Мер, який змінить Київ

Ми всі хочемо жити в місті, де є тротуари та пристойні дороги, де винуватців страшних аварій карають за законом, де крани не падають на житлові будинки, а балкони – на голови людей. В такому місті, де не вирубують сквери і парки заради будівництва торгових центрів... Перераховувати можна безкінечно, однак виконання всіх цих бажань замикається на одній фігурі - главі міста, мерові.

Ця особа, в ідеальних мріях киянина, повинна бути справедливою, компетентною, відповідальною і по-справжньому вболівати за місто, яким керує. Мер-патріот…

Можливо, що вже найближчим часом ми отримаємо такого градоначальника і Київ зміниться в кращу сторону. Та поки... ми маємо те, що маємо.

Багато киян сьогодні хочуть переглянути стратегію роботи мера, в якій більше уваги слід було б приділяти вирішенню саме міських проблем, з якими мешканці столиці стикаються щодня. Тут і погані дороги, і регулярні проблеми з опаленням, зростаючі ціни, хаотична забудова міста, іншими словами - всього потроху. З такими вимогами кияни часто виходять на мітинги і пікети. Однак, якщо мери в Києві й оновлюються,то проблеми киян вже давно перейшли в розряд застарілих.

Одне відомо напевно: киянам набридло бачити в кріслі мера-політика, вони хочуть отримати мудрого господаря,здатного навести лад в їхньому місті. Втім, яким буде мер – герой міста-героя Києва – допоки залишається інтригою.

Про нового мера можна сказати стовідсотково лише одне – наступний міський голова Києва повинен вразити свого виборця. Вразити, перш за все, вмілою господарницькою діяльністю,а вже потім - позитивним політичним іміджем.

Мер Києва - це не політик, це - господар

Про те, що мер міста – це посада аполітична, каже і Європейська хартія місцевого самоврядування, за якою основні завдання мера лежать саме у сфері вирішення господарських проблем і забезпечення повноцінної життєдіяльності мегаполісу. У випадку з Києвом, містом, котре від часу незалежності України мало п’ятеро поспіль мерів-політиків, сьогоднішня потреба в мерові-господарнику видається залізною аксіомою. Києву потрібен господар, котрий вдихне в це місто нове життя.

Опитування, які доволі часто проводяться серед киян, також підтверджують, що для городян найважливіше, щоб їхній поводир був саме господарником, менеджером, адміністратором, словом – господарем. Ці пункти в анкетах виокремлюються, хоча, в принципі, суттєво між собою не різняться. В комплексі ці поняття перебирають на себе усю ковдру, і меру-політику залишається куций клаптик відсотків. Таким чином громада Києва красномовно каже, що господарність для них куди важливіша за політичне патякання. Більшість киян (38%) заявляє, що готова проголосувати за кандидата – господарника, в той же час, як 24 % просто хоче бачити в кріслі мера порядну людину, і лише 19% - досвідченого управлінця.

Тож, підбираючи формулу успіху для майбутнього київського мера, варто зазначити й про головні принципи господарської роботи мерів усіх успішних міст світу, серед яких варто виділити найважливіші напрямки для Києва:

- забезпечення стабільного зростання. Мер визначає та сприяє реалізації найкращих можливостей, планує як задовольнити потреби міста, враховує питання захисту навколишнього середовища та намагається, щоб усі громадяни були задоволені розвитком міста. Він також думає і про регіональний розвиток.

- досягнення більшого за рахунок меншого. Мер забезпечує отримання усіх потрібних доходів, охоче застосовує новітні технології, досліджує можливості для інвестування та впроваджує організаційні зміни для виключення подвійної роботи.

- досягнення підтримки громадськості. Мер розбудовує високоефективну команду посадовців, створює робоче середовище, де усі співробітники користуються кожною нагодою для знаходження консенсусу між зацікавленими особами, мешканцями міста та бізнесом.

Як засвідчує історія, найуспішніші мери міст світу власне й керувались цими господарськими принципами: Мартін О’Меллі, Жайме Лернер, Ох Се-Хун, Мохаммед Галібаф, Джон Со, Альберто Руїс-Гальярдон, Майкл Блумберг – всі ці люди неодноразово обирались мерами саме завдяки тому, що своєю госпадарницькою роботою назавжди змінили долю своїх міст, зробивши їх кращими і комфортними для людей. Саме тому, що вміли щодня чути голоси своїх мешканців і приймати рішення разом з ними, саме тому, що виконували свою роботу так, наче поняття «місто» і поняття «мер» є тотожними і нерозривними.

Тож майбутній мер має усвідомлювати, що час його роботи на посаді обмежений. Але якщо є окреслені довгострокові плани та прихильність громадськості, цей лідер зможе розпочати успішний цикл, що підтримує та сприяє розвитку сприятливого середовища в Києві.

Любов КІНАШ, для «Конфліктів і законів»