2019 - рік протестів. Значні протести цього року обійшли лише кілька регіонів світу
- Подробиці
- Опубліковано 29.12.2019 11:30
-
Автор: Конфликты и законы Конфлікти і закони
- Переглядів: 2111
Від Гонконгу до Болівії, від Франції і України до Лівану - 2019 рік був роком протестів. Значні протести цього року обійшли лише кілька регіонів світу. У столиці росії - москві протестувальників розлютили нечесні вибори. У Британії люди виступали проти «Брекзиту» - рішення країни вийти з ЄС. В Україні, Сербії, Албанії та країнах Центральної Європи відбувались значні протести, пише Джеймі Деттмер у статті на «Голосі Америки».
Сутички сепаратистів з поліцією відбувались у Каталонії, а рух опору на Близькому Сході примусив оглядачів говорити про «Арабську весну».
В Америці акції протестів відбувались в Болівії, Бразилії, Чилі, Колумбії, Еквадорі, Перу та Венесуелі. Цей перелік ще не повний.
«Дані свідчать, що кількість протестів зростає і наближається до рівня неспокійних 1960-х», - говоріть Жаклін ван Стекеленбург, дослідниця університету Вріє в Амстердамі.
Дехто порівнює теперішні протести з історичним періодом революцій «Весни націй» у 1848 році в Європі, що поклав початок розпаду імперій В Європі.
Привід для протестів може видатись и не таким важливим. У Франції «Жовті жилети» протестували проти «зеленого податку» на пальне. У Чилі та Еквадорі протестувальники також виступали проти підняття цін на паливо. Екоактивісти в Європі виступали за запровадження такого податку.
Однак причиною для протестів могли стати більш масштабні проблеми. В Лівані протестувальники вийшли через обурення новим податком на WhatsUp, але в гаслах протестів швидко зазвучало невдоволення через високий рівень корупції та зростання впливу Ірану.
Протестувальники в Гонконгу вийшли на вулиці з метою відкликати закон про екстрадицію, але протести переросли в опозицію до зростання впливу китайського авторитаризму на території.
Значна різниця між протестами в минулому та сьогоденні полягає у впливі соціальних медіа, які полегшують організацію протестів.
«Це кидає виклик традиційній системі встановлення влади згори до низу», - говорить Тьєрі де Монтбріаль, дослідник Інституту міжнародних відносин Франції.
«Деякі протести можна сприйняти за знак занепаду демократії через зростання популізму та відторгнення політичного статусу кво – наприклад, в Бразилії, Сполучених Штатах, чи Франції, - говорить Річарда Янгз, аналітик вашингтонського Інституту Карнегі. - Інші мають вигляд безцільного розхитування політичної клітки у відповідь на зростання лібералізму чи авторитаризму, як в Угорщині чи Марокко. Більш оптимістично - такі протести, як в Алжирі, Венесуелі або Судані можуть свідчити про прагнення людей до демократії і готовність людей у різних частинах світу боротись за неї».
Протест в Києві біля Офісу президента, грудень 2019 року. Фото AFP
Також з цієї категорії...

Трамп про зустріч із розвідниками...
7 янв. 2017 г.

Нові санкції США проти росії,...
24 авг. 2018 г.

Трамп підписав урядовий бюджет США...
16 февр. 2019 г.
Набираючі популярність...

Залишитися має тільки один
23 февр. 2025 г.

«Диктатори бояться правди» - західні...
26 февр. 2025 г.

У Києві на зловживанні впливом...
6 мар. 2025 г.
Останні новини
Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 5 березня обговорив такі актуальні теми:
Коментарі