Правоохоронці і далі під тиском з...

Правоохоронці і далі під тиском змушують українців підписувати обвинувачувальні папери

Подробиці

Опубліковано 20.08.2010 12:09

Автор:

Правоохоронна система України вже давно не виконує ту функцію, яку повинна нести. На жаль, органи, що покликані захищати громадян від неправомірних дій, і надалі продовжують працювати за методом тиску: підпиши папірець, а там буде видно.

Звісно, можна довго говорити про вину або безневинність осіб, що потрапляють у поле зору правоохоронних органів. Проте презумпцію невинності ще ніхто не відміняв, а тому завдання міліції – правомірне доведення причетності особи до правопорушення, але аж ніяк не змушення визнавати свою провину.

Нині у Європейському суді з прав людини розглядається не один позов проти України і, зокрема, її силових структур, які, заради закриття справи примушують людей підписувати покази, визнавати себе правопорушниками, а то й убивцями. І все через те, що представники міліції погрозами, тиском, а іноді і катуваннями змушують громадян України визнавати себе винуватими у скоєнні тих чи інших правопорушень, хоча завдання міліції – це проведення слідчих дій. І треба зазначити, що останнім часом збільшилась кількість скарг від громадян на неправомірні дії правоохоронних органів, про одну з яких і піде мова.

Так, сьомого липня 2010 року працівниками Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві було затримано двох членів Громадської організації «Спілка захисту прав споживачів» Деснянського району міста Києва Демченко Андрій Валерійович та Курдалевського Олексія Вікторовича за те, що вони начебто вимагали кошти у адміністрації ринку по вул. Закревського, 12-14 в Деснянському районі Києва.

Того ж дня слідчий СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві порушив кримінальну справу відносно Демченко А.В. та Курдалевського О. В. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2. ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

А відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», з метою захисту своїх законних прав та інтересів споживачі мають право об’єднуватися у громадські організації споживачів (об’єднання споживачів). Держава підтримує діяльність об’єднань споживачів.

Проте у даному конкретному випадку підтримка держави подібних об’єднань виявилась в конкретних діях працівників міліції.

Відповідно до офіційної позиції правоохоронних органів, Курдалевський О.В. та Демченко А.В. вимагали від підприємців 12 тисяч 400 гривень, під час отримання яких і були затриманні працівниками міліції.

Хочеться звернути особливу увагу, що коштів працівниками міліції у зазначених осіб не виявили, але гроші було знайдено в приміщенні ринку, тож правоохоронці і дійшли висновку, що саме ці кошти і вимагали працівники громадської організації.

І, за офіційною інформацією, представники громадської організації визнали свою провину, але як наразі стверджує Курдалевський Олексій Вікторович, усі пояснення, які він підписав у присутності правоохоронців, були зроблені ним під психологічним тиском працівників міліції.

Загалом, істина має базуватися на чітких юридичних фактах, а тому детально вивчивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, було виявлено ряд порушень кримінально-процесуального законодавства, що ставить під сумнів законність рішень, прийнятих правоохоронними органами. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Отже, в тому випадку, коли порушено порядок зібрання доказів, а також у випадках, коли заходи оперативно-розшукової діяльності оформленні з порушенням чинного законодавства, тягне за собою визнання таких доказів недопустимими, і, відповідно, вони не можуть розглядатися як докази та братися до уваги судом.

Слідчо-оперативні працівники Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві допустили ряд порушень при прийнятті рішення про порушення кримінальної справи.

Демченко А.В. та Курдалевський О. В. були затримані як підозрювані у вчиненні злочину, але в порушення ст. 106 Кримінально-процесуального кодексу України, органом дізнання не було складено протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз’яснення підозрюваному в порядку, передбаченому частиною другою статті 21 зазначеного Кодексу, права мати побачення із захисником з моменту затримання.

Отже, наслідком допущення вказаних порушень стало те, що підозрювані були позбавлені права на захист та на отримання правової допомоги, а це, в свою чергу, призвело до того, що Курдалевський О.В. підписав пояснення, які по суті стали майже єдиною підставою для порушення кримінальної справи.

Крім того, працівниками міліції був обшуканий автомобіль, на якому приїхали Курдалевський О.В. та Демченко А.В., а також правоохоронці вилучили речі затриманих. Хоча, відповідно до ст. 177 КПК України, обшук проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника, за винятком житла чи іншого володіння особи. У невідкладних випадках обшук, за винятком житла чи іншого володіння особи, може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про проведений обшук та його результати.

Для проведення огляду місця події зазначених процесуальних дій вчиняти не треба, а тому працівники міліції склали протокол огляду місця події, замість протоколу обшуку, і зазначений протокол також став однією з підстав для порушення кримінальної справи.

Також багато питань є з кваліфікацією злочину: за хабарництво не посадову особу притягнути до відповідальності неможливо, члени громадської організації не є посадовими особами, а тому працівники міліції порушили кримінальну справу за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України – шахрайство. Але ж, відповідно до статті 190 Кримінального кодексу України, шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Проте, зазначені вище дії підозрюваних вважати шахрайством дуже важко.

На даний час постанова про порушення кримінальної справи оскаржується в суді, а тому маємо надію, що суд, об’єктивно розглянувши справу, прийме законне рішення.

А із зазначеної історії можна зробити декілька висновків. По-перше, об’єктивну істину можна буде встановити лише тоді, коли працівники правоохоронних органів будуть дотримуватись букви та духу закону, а не пристосовувати закон до певних обставин та цілей і, як наслідок, докази будуть добуті в законний спосіб; по-друге, перед тим як давати якість пояснення чи підписуватись під якимись документами, бажано порадитись з адвокатом, щоб потім не пізно було виправляти помилки.

Роман ТИТИКАЛО, адвокат, кандидат юридичних наук

Коментарі

+0 #1 Сашко 23 нояб. 2010 г., 16:10:38

То что статья заказная и не содержит признаков информативности то надеюсь понятно всем. Относительно общественной организации «Спілка захисту прав споживачів» Деснянського району міста Києва то такие организации существуют практически во всех районов. Следует отметить, что данная общественная организация в соответствии с действующим законодательством не имеет никаких полномочий, финансировать из бюджета не предусмотренно а за счет чего существовать? Такие организации занимают ся фактически вымогательством денег. Как-бы не называться лишьбы не работать... Поборами занимаются в составе организованной группы лиц, где четко распределены роли. В чем виноваты по мнению автора сотрудники милиции я так и не понял. Любой торгующий на рынке, если его разговорить расскажет, чем занимаются такие работнички. Во всяком случае, то что они не собираются защищать права потребителей Какая там ситуация по делу не известно...