​Листівка, надіслана з ООН, повернулася до відправника через 72 роки

У 1953 році, під час своєї першої подорожі далеко від дому в Іллінойсі, Алан Болл надіслав своїй родині листівку з штаб-квартири Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку, вартість поштової пересилки якої становила 2 центи.

Пан Болл, який на той час навчався в середній школі, купив листівку по дорозі до Пуерто-Рико, де планував провести літо в будинку своєї тітки. Він поїхав поїздом до Нью-Йорка і відвідав ООН у вільний час перед вильотом до Пуерто-Рико.

«Зараз ми в будівлі ООН — вона надзвичайно сучасна», — написав він акуратним почерком на листівці, на якій зображено одну з будівель штаб-квартири ООН. Він пообіцяв «написати наступного разу з Пуерто-Рико» і підписав: «З любов'ю до всіх, Алан».

Але листівка так і не надійшла до його родинного дому в Оттаві, штат Іллінойс.

Пан Болл, якому зараз 88 років, «зовсім забув» про неї, аж доки в середу листоноша не вручив її йому в Сандпойнті, штат Айдахо, де він живе вже понад 30 років.

«Ці 2 центи зробили велику справу, — сказав пан Болл, лікар швидкої допомоги на пенсії, під час телефонного інтерв'ю в суботу. — Це здебільшого викликало у мене посмішку, бо, знаєте, хто отримує свою пошту через 72 роки?»

Листівка, в якій пан Болл розповідав про свої подорожі, містила коротке повідомлення, яке сьогодні можна було б надіслати у вигляді текстового повідомлення або допису в соціальних мережах.

Окрім опису сучасності штаб-квартири ООН, у повідомленні детально розповідається, як пан Болл ще не купив квиток на літак, але «скоро це зробить».

У ньому також згадується телеграма, яку пан Болл отримав від своєї родини в поїзді, на яку він відповів: «Думаю, все буде добре».

Вона була адресована преподобному Ф. Е. Боллу, батькові пана Болла, та його родині, датована 17 червня 1953 року і мала штамп з логотипом ООН.

На вицвілій лицьовій стороні зображено високу будівлю Секретаріату ООН на тлі яскраво-блакитного неба. В одному кутку за будівлею видніється бірюзова вода Іст-Рівер.

Пан Болл не дуже пам'ятає свою поїздку до ООН або час, проведений у Нью-Йорку, але коли він побачив фотографію вицвілого повідомлення, він одразу впізнав свій почерк.

Він ніколи не знав, що листівка не була доставлена, і ніколи не думав згадувати про це своїй родині.

«У ній не було нічого важливого, — сказав він. — Там було написано: «Я тут, просто гуляю, чекаю на літак десь у Нью-Йорку. Звичайно, до цієї поїздки я ніколи не виїжджав за межі штату Іллінойс, тому для мене це було великою подією».

Минулого місяця листівка раптово з'явилася в поштовому відділенні Оттави в Іллінойсі.

Поштові службовці заявили, що, на їхню думку, вона пролежала більшу частину останніх семи десятиліть загубленою в ООН і була відправлена лише нещодавно, повідомляє газета The Shaw Local в Іллінойсі.

Поштмейстер міста заручився допомогою кількох генеалогів, щоб знайти власника листівки, який проживав за понад 1700 миль від нього.

«Вони провели розслідування і з'ясували, що я живу тут, на півночі Айдахо, і наступного дня мені зателефонував журналіст звідти», — розповів пан Болл.

З того часу він став своєрідною місцевою знаменитістю в Сандпойнті, місті з населенням понад 10 000 осіб, розташованому приблизно за 70 миль на північний схід від Спокена, штат Вашингтон. Він сфотографувався з листоношею, який доставив листівку, і його історія з'явилася на першій шпальті місцевої газети The Bonner County Daily Bee.

Хоча він не дуже добре пам'ятає свою поїздку до Нью-Йорка, спогади про літо в Пуерто-Рико залишаються яскравими.

Він пам'ятає постійний гул пропелера літака, який доставив його туди, і те, як навіть коні розуміли іспанську краще за нього. Він згадує, як вперше скуштував каву на невеликій плантації, яку його тітка і дядько утримували в горах, і як фарбував сарай, де вони обробляли кавові зерна.

Незважаючи на те, що вона прибула з запізненням на 72 роки, пан Болл тепер має новий спосіб вшанувати пам'ять про ті літні подорожі, які сформували його особистість. Він планує обрамити листівку і повісити її на стіні у своєму будинку.

«Мені подобаються несподіванки і веселі речі, — сказав він, — а тут було і те, і інше».

Джерело: The New York Times

Листівка, отримана Аланом Боллом через 72 роки. Фото nytimes.com