​Пленарне засідання Верховної Ради України 3 березня 2021 року

Пленарне засідання відкрив Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Головуючий надав слово для виступів з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями народним депутатам. Із заявою від двох фракцій виступив народний депутат Михайло Забродський.

Головуючий нагадав, що Верховна Рада щорічно заслуховує Звіт про діяльність Державного бюро розслідувань за календарний рік та стан виконання покладених на цей орган завдань, додержання законодавства, прав і свобод людини і громадянина, а також напрями та шляхи підвищення ефективності діяльності Державного бюро розслідувань.

Державне бюро розслідувань відповідного до чинного законодавства щороку до 15 лютого подає Верховній Раді письмовий звіт про свою діяльність за попередній рік, який надано народним депутатам.

Профільний комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності здійснив попередню підготовку цього звіту для його розгляду на пленарному засіданні.

Головуючий повідомив про процедуру розгляду Звіту під час пленарного засідання і надав слово для доповіді виконуючому обов'язки директора Державного бюро розслідувань Олексію Сухачову.

Виконуючий обов'язки директора Державного бюро розслідувань на початку виступу зазначив, що сьогодні суспільство приділяє велику увагу реформуванню правоохоронної системи та покладає велику надію на створені правоохоронні органи, які мають захищати кожного громадянина від будь-яких протиправних проявів та свавілля. Запорукою цього, за його словами, є підтримка представниками країн Великої сімки пріоритетних для України напрямків розвитку, серед яких є трансформація Державного бюро розслідувань у ефективний і незалежний правоохоронний орган.

«2020 рік став для нас історичним, зокрема, завдяки внесенню Верховною Радою законодавчих змін, які були підтримані Президентом України. Державне бюро розслідувань набуло статусу правоохоронного органу», - повідомив Олексій Сухачов.

В.о. директора ДБР також повідомив про зміну організаційної структури Бюро та створення нових підрозділів, а саме: Головного оперативного управління, Головного слідчого управління, Головного оперативно-технічного управління, Управління забезпечення особистої безпеки. Створення цих підрозділів дозволило задіювати під час досудового розслідування весь комплекс оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих дій, а також невідкладно реагувати на суспільно небезпечні події та надзвичайні ситуації.

Олексій Сухачов, зокрема, доповів про розслідування надзвичайної ситуації, яка сталася минулого року у м. Чугуїв Харківської області, та забрала життя 26 людей. ДБР провела активне розслідування причин катастрофи військового літака АН-26. Слідству вдалося максимально швидко встановити причини катастрофи та здобути беззаперечні докази, за результатами яких трьом особам повідомлено про підозру, двоє з них досі утримуються під вартою за рішенням суду. Досудове розслідування цієї трагедії знаходиться на постійному контролі Президента України. його завершення планується на кінець квітня поточного року.

З метою запобігання подібним трагічним подіям ДБР ініціювало перевірку державною аудиторською службою дотримання вимог чинного законодавства виготовлення та експлуатації усіх літаків, які виготовлялися ДП «Антонов» з 1991р.

Олексій Сухачов також доповів про тісну співпрацю з ТСК, завдяки якій зрушено з місця ще одну гучну справу, пов’язану із вибухами військових складів у м. Сватово Луганської області, що сталася ще у жовтні 2015 р. За результатами повідомлено про підозру двом військовослужбовцям ЗС України. вживаються вичерпні заходи для встановлення та притягнення до відповідальності ще понад 20 осіб.

Олексій Сухачов доповів про розслідування катувань та про інше неналежне поводження працівниками правоохоронних органів. Цим справам з боку ДБР приділяється особлива увага. Він повідомив, що за 2020 рік направлено 83 обвинувальних актів стосовно 117 осіб, серед яких обвинувачується у катуваннях 15 правоохоронців. Іншим особам, крім катувань, також інкримінується перевищення службових повноважень, незаконне тримання під вартою та порушення прав на захист.

В.о. директора ДБР також поінформував про злагоджену роботу ДБР з Офісом генерального прокурора та керівництвом Національної поліції, завдяки якому завершено розслідування фактів катувань у Кагарлицькому районному управлінні Національної поліції.

