​ОПЗЖ як опора влади Зеленського


Після повномасштабного вторгнення Зеленському терміново треба було демонструвати свою проукраїнськість. Саме тому вже у вересні 2022 року почали говорити про заборону партії ОПЗЖ, котра, насправді, є хоч і поділеною на декілька інших партій, але колишньою проросійською партією регіонів, представники якої нині дуже ефективно працюють не в інтересах України безпосередньо в офісі президента.

Однак, навіть у питанні заборони діяльності партії, Зеленський пішов за своїм улюбленим правилом: «кручу, верчу - обмануть хочу». Це, згодом, підтвердив і представник президента у Верховній Раді, член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський: - Депутатів Верховної Ради, обраних від нині забороненої партії «Опозиційна платформа – За життя», не можна позбавити мандату на підставі приналежності в минулому до цієї політсили.

Насправді, існують законодавчі підстави позбавлення депутатів мандатів. І, у випадку з членами партії ОПЗЖ, як найкраще підійшло б застосування підпункту два, частини другої статті 81 Конституції України, в якій передбачено, що депутат може бути позбавлений мандату через набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього. Тобто, щоб депутати реально забороненої партії понесли відповідальність, правоохоронні органи, СБУ повинні були відкрити проти цих депутатів кримінальні провадження за статтями 109-111 Кримінального кодексу України, передати ці справи до суду, суд - виносить вирок і депутата позбавляють мандату.

Але у Зеленського пішли на аферу і дурисвітство, розказавши про заборону партії ОПЗЖ як такої через указ президента №153/2022 від 19 березня 2022 року, котрий вводив в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій» з посиланням на ст. 107 Конституції України.

Однак ст. 107 Конституції України - це стаття, котра вказує, що таке Рада національної безпеки і оборони України, кому вона підпорядковується, та вказує на її склад. І, що цікаво, у цій статті вказано, що «Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони», а влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу й судову. А от Верховна Рада і депутати відносяться до єдиного законодавчого органу державної влади України.

Тобто, українському суспільству підсунули гниль з порушенням Конституції, що затверджено указом президента без будь-якої шкоди для осіб, які, як вказано грізно в рішенні Ради національної безпеки і оборони України, провадили «антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України». Але, якщо те, що вказано в рішенні РНБО - правда, то тоді правоохоронні органи та СБУ повинні були провести дії, про які говорилось вище.

Тим не менш, нічого подібного не сталось. Особи, котрі, як зазначено в рішенні РНБО, провадили «антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, робили публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом», почали голосувати всі законопроекти, котрі просувались партією президента і, як наразі вже зрозуміло, якби їх всіх було арештовано і притягнуто до відповідальності, то математика «монобільшості», якої вже давно не існує в природі, просто б посипалась. І тоді у президента довелось би влаштовувати голосування поміж п'яти своїх проросійських менеджерів, котрим він довіряє більше, ніж своїй ручній монобільшості і своєму ж ручному Кабінету міністрів. А от депутати всіх начебто «заборонених партій» - так і лишились легітимними.

І це незважаючи навіть на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № П/857/8/22 щодо заборони партії ОПЗЖ, де від держави на стороні позивача (державних органів) – Служба безпеки України.

А в самій постанові багато цікавих деталей, котрі натякають, що СБУ вже навіть після цієї постанови повинна була відкривати кримінальні провадження проти всіх членів заборонених партій у ВР. Так у постанові Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № П/857/8/22 сказано: «Відповідно до листа Державного бюро розслідувань від 01.04.2022 № 10-5-05-435 у межах досудового розслідування у кримінальних провадженнях, що здійснюється щодо народних депутатів України ПП «ОПЗЖ», проведено ряд слідчих та процесуальних дій, під час яких встановлено факти заперечення окремими її членами незалежності України, суверенітету і її територіальної цілісності, які створюють загрозу безпеці держави, пропагандують війну, насильство, розпалюють міжетнічну, міжнаціональну ворожнечу. Тому подальша діяльність цієї партії може становити реальну загрозу для сучасної незалежної української державності, створювати сприятливий грунт для мобілізації та об’єднання антиукраїнських сил, які прагнуть зруйнувати демократичний конституційний лад та незалежність України».

Також в постанові вказано: «ПП «ОПЗЖ» не відмежовувалася публічно від таких поглядів своїх лідерів та членів ні до, ні після початку прямої повномасштабної російської агресії проти України, що дає підстави вважати, що ПП «ОПЗЖ» ці погляди поділяє» і посилається на «висновки Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав (наприклад, у рішенні від 30 липня 2009 року у справі Herrі Batasuna and Batasuna проти Іспанії (заяви № № 25803/04, 25817/04), що лише статут і програма політичної партії не можуть вважатися єдиним критерієм для визначення її цілей і намірів. Зміст програми необхідно порівнювати з діями лідерів і членів партії та позицією, яку вони відстоюють». «...Колегія суддів бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у справі «Refah Partisi (the Welfar Party) and Others проти Туреччини» (рішення від 13 лютого 2003 року; заяви №№ 41340/98, 41342/98 41343/98, 41344/98) визнав висловлювання лідерів партії та осіб, яких партія висувала кандидатами на виборах, такими, що відображають реальну політичну позицію партії».

Є у постанові і такі абзаци: «...Суд наголошує, що збройна агресія росії проти України супроводжується також інформаційною війною, яка, окрім іншого, має на меті вплинути на морально-психологічний стан українців і таким чином зменшити їхній опір ворогу. Поширення недостовірної, перекрученої інформації про діяльність державних органів, яка їх дискредитує, є одним зі способів такої війни. Деякі публікації, досліджені Судом, створені вже під час воєнного стану, їх зміст засвідчує, що вони спрямовані на дискредитацію державних органів, підрив суспільної довіри до нього і таким чином сприяють ворогу в його війні проти України». «...Політична партія, яка зареєстрована в Україні, і створена, як презюмується Законом, з метою формування і вираженню політичної волі громадян, участі у виборах та інших політичних заходах (в Україні), але які в дійсності сповідує і пропагує антиукраїнські ( правильніше проросійські) ідеї і сприяє таким чином окупантам у втіленні їхніх намірів, теж становить реальну загрозу національній безпеці конституційному ладу України, її суверенітету і територіальній цілісності».

«...Виходячи з системного аналізу змісту наявних у матеріалах справи доказів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що члени ПП «ОПЗЖ» за мовчазної згоди Партії схвалюють та сприяють діям держави-агресора, спрямованим на порушення суверенітету територіальної цілісності України, підрив безпеки держави; незаконне захоплення державної влади пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі, що є порушенням Конституції України, Закону України «Про політичні партії в Україні», а також інших законів України».

Поява постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № П/857/8/22 повинна була автоматично призвести до того, що ДБР, СБУ відкрили б кримінальні провадження проти членів цієї партії, особливо пана Бойка, котрий разом з Медвечуком літав на зустріч з путіним до кремля. Але для Зеленського та тих, хто за ним стоїть, вкрай необхідно було лишити всіх депутатів ОПЗЖ легітимними, бо тоді б голосувати законопроекти у ВР було б некомфортно, оскільки лишились би тільки опозиційні депутати, а вони не завжди ручні. Та й ділити владу Зеленський та його п'ять проросійських менеджерів ніяк не збирались, бо для них краще знищити всі гілки влади, ніж під час війни працювати на країну. Ну, а проголосований разом з ворогами з ОПЗЖ законопроект про мобілізацію, котрий порушує норми конституції та навіть ратифіковану Україною Європейську конвенцію з прав людини, доводить, що Зеленський і внутрішні вороги працюють в інтересах окупанта, створюючи в країні умови, за яких країну ділять навпіл: на панів (владу, чиновників, силовиків, суддів, прокурорів, мажорів, що мають бронь) та громадян, у яких немає ніяких прав і вони повинні захищати тих панів від російської навали, хоча самі пани достатньо часто мають і російський паспорт і бізнес в росії, тобто: є ждунами, котрі хотіли б російських правил і законів.

Тож, наразі, виходить, що депутати партії слуг народу (в якій багато колаборантів та представників дотичних до колишньої проросійської партії регіонів) разом з депутатами від проросійської ОПЗЖ (що теж, в колишньому є тією ж самою партією регіонів) створюють умови в країні, при яких у громадян відбивається бажання йти на мобілізацію, але при цьому їх ще й позбавляють прав і можливості захистити себе в своїй же країні від знущань і наруги над людьми, законами та Конституцією. І такі дії ні що інше, як робота в інтересах окупанта, котрому зовсім не сподобалось, що на 24.02. 22, коли вони йшли на парад на Хрещатику (видко, їм це - пообіцяли), замість параду вони отримали шалений опір та черги до воєнкоматів. Тож нині влада працює на те, щоб бажання йти до війська не було.

Оксана КОТОМКІНА, Конфлікти і закони

Фотоколаж Конфлікти і закