​Гостинні «гавані»: український експорт до «офшорів» виріс на 20%, а імпорт - на 40%

Пройшло півроку, як Кабмін затвердив новий список «офшорів». Аналітики YouControl розібрались, як змінилися обсяги експорту та імпорту в I півріччі 2018 року, після початку дії оновленого переліку, порівняно з I півріччям 2017 року, та з ким із цього переліку найактивніше торгує Україна.

За різними оцінками, у світових «офшорах» щороку осідає від 100 до 300 млрд українських гривень. Солідно, хоча це і не так масштабно, як загалом у світі. У «податкових гаванях», навіть за скромними підрахунками, приховується 10-13% світового ВВП, тобто більше 10 трлн дол. Такі дані наводить міжнародна консалтингова компанія Boston Consulting Group. Бізнесмени та чиновники в десятків країн постійно шукають, де б приховати свої статки, хоча мотиви у всіх різні. Як показує досвід, грошовиті представники розвинутих держав зазвичай просто уміло ухиляються від сплати податків. А от у тих, хто працює зокрема в країнах пострадянського простору чи Сходу, причини «зливати» капітал в «офшори» дещо різноманітніші. Звичайно, це й уже згадане бажання уникнути оподаткування, і спроби приховати реальні доходи і справжніх власників бізнесу за підставними особами, і намагання захистити свій бізнес від нестабільної економіки, хиткої банківської системи та навіть від рейдерства.

Способів виводу грошей в офшорні зони досить багато, і їхній список постійно поповнюється новими «прогресивними» схемами. Та все ж є ті, які залишаються найпопулярнішими протягом останніх десятирічь ‒ саме через них «пливуть» основні грошові потоки в «податкові гавані». Це:

• торгівля (експорт та імпорт);

• будівництво (коли генпідрядник зареєстрований в «офшорі» і отримує основний дохід від виконаних робіт);

• надання послуг (наприклад, консалтинг, факт чого перевірити неможливо, а гроші вже успішно відправлені до «податкової гавані»);

• кредитування (взяті в борг гроші відправляються в «офшор, там з ним проводяться протягом певного періоду операції для отримання прибутку, після чого вони повертаються компанії-резиденту, котра віддає їх назад в банк);

• інвестування (коли головна компанія зареєстрована в офшорі, а дочірня ‒ в іншій країні, звідки вона перераховує всю чи більшу частину виручки) тощо.

Саме перший спосіб ‒ міжнародну торгівлю ‒ експерти YouControl вирішили дослідити в контексті України. Тим більше, що вже пройшло понад півроку з часу затвердження Кабінетом Міністрів у грудні 2017 року нового списку «офшорів». Тобто, можна оцінити, як змінився експорт та імпорт в «податкові гавані» до та після їх затвердження, з ким та чим Україна торгує найактивніше.

До оновленого списку потрапили держави (території) за такими критеріями:

• ставка податку на прибуток підприємств на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні (тобто менше 13%);

• з ними Україна не укладала міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;

• їхні компетентні органи не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити ДФС.

Спочатку перелік містив 85 пунктів, але у січні з нього вилучили Грузію, Угорщину, Мальту, Латвію та Естонію, а в квітні ‒ Болгарію. Тобто, наразі в ньому 79 найменувань.

Варто пояснити, що правильніше країни чи їхні окремі частини, згадані у списку, назвати «низькоподатковими непрозорими юрисдикціями» (у тексті для спрощення розуміння вони матимуть умовну назву «офшори»). У співпраці з ними є низка особливостей, на кшталт того, що операції з ними визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення («формування» ціни угоди з метою мінімізації податків) з 1 січня 2018. Хоча загалом затвердженого законом порушення, наприклад, у торгівлі чи інвестуванні «низькоподаткових юрисдикцій» немає. Мова скоріше про наявність вірогідних економічних та репутаційних ризиків у співпраці з ними. А в окремих ситуаціях наслідком проведення операцій з цими юрисдикціями може стати додаткове оподаткування.