Олексій Сухачов відповів на запитання народних депутатів, які стосувались: стану розслідування справ, у яких фігурує Петро Порошенко, розслідування справи про законність призначення Сергія Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки; втручання СБУ в діяльність одного з телеканалів; розслідування справ Майдану; порушення справ щодо суддів Конституційного суду; розташування ДБР у Печерському районі міста Києва; взаємодії ДБР з посадовцями Офісу Президента України; розслідування справи про зрив операції із затримання «вагнерівців»; розслідування причин виникнення пожеж у Луганській області.

Головуючий надав слово для співдоповіді Голові Комітету з питань правоохоронної діяльності Денису Монастирському. Він нагадав для чого створювався цей орган.

«Сьогодні ми аналізуємо перший публічний, особистий звіт керівництва ДБР у Верховній Раді України і я думаю, що це дуже добрий початок традиції, коли що року має відбуватися звіт ДБР, тому що на цей орган, який має налічувати до 1600 працівників по всій Україні, покладена надзвичайно великі питання і повноваження», - зазначив він.

Голова Комітету поінформував, що представлений сьогодні у Парламенті звіт вже розглянула Рада громадського контролю ДБР і висловилася позитивно.

«Це був рік кадрового становлення ДБР і, попри це, були представлені непогані результати роботи по розслідуванням», - підкреслив доповідач.

Денис Монастирський відзначив суттєві успіхи у розслідуванні справ Майдану, зокрема, це передача до суду 23-х обвинувальних актів стосовно 28 осіб.

Також, за його словами, важливо, що запрацювала служба внутрішнього контролю ДБР і вже порушено перші чотири справи. «Це говорить про те, що механізм внутрішнього контролю вже діє», - сказав він.

Ще одним напрямком діяльності ДБР є протидія катуванням і в цій сфері, за словами доповідача, також ситуація зрушилась з місця і почали відкриватись провадження щодо правоохоронців щодо катувань і «це перші ластівки, які, я сподіваюсь, переростуть у серйозну методичну роботу і завдяки керівнику ДБР, мають отримати належну оцінку».

Голова Комітету також поінформував про кадрове забезпечення ДБР. За його словами, на 1 січня 2020 року ДБР укомплектовано на 65%. Зараз завершуються конкурси і вже до 15 березня 2021 року ДБР буде сформована на 81%.

Денис Монастирський висловив сподівання, що в цьому році буде обрано директора ДБР, який нестиме повну відповідальність за діяльність органу.

Серед позитивних моментів він назвав також створення Ради громадського контролю ДБР.

Водночас, серед питань, які потребують вдосконалення, доповідач назвав: доукомплектацію кадрами і забезпечення відповідними приміщеннями у регіонах, покращення взаємодії з громадськості і забезпечення більшої відкритості.

Комітет загалом схвально оцінив діяльність ДБР і рекомендував Верховній Раді взяти його до відома.

В обговоренні звіту виступили представники депутатських фракцій і груп та народні депутати.

На цьому розгляд Звіту про діяльність Державного бюро розслідувань завершено.

Народні депутати 277 голосами підтримали пропозицію Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака про направлення на доопрацювання проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо посилення відповідальності за порушення академічної доброчесності №3759.

На повторне перше читання направлено законопроекти про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні за №№4303, 4303-1 і 4303-2 та проект про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» №4169.

Головуючий оголосив перерву у пленарному засіданні.

Після закінчення перерви народні депутати розпочали розгляд двох законопроектів про обчислення часу в Україні.

Проект Закону про обчислення часу в Україні №4201 доповів народний депутат Руслан Стефанчук. Він розповів про причини, які спонукали його підготувати такий законопроект. Доповідач звернув увагу на відсутність у чинному законодавстві закону, який регулював би порядок обчислення часу на території України. Перехід на літній і зимовий час відбувається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 13.05.1996 року «Про порядок обчислення часу на території України».

Метою цього Закону є визначення правових засад встановлення одиниць часу, обчислення часу в Україні та забезпечення потреб громадян, суспільства і держави у достовірній інформації про точний час і календарну дату.

Альтернативний законопроект №4201-1 доповів народний депутат Сергій Соболєв.

Законопроект спрямований на реалізацію вимоги статті 92 Конституції України; запроваджує порядок обчислення часу на території України (українського часу) згідно з положеннями Метричної конвенції, ратифікованої Законом України № 2445-VIII від 23.05.2018; приведення норми законодавства України у відповідність до вимог Директиви Європейських Співтовариств № 2000/84/EC щодо запровадження літнього часу, як це передбачено статтею 55 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Cпівтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами; запровадження «українського часу» замість «київського часу»; встановлення підстави для скасування літнього часу на території України в гармонізації з країнами ЄС.

