Пленарне засідання Верховної Ради України 11 листопада 2015 року

У середу, 11 листопада 2015 року, Верховна Рада України восьмого скликання продовжила роботу в пленарному режимі. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, подякував народним депутатам за прийняті учора закони, які стосуються зобов'язань України із лібералізації візового режиму з Європейським Союзом.

Він сказав, що залишилося ще декілька законів, які народні депутати зможуть розглянути завтра, зокрема і законопроект про ренту на газ та закон щодо дискримінації, що теж є надзвичайно важливим по виконанню Плану дій по безвізовому режиму.

В.Гройсман зазначив, що сподівається, що сьогодні відбудуться всі необхідні консультації, засідання комітету, на яких будуть розглянуті ці питання і знайдено позицію, яка дасть змогу забезпечити завтра результативне голосування.

Після реєстрації народних депутатів головуючий відкрив ранкове засідання.

Парламентарії виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Народні депутати далі розглянули питання ратифікації.

Проект Закону «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом» №0067 доповів заступник Голови Служби безпеки Сергій Базюк. Він повідомив, що зазначений міжнародний договір підписано 26 листопада 2012 року у міста Абу-Дабі з метою створення правових засад для взаємного захисту секретної інформації, обмін якої буде здійснюватися між двома державами у ході співробітництва.

Урядовець зазначив, що потреба в набранні цієї угодою чинності є актуальною, передусім з огляду на активізацію двосторонньої співпраці у космічній галузі та у сфері військово-технічного співробітництва згідно з пропозицією МЗС, Міноборони, державного концерну «Укроборонпром».

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому. Вона також зазначила, що на відміну від більшості міжнародних договорів у сфері безпеки інформації, тексту Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом надано гриф «для службового користування», що обумовлено принциповою позицією Уряду Об'єднаних Арабських Еміратів, обґрунтованою тим, що згідно з законодавством ОАЕ усі документи, пов'язані з захистом секретної інформації, підлягають обмеженню в доступі.

За словами Г.Гопко, позначення тексту угоди грифом обмеження доступу не суперечить міжнародному праву та практиці укладення міжнародних договорів.

Верховна Рада 243 голосами ухвалила законопроект в цілому.

Парламентарії повторно розглянули в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури» №2669-д.

Перший заступник голови Комітету з питань культури і духовності Ірина Подоляк доповіла доопрацьований проект, в якому було враховано всі зауваження і поправки. Цим законопроектом пропонується внести зміни до законів «Про культуру», «Про театри і театральну діяльність», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про музеї і музейну справу», а також до Закону «Про охорону культурної спадщини».

Проектом запропоновано визначити, що керівники закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на 5 років за результатами проведення конкурсної процедури. В порядку конкурсного добору керівника державного комунального закладу культури в законопроекті забезпечені принципи відкритості, публічності та прозорості конкурсної процедури.

За словами доповідача, надзвичайно важливим для забезпечення цих принципів є незалежність та незаангажованість конкурсної комісії. В проекті чітко визначено порядок формування цієї комісії, склад та повноваження, а також механізм добору кандидатів на посаду керівників державного чи комунального закладу культури.

І.Подоляк доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Парламентарії під час обговорення загалом підтримали законопроект з деяким зауваженнями, які, за їхніми словами потрібно врахувати при доопрацюванні.

Народні депутати 236 голосами підтримали законопроект за основу.

Вони не підтримали пропозицію головуючого про прийняття проекту в цілому.

Законопроект направлено у профільний комітет для його підготовки до другого читання.

Парламентарії далі прийняли рішення з обговорених питань.

Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак доповіла рішення Комітету щодо законопроекту про житлово-комунальні послуги №1581. Вона повідомила, що Комітет рекомендує направити законопроект на доопрацювання.

Верховна Рада 231 голосом направила законопроект на доопрацювання.

Народні депутати 233 голосами прийняли за основу законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері охорони природно-заповідного фонду України» №2311.

Парламентарії далі розглянули в першому читанні проект Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб'єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення» за №2706. Законопроект доповіла народний депутат Альона Бабак. Вона нагадала, що цей законопроект чекає своєї черги для голосування з квітня.

А.Бабак зазначила, що держава заборгувала перед підприємствами тепло- і водопостачання щодо різниці в тарифах понад 5 мільярдів гривень. На цю суму боргу держави підприємствами, що надають житлово-комунальні послуги, виникла заборгованість у самих підприємств перед постачальниками електрики та газу. На цю заборгованість з електрики і газу нараховуються щоденно штрафні санкції. Потім по цих штрафних санкціях подаються позови до суду. Окрім того, додатково з суми заборгованості і штрафних санкцій стягується судовий збір у розмірі 10 відсотків.

«Отже, борг держави перед підприємствами становить понад 20 відсотків основної суми заборгованості. Цим законопроектом ми пропонуємо встановити мораторій на нарахування штрафних санкцій за електрику і газ підприємствам водо- і теплопостачання в разі, якщо державою не відшкодована різниця в тарифах. Водночас, як тільки підприємство отримує з держави компенсацію, дія цього мораторію припиняється, і підприємство повинно розрахуватися за електрику і газ за нормальними правилами з врахуванням усіх штрафних санкцій», - пояснила доповідачка.

А.Бабак також наголосила, що на прийняття законопроекту чекають усі підприємства і органи місцевого самоврядування.

Перший заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Дмитро Андрієвський доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Він також сказав, що до Комітету надходить багато інформації стосовно того, чи справедливі-несправедливі житлово-комунальні тарифи. «Дуже багато дискусій щодо сплати житлово-комунальних тарифів і можливості населення їх сплатити. Тому я всіх дуже прошу уважно подивитися і підтримати пропозицію комітету в першому читанні і за основу цей законопроект прийняти. Він дасть можливість збалансувати системні розрахунки в галузі, в житлово-комунальному господарстві і накласти мораторій на нарахування штрафів на сплату за житлово-комунальні послуги в разі, якщо підприємством теплокомуненерго, водопостачання не відшкодована різниця в тарифах, не відшкодована державою, не відшкодована місцевими бюджетами», - додав Д.Андрієвський.

Співдоповідач також зачитав для стенограми декілька пунктів, які обов'язково треба врахувати в проекті, зокрема, щодо продовження до 1 липня 2016 року можливості здійснити реструктуризацію заборгованості для теплогенеруючої та теплопостачальних організацій за спожитий природний газ, яка утворилася з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року за умови відсутності у таких організацій заборгованості за спожитий газ до 1 січня 2014 року.

Головуючий повідомив про те, що у Верховній Раді перебуває Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Ілкка Канерва.

Народні депутати привітали високого гостя.

Парламентарії обговорили законопроект і пропонували доопрацювати ті норми, які викликають суперечності.

Головуючий кілька разів ставив законопроект на сигнальне голосування для прийняття за основу.

Голосування показали недостатню кількість народних депутатів, готових підтримати цей проект у першому читанні.

Рішення щодо законопроекту буде прийнято на наступних засіданнях.

Народні депутати розглянули п'ять законопроектів, які стосувалися передачі гуртожитків у власність територіальних громад та захисту прав мешканців гуртожитків.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо уточнення сфери застосування та удосконалення окремих положень передачі гуртожитків у власність територіальних громад і забезпечення реалізації житлових прав законними мешканцями гуртожитків)» №1076 доповів заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Андрій Шинькович.

Він пояснив необхідність прийняття законопроекту труднощами реалізації законними мешканцями гуртожитків наданого їм Законом «Про забезпечення і реалізацію житлових прав мешканців гуртожитків» (Закон №500) права приватизації житлових і нежитлових приміщень в гуртожитках, в яких вони фактично проживають на законних підставах понад 5 років.

А.Шинькович повідомив, що законопроект розроблено створеною Комітетом робочою групою, до якої було залучено представників усіх зацікавлених міністерств і відомств, всеукраїнських громадських організацій. Група провела півтора десятка засідань, законопроект є узгодженим і збалансованим документом, підготовленим з урахуванням, зокрема, фахових і громадських обговорень, основних положень інших законопроектів з даної теми: №1076 - попереднього варіанту народного депутата Васюника, №1382 - народного депутата Яценка, №2589 - народних депутатів Дроздика, Драюка і великої авторської групи, законопроектів інших народних депутатів; рекомендації фахівців-юристів житлового та цивільного права.

За словами доповідача, метою законопроекту є виправлення неузгодженостей положень законодавчих актів і заповнення прогалин правового регулювання щодо реалізації житлових прав мешканців гуртожитків в частині більш чіткого визначення відповідних термінів і понять, умов і порядку передачі у комунальну власність гуртожитків, які були включені до статутних капіталів акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації.

Законопроектом, зокрема, пропонується внести суттєві уточнюючі зміни до Закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (№500), а також точкові зміни до Житлового кодексу, Цивільного кодексу, законів «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» і «Про заставу».

Комітет ухвалив висновок, що реалізація законопроекту після його прийняття безпосередньо не потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів і рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу.

Народні депутати після обговорення 248 голосами підтримали законопроект за основу.

А.Парубій оголосив про входження народного депутата Євгена Рибчинського до складу депутатської групи «Воля народу».

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» щодо захисту прав мешканців гуртожитків» №1382 доповів народний депутат Антон Яценко.

Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Андрій Шинькович доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні врахувати його положення у законопроекті №1076, а сам проект відхилити.

Народні депутати підтримали рішення профільного комітету.

Парламентарії також обговорили та за результатами голосування відхилили проекти законыв: «Про внесення змін до деяких законів України (щодо реалізації права на приватизацію житла мешканцями гуртожитків)» №2283а, «Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (щодо передачі гуртожитків у власність територіальних громад)» №2589, «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (щодо спрощення господарських відносин у житловій сфері)» №2434а.

Проект Постанови «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» №2493а доповів голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький. «Ми повинні зробити крок, який мали зробити вже давно. Ми повинні віддати борг кримськотатарському народу. Ми повинні згадати про історію України. А історія кримськотатарського народу - це і історія України. І визнати все, що відбувалося в 44 році, коли фактично цілий народ намагалися не просто переселити, а фактично знищити геноцидом», - наголосив М.Княжицький.

Він повідомив, що Комітет рекомендує проект постанови прийняти за основу і в цілому.

М.Княжицький додав: «Те, що відбувається зараз, коли представники кримськотатарського народу переслідуються на своїй землі, коли лідери кримськотатарського народу, які знаходяться в цьому залі, так само, як і їхній народ, страждають від окупантів, коли продовжуються незаконні обшуки і вбивства, ми повинні продовжити цю постанову».

Голова Комітету запропонував доповнити проект постанови ще одним пунктом: «Верховна Рада України заявляє, що системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національними ознаками, організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу на тимчасово окупованій України з боку державних органів Російської Федерації починаючи з дати початку тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу».

Під час обговорення виступив народний депутат Рефат Чубаров. Він зазначив: «Сьогодні над кримськотатарським народом, який за роки незалежності України вже майже спромігся повернутися на свою землю, знову нависла загроза витіснення зі своєї батьківщини. Це загроза привнесена російською окупацією, запобігти цьому зможемо лише повернувши Крим до складу України. Схвалення цієї постанови це ще один крок до повернення Криму».

Рішення щодо проекту постанови буде прийнято на наступних засіданнях.

Проект Постанови «Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про заходи пов'язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи» (квітень 2016 року) №1477 доповів голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко. Він зазначив, що необхідно заздалегідь підготувати стратегію і заходи до 30-х роковин Чорнобиля, які будуть вшановуватися 26 квітня 2016 року.

За його словами, проектом пропонується передбачити проведення низки заходів і ухвалення постанови вже в листопаді дасть можливість в грудні під час бюджетного процесу передбачити програми, а в 2016 році належно пошанувати і привернути увагу до теми Чорнобиля.

Народні депутати обговорили проект постанови. Рішення щодо проекту буде прийнято на наступних засіданнях.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій закрив пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться у четвер, 12 листопада, повідомляє Інформаційне управління ВР України.