Фінансова допомога Україні: факти і перспективи

І Україні, і її західним союзникам необхідно виробити нову реалістичну стратегію, відмовившись, з одного боку, від надмірно оптимістичних очікувань та планів 2023 року, а з іншого - від ілюзорних та фантазійних сценаріїв.

Перша ілюзія полягала в тому, що росію можна не помічати, вона все одно нічого не зробить. Ця ілюзія «розбилась», коли 24 лютого 2022 року рф зняла зі стінки рушницю і пішла в ліс добувати собі їжу сама, вбиваючи все живе.

Їй на зміну прийшла друга ілюзія – про те, що росію можна легко нагодувати частиною України. Розквіт цієї ілюзії ми сьогодні спостерігаємо з обох боків Атлантики: від Трампа, Маска та Орбана до голландських правих. Всі вони в один голос твердять: та віддайте ви вже путіну Крим та ще щось, і все скінчиться! Ця ілюзія зникне, коли путін процитує їм: «Я б узяв частинами, але мені потрібно все одразу»!

І нарешті, що для заморожування конфлікту достатньо лише змусити Зеленського сісти за стіл переговорів.

В основному, західні експерти погоджуються, що Заходу потрібна нова довгострокова стратегія допомоги Україні, яка передбачає, що повернення окупованих територій стане можливим через деякий і, ймовірно, навіть тривалий період часу, вимагатиме кількох етапів підготовки, але залишиться пріоритетною стратегічною метою і України, і Заходу.

Член парламенту Великобританії Боб Сілі* застерігає від хибних надій, що москва погодиться на режим припинення вогню та відмовиться від спроб підірвати суверенітет України у разі досягнення домовленостей про перемир'я. Наразі основною ставкою кремля є припущення, що глухий кут на фронті призведе до зниження західної підтримки. Необхідно переконати його у протилежному. Виробничі лінії США та Європи мають послідовно постачати зброю Україні, а військові США та Європи займатися модернізацією української армії. Це поставить кремль перед перспективою довгострокових витрат на відтворення свого військового потенціалу у суперництві з потужностями ЄС та США та, можливо, вплине на його уявлення про перспективи конфлікту.

https://www.foreignaffairs.com/ukraine/russian-way-war

Заклики якнайшвидше покінчити з війною здебільшого адресуються до трьох історичних прецедентних сценаріїв, зазначає експерт Jamestown Foundation * В.Сокор. Це «заморожування» конфлікту без формальних угод (пострадянська модель), офіційне проведення демаркаційної лінії між сторонами (корейська модель) та надання гарантій безпеки у ситуації «як є» із визнанням права повернути окуповані території у майбутньому (модель Західної Німеччини). Однак жоден із цих сценаріїв, вважає експерт, не застосовується на даному етапі, оскільки не змінить намір кремля досягти більшого, розглядаючи «заморожування» як перепочинок.

https://jamestown.org/program/peace-unattainable-without-victory-in-ukraine/?mc_cid=fc55f1f0c7&mc_eid=626a5c7d7a

Приступати до мирних переговорів слід лише у сприятливий для України час — тобто після того, як росія зазнає низки поразок на полі бою, зазначає Сабіна Фішер із Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки (SWP)*. Таким чином, шлях до мирних переговорів лежить через рішучість Заходу продовжувати та посилювати військову підтримку Києва на нинішньому етапі. Фішер виділяє ще одну проблему, яка може ускладнити перебіг переговорного процесу, — недовіра, причому цілком виправдана, українського суспільства до будь-яких домовленостей із москвою. Тому, розпочинаючи врегулювання, Київ повинен мати чіткі та надійні гарантії безпеки з боку Заходу. Однак поки що ніхто не наважується такі гарантії сформулювати в експлікованому вигляді.

https://www.swp-berlin.org/en/publication/diplomacy-in-the-context-of-the-russian-invasion-of-ukraine

Довгострокове фінансування як знак серйозності намірів:

«Європа має терміново підготуватися до стримування росії без повноцінної підтримки з боку США» — так називається новий огляд британського Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI). Імовірність повернення Трампа до Білого дому зростає, але республіканці і так демонструють бажання і можливість блокувати допомогу Києву, яка перетворилася на розмінний козир президентських перегонів у США.

https://rusi.org/explore-our-research/publications/commentary/europe-must-urgently-prepare-deter-russia-without-large-scale-us-support

Ліана Фікс та Майкл Кіммейдж у статті у Foreign Affairs аналізують два сценарії послаблення західної підтримки України. Перший припускає, що втома, насамперед, накопичуватиметься всередині Євросоюзу, а США продовжать нинішню лінію і не відмовляться від поточного рівня підтримки Києва. Це дозволить кремлю вбити клин між урядами деяких європейських країн та Вашингтоном, а також між Західною та Східною Європою. Другий сценарій — значно катастрофічніший для України — виходить із того, що саме США відмовлять Києву у підтримці (йдеться про перспективи, якщо президентом стане Трамп). Європа не зможе повністю компенсувати цю втрату, і якщо нова адміністрація США спробує нав'язати Україні врегулювання шляхом переговорів, європейцям, швидше за все, доведеться підкоритися. Таке поспішне врегулювання поставить під загрозу безпеку не лише України, а й Європи загалом. Щоб знизити цю невизначеність, необхідно виробити та закріпити загальну довгострокову стратегію та, насамперед, зафіксувати фінансову та військову допомогу українцям у довгострокових бюджетних циклах, щоб утруднити її потенційне згортання у майбутньому та продемонструвати серйозну відданість поставленим стратегічним цілям.

На вибудовування довгострокової стратегії, зважаючи на все, націлений і проект документа, який був підготовлений офісом Жозепа Бореля і згідно з яким ЄС збирається допомогти Україні розширити свої потужності з виробництва зброї та ремонту техніки, продовжити навчання солдатів та створити довгострокову систему для фінансування військових потреб Києва. Проект передбачає, що Київ фінансуватиметься через позабюджетний Європейський фонд миру (EPF), чому нині опираються деякі члени ЄС (насамперед, Угорщина), і що чотирирічний план допомоги у розмірі €20 млрд, швидше за все, буде перетворено на щорічний план у €5 млрд. На думку авторів проекту, ЄС необхідно сприяти тіснішій співпраці європейських компаній з українською оборонною промисловістю для підвищення її потенціалу, оскільки українські оборонні виробничі потужності стануть вкладом у зміцнення спільної безпеки Європи. Боррель має надати план лідерам країн ЄС на брюссельському саміті 14–15 грудня.

Україна і Захід повинні використати майбутню зиму і наступний рік для того, щоб перевернути диспозицію глухого кута, вважає колишній помічник генерального секретаря НАТО Джеймі Шіа.* Завдання НАТО на зимові місяці — разом з українськими військовими розробити нову реалістичну стратегію та визначити необхідні для її реалізації засоби, у тому числі забезпечення авіацією, а також ракетами класу «повітря-повітря» та «повітря-земля» та іншими сучасними системами озброєнь.

Другий пріоритет — допомогти Україні збудувати власну сучасну оборонну промисловість, включаючи лінії з виробництва та ремонту новітніх озброєнь. Для вивчення та розробки нових перспективних військових технологій НАТО створила програму DIANA, а також два інноваційні центри та Інноваційний фонд. ЄС має Програму постійного структурованого співробітництва з питань безпеки та оборони (PESCO), Європейський оборонний фонд та Європейське оборонне агентство для організації колективної розробки та закупівель зброї.

На думку Шіа, НАТО та ЄС мають надати Києву повний доступ до всіх своїх військових інновацій — звісно, за умови дотримання необхідних комерційних та промислових гарантій та правил передачі технологій. Наступним пріоритетом має стати допомога Україні в тому, щоби пережити ще одну військову зиму. Заходу також необхідно продовжувати свої зусилля щодо підвищення ефективності накладених на росію санкцій, а також розробити нову інформаційну стратегію, яка б переконувала громадську думку щодо необхідності надання саме довгострокової допомоги Україні.

https://www.friendsofeurope.org/insights/critical-thinking-no-quick-end-to-the-war-in-ukraine-so-how-do-we-get-ready-for-the-long-haul/

Трекер (від англ. to track «простежувати, залишати слід, намічати шлях, курс) підтримки України: Нова допомога впала до найнижчого рівня з січня 2022 року.

Аналіз Інституту світової економіки від 7 грудня 2023 року

У період із серпня по жовтень 2023 року спостерігалося різке скорочення обсягу ново наданої допомоги, причому вартість нових пакетів склала лише 2,11 мільярда євро, що на 87 відсотків менше, порівняно з тим самим періодом 2022 року, та є найнижчим показником із січня 2022 року. З 42 відстежених донорів лише 20 надали нові пакети допомоги за останні 3 місяці, що є найменшою часткою активних донорів з початку війни. Європейський Союз і Сполучені Штати також взяли на себе небагато нових зобов’язань.

«Наші цифри підтверджують враження більш невпевненого ставлення донорів в останні місяці. Україна все більше залежить від кількох основних донорів, які продовжують надавати значну підтримку, як-от Німеччина, США чи Північні країни. Враховуючи невизначеність щодо подальшої допомоги США, Україні залишається лише сподіватися, що ЄС нарешті ухвалить свій давно оголошений пакет підтримки в розмірі 50 мільярдів євро. Подальша відстрочка явно зміцнить позиції путіна», – підкреслив Крістоф Требеш, керівник групи, яка виробляє Ukraine Support Tracker, та директор дослідницького центру Кільського інституту.

Про трекер підтримки України

Ukraine Support Tracker відстежує та обчислює військову, фінансову та гуманітарну допомогу, обіцяну Україні з 24 січня 2022 року (наразі, до 31 жовтня 2023). До неї входить 41 країна, зокрема, країни-члени ЄС, інші члени G7, Австралія, Південна Корея, Туреччина, Норвегія, Нова Зеландія, Швейцарія, Туреччина, Китай, Тайвань, Індія та Ісландія. Він включає зобов'язання урядів цих країн перед українським урядом; допомога, обіцяна Комісією ЄС та Європейським інвестиційним банком, вказана окремо; приватні пожертви або пожертви від міжнародних організацій, таких як МВФ, не включені до основної бази даних. Він також не включає допомогу сусідам України, таким як Молдова, чи іншим країнам, наприклад для прийому біженців.

https://www.ifw-kiel.de/publications/news/ukraine-support-tracker-new-aid-drops-to-lowest-level-since-january-2022/

Колишня радниця Міністерства оборони та Міністерства фінансів України Катерина Бондар пише, що розбудова оборонно-промислової політики України триває, але повільно та важко. Ключовим інструментом вирішення цього завдання може стати створення спільних підприємств за участю України та європейських країн, вважає вона. Це забезпечить гарантії прав інвесторів, дозволить Україні отримати вигоду від використання американських та європейських інновацій та логістичних ланцюжків, а країни НАТО, у свою чергу, зможуть врахувати уроки воєнних дій в Україні для модернізації свого власного оборонного потенціалу.

Щоб це стало можливим, пише Бондар, самій Україні також належить зробити значні внутрішні зміни, частина з яких уже почала здійснюватися. Фрагментована державна військова промисловість у 2023 році набула рис централізованої корпорації з відповідними інститутами управління та боротьби з корупцією. Українська держава заохочує приватні ініціативи у сфері оборонного виробництва, такі як «Армія дронів» — проект, що передбачає забезпечення армії 200 тис. дронів на основі кооперації приватних ініціатив, що координується українськими Міноборони та Генштабом за підтримки уряду, який виділив на це близько $1,2 млрд.

https://carnegieendowment.org/2023/12/04/arsenal-of-democracy-integrating-ukraine-into-west-s-defense-industrial-base-pub-91150

Інститут вивчення війни (англ. Institute for the Study of War, ISW — американський аналітичний центр, заснований 2007 року. Штаб-квартира розташована у Вашингтоні), опублікував огляд подій на 2024 р в Україні:

Якщо Захід не розширить фінансову та військову підтримку України (через зміну влади, наприклад, нагадаю, що більше ніж в 40 країнах в наступному році вибори), виникне ймовірність того, що російські сили перейдуть у наступ, захоплюючи великі території країни, руйнуючи українські міста з повітря та остаточно позбавляючи Україну спроможності, пишуть експерти ISW в одному із недавніх оглядів. У цьому випадку конфлікт може закінчитися поразкою України вже 2024 року.<...>.

Іншими словами, результат війни зараз майже повністю залежить від того, яку допомогу нададуть Україні західні союзники, і насамперед США та Німеччина. Якщо ця допомога буде достатньою, а Україна зуміє подолати нестачу військових кадрів, навесні вона, на думку експертів, зможе нав'язати росії свою гру. Успішність її дій багато в чому залежатиме від того, чи вдасться їй придушити російські системи радіоелектронної боротьби, використовуючи озброєння, на які вона чекає.

Також ISW опублікував аналітичну статтю «Якщо Захід припинить допомогу Україні, виграє росія» від 15 листопада 2023 р, де автор Фредерік В. Каган наголошує на загрози, з якими може в майбутньому стикнутися Україна і світ. Зокрема, йдеться про наступне:

<…> Припинення підтримки України Заходом позбавить Україну цих та інших можливостей. Результатом буде не продовження поточної позиційної війни, а, радше, відкриття можливостей для росіян відновити широкомасштабні механізовані наступальні дії з хорошими перспективами на успіх. Лінії фронту, швидше за все, перестануть бути статичними, коли росіяни відновлять маневр на полі бою. Важко зрозуміти, як Україна могла б компенсувати втрати цих можливостей за короткий проміжок часу, якщо взагалі могла б компенсувати втрату цих можливостей, враховуючи стан її оборонно-промислової бази та економіки. Таким чином, найбільш вірогідним сценарієм є те, що росіяни знову почнуть відтісняти українські сили, захоплюючи більші території України, спустошуючи українські міста з повітря та, можливо, повністю втрачаючи здатність України воювати. Коротше кажучи, є всі підстави вважати, що припинення західної допомоги Україні дозволить росії здобути військову перемогу.

З іншого боку, розширення західної допомоги Україні могло б дозволити українським силам відновити маневр на полі бою на власних умовах. <…>

Генерал Залужний правильно визначив низку реформ і пристосувань, які українські сили можуть і повинні здійснити незалежно від західної допомоги. Поява широкомасштабних розвідувальних і ударних безпілотних літальних апаратів на полі бою, серед іншого, відкриває величезні можливості для більш трансформаційних військових змін.<…>

Припинення або значне скорочення американської військової підтримки України дозволить росії виграти цю війну на полі бою. Це було б катастрофою не лише для України, а й для НАТО та для США.

https://understandingwar.org/backgrounder/if-west-cuts-aid-ukraine-russia-will-win-if-west-leans-ukraine-can-win

Мойзес Наїм – журналіст, політик, очолював Міністерство торгівлі й індустрії Венесуели й був виконавчий директор Світового банку, написав: « Європейці виявили, що вони є більш серйозною силою, ніж вони самі думали. Європа виявила, що вона наддержава». https://www.thesgnl.com/2022/04/ukraine-war-global-power-moises-naim/

Але чи збережеться ця європейська єдність у міру того, як велика війна перетікає на третій рік? Чи між країнами ЄС та всередині них не почнуть з'являтися певні тріщини? І головне: у американців є дуже популярна мудрість: «ми допомагаємо тим, хто допомагає собі сам» . Тож допомогти нам самим собі доведеться на 100 відсотків.

Манана АБАШИДЗЕ, Конфлікти і закони

Фото ukrinform.ua