Голова підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Олександр Колтунович доповів рішення Комітету, який рекомендує прийняти за основу законопроект №4201, а проект №4201-1 - відхилити.

Народні депутати за результатами обговорення 277 голосами «за» прийняли за основу законопроект №4201.

Доопрацьований проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №3711-д доповів Голова Комітету з питань правової політики Андрій Костін.

Законопроект доопрацьовано з метою приведення положень законодавства України у відповідність із рішеннями Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 та від 11 березня 2020 року №4-р/2020, відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вдосконалення процедури її формування та діяльності. Крім того, під час доопрацювання було враховано зауваження та пропозиції народних депутатів України, Європейської комісії«За демократію через право» (Венеційська комісія), висловлені у Висновку від 09 жовтня2020 року №999/2020, а також спільні рекомендації, надані програмою USAID «Нове правосуддя» та проектом ЄС «Право-Justice».

227 голосами «за» законопроект №3711-д прийнято за основу.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища №4225 доповіла заступник Міністра розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська.

Доповідачка повідомила, що Постановою Верховної Ради України прийнято рішення про створення Національного військового меморіального кладовища. Загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих здійснюється Законом України «Про поховання та похоронну справу». Проте, Законом не передбачено поняття Національного військового меморіального кладовища та особливості його правового статусу. З огляду на зазначене, введення терміну Національного військового меморіального кладовища та визначення особливостей його правового статусу на законодавчому рівні дасть змогу вирішити цю проблему.

Проектом пропонується внести зміни до законів України «Про поховання та похоронну справу» та «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, Закон «Про поховання та похоронну справу» пропонується доповнити новою статтею 23-1. Національне військове меморіальне кладовище, відповідно до якої Національне військове меморіальне кладовище є об’єктом права державної власності та не підлягає приватизації або передачі в оренду.

Питання про відведення земельної ділянки для розміщення на ній Національного військового меморіального кладовища вирішується відповідно до Земельного кодексу України.

Замовником будівництва Національного військового меморіального кладовища є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни. Будівництво Національного військового меморіального кладовища здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону.

Порядок організації поховань та перепоховань на території Національного військового меморіального кладовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Витрати на поховання померлих на території Національного військового меморіального кладовища здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону.

Заступник Міністра розвитку громад та територій звернулася до народних депутатів з проханням підтримати прийняття законопроекту.

Голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ганна Бондар доповіла рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Народні депутати 304 голосами підтримали прийняття законопроекту №4225 за основу.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини №4048 доповів заступник Міністра юстиції Олександр Банчук. Він зазначив, що проект Закону розроблено з метою приведення положень Кримінально-виконавчого кодексу, Закону України «Про транспорт», Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» та Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» у відповідність до практики Європейського суду та пропонованих проектом Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» змін до Кримінального процесуального кодексу, Кримінального кодексу.

Голова підкомітету Комітету з питань правової політики Ігор Фріс зазначив, що запропонований законопроект разом із проектом Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» спрямований на комплексне врегулювання питань, які суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Представник Комітету повідомив, що Комітет рекомендує прийняти законопроект №4048 за основу.

Під час обговорення народні депутати підтримували законопроект і за результатами голосування 305 голосами «за» прийняли його за основу.

313 голосами «за» було прийнято пов’язаний з попереднім проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини №4049.

Верховна Рада прийняла ряд постанов про перейменування населених пунктів:

- про присвоєння найменування населеному пункту Тисменицького району Івано-Франківської області №3535;

- про перейменування села Коросне Львівського району Львівської області №4675;

- про перейменування села Брустурів Косівського району Івано-Франківської області №5074;

- про перейменування села Борщів Львівського району Львівської області №5076;

- про перейменування села Кринички Житомирського району Житомирської області №5080;

- про перейменування села Зеблози Кременецького району Тернопільської області №5083;

- про перейменування села Зарічне Охтирського району Сумської області №5084;

- про перейменування села Мокріївка Миргородського району Полтавської області №5085.

Головуючий закрив пленарне засідання.

За матеріалами Інформаційного управління ВР України

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»