.

І.Білоус зазначив, що прийняття такого закону  дасть змогу запровадити принципово нову прозору приватизацію, підвищити економічну ефективність продажу об'єктів та збільшити надходження до державного бюджету.

Секретар Комітету з питань економічної політики Богдан Матківський доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Народні депутати обговорили законопроект.

Після завершення обговорення законопроекту головуючий повідомив, що рішення щодо нього буде прийнято на наступних пленарних засіданнях.

А.Парубій зачитав депутатські запити.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд продовжила зачитувати депутатські запити.

Парламентарії виступили із заявами, повідомлення, пропозиціями.

О.Сироїд закрила пленарне засідання.

12-16 жовтня народні депутати працюватимуть у комітетах, комісіях і фракціях, 19-23 жовтня - з виборцями, 26-30 жовтня - у комітетах, комісіях і фракціях.

Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться у вівторок, 3 листопада, повідомляє Інформаційне управління ВР України.