Експорт-імпорт: тенденції останніх років

Із 79 країн та територій, котрі наразі є в списку Кабміну, Україна має торгові відносини лише з 32-ма. Фінансовий аналітик компанії YouControl Роман Корнилюк пояснив суть цієї взаємодії:

«Експорт з України в «офшори» чи навпаки ‒ імпорт до нас ‒ може відображати як реальні поставки товарів, так і бути елементом ланцюжка «схемних» торгово-фінансових операцій. Останні спрямовані на мінімізацію оподаткування та приховування інформації про фактичну валютну виручку. Наприклад, українська компанія може продати пов'язаній офшорній компанії партію товарів за заниженою ціною, щоб приховати прибутки і відповідно сплатити менше податків у бюджет України. Як наслідок ‒ основні прибутки від подальшого продажу продукції реальним покупцям акумулюються на балансі офшорної компанії, де піддаються меншому податковому тиску і менш відкриті для органів фінансового моніторингу. У результаті подібних оборудок бенефіціари українських бізнес-груп мають законну можливість менше відраховувати у бюджет, притримувати за необхідності притік валютної виручки в Україну і приховати важливу інформацію від українських регуляторів».

У більшості країн з переліку навряд чи критично змінилося податкове та інше законодавство. Окрім цього, більшість з них були й у попередній редакції «офшорного списку» Кабміну. Тому цікаво, як Україна з ними торгувала протягом останніх років.

Сума та частка зовнішньо-економічної діяльності України з «офшорами»

Найактивніше Україна експортувала товари в «офшори», а також імпортувала їх звідти протягом 2011-2012 років. Тобто, це сталося наступного року після приходу до влади нового Президента. Потім тенденція пішла на спад, а 2017 року торгівля з «офшорами» почала знову набирати обертів. Варто також акцентувати на тому, що експорт в «податкові гавані» всі роки в рази перевищував показник імпорту. У першу чергу так відбувається через явище реекспорту, коли товар продається компанії в «офшорі», а вже вона реалізує його в інші країни. І тут «схемна» частка операцій перевищує реальну частину торговельного обороту.

Плюс до списку «офшорів» = збільшення товарообігу?

Якщо розмірковувати логічно, то після додавання країни до списку «офшорів» торгівля з нею мала би йти на спад у зв’язку з певними ризиками та пересторогами. Однак у нашій державі все відбулось навпаки. Зокрема, обсяг експорту в країни, що фігурують у переліку, сумарно виріс майже на 20% у I півріччі 2018 року порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Тобто, за 6 місяців поточного року він практично досягнув 2 млрд дол., або ж 8,6% від загального експорту за цей період, який склав понад 23 млрд дол. З десятки «офшорних» ТОП-країн, з якими торгує Україна, лише в Іран експорт знизився.

Топ-10 «офшорів» за обсягом експорту з України

Ще більш парадоксально виглядає ситуація з огляду на те, що із ТОП-10 країн п’ятеро були додані до списку саме у грудні 2017 року, у попередній версії переліку (розпорядження КМУ від 16.09.2015 №977-р) їх не було. Тобто, визнання держави «податковою гаванню» ніби стали стимулом до посилення співпраці з нею.

Подібна ситуація і з «офшорним» імпортом. Тут також серед ТОП-10 країн п’ятеро «новачків», аналогічно лише з однієї країни він скоротився (з Гватемали). Загальний показник імпорту у І півріччі 2018 року порівняно з тим же часом за 2017 рік теж збільшився ‒ майже на 40%.

Топ-10 «офшорів» за обсягом імпорту в Україну

У цілому за 6 місяців 2018 року обсяг імпорту до всіх «офшорів» склав майже 448 млн дол., або 1,73% від загального показника, який був на рівні 25,9 млрд дол. Показово, що це в рази менше, ніж подібні цифри в розрізі експорту.

Чим торгуємо з «офшорами»

У яких саме галузях працюють компанії, котрі найактивніше експортують свої товари до «офшорів»? Виявилося, що за І півріччя 2018 року до «податкових гаваней» частіше всього збували зернові культури, чорні метали та в значно меншій кількості різноманітні жири й олії. Лише на ці три категорії припало 57% «офшорного» експорту.

ТОП-10 категорій експорту в ТОП- «офшори»

Реальний чи фіктивний попит різних країн зі списку має свої особливості. Наприклад, до Молдови найбільше експортували чорні метали, електричні машини та паливні матеріали. До Ірану ‒ зернові культури, насіння та плоди олійних рослин і жири, а до ОАЕ ‒ чорні метали, жири та ядерні реактори, котли й машини.

А от серед товарних лідерів за сумами щодо імпорту з країн-«офшорів» опинилися електричні машини, аналогічно до експорту ‒ чорні метали, а також фармпродукція. На ці три категорії припало близько третини від загального імпорту з «податкових гаваней».

ТОП-10 категорій імпорту з ТОП-«офшорів»

Якщо брати ТОП-3 країни-імпортери зі списку, то найчастіше купували: в Ірландії ‒ фармпродукцію, продукти харчування та оптичні й фотографічні прилади та апарати; у Молдови ‒ чорні метали, алкогольні напої, хімічні сполуки й мінеральні речовини; в Узбекистану ‒ добрива, цинк та бавовну.

Перспективи «деофшоризації»

Торгівля з «офшорами», якщо мова саме про «схеми», а не про реальний товарообіг між країнами, має досить негативні економічні наслідки.

«Державний бюджет недоотримує частину доходів, а на валютному ринку посилюються коливання курсу долара і тиск на гривню через штучну затримку і заниження обсягів потоків валютної експортної виручки. Співпраця з офшорами дає змогу власникам не реінвестувати кошти в Україну, а витрачати їх за кордоном. Це гальмує економічний розвиток нашої країни в довгостроковому періоді і посилює «інвестиційний голод», ‒ пояснює Роман Корнилюк.

Роман Корнилюк наголошує, що важливим інструментом вирішення цієї проблеми є підвищення ефективності державного регулювання у сфері трансфертного ціноутворення (ТЦУ) і нагляд за транскордонними фінансовими потоками. Проте, за його словами, регулювання ТЦУ без паралельних структурних реформ із поліпшення інвестиційного клімату і формування довіри бізнесу до державних регуляторів матиме обмежений ефект.

Однак деякі зміни в «офшорному» напрямку, схоже, нас таки невдовзі чекають. Зокрема, у серпні 2018 року з’явилась інформація, що при Міністерстві фінансів України буде створена робоча група з питань реалізації плану дій BEPS. Цей план був розроблений країнами-членами Організації економічного співробітництва і розвитку для протидії стратегіям та практикам розмивання бази оподаткування та виведення прибутків з-під оподаткування. Він складається з 15 кроків, 4 із яких обов’язкові для виконання Україною.

«План BEPS ‒ це єдині правила гри, які допомагають боротись зі спекуляціями, а також створюють рівні умови для всіх гравців. Виконання Плану є позитивним сигналом для інвесторів. Це стимулюватиме міжнародну торгівлю та сприятиме зростанню нашої економіки», ‒ пояснює заступник Міністра фінансів Сергій Верланов.

НБУ також підтримує та вважає необхідністю виконання пунктів плану BEPS. Зокрема, перший заступник глави відомства Катерина Рожкова наголошує, що опір змінам, що пропонує цей план, ускладнить роботу українського бізнесу за кордоном. Вона вважає, що в України немає іншого шляху, як слідувати йому, інакше ми залишимося на узбіччі.

Джерело: YouControl

Ілюстрації youcontrol.com.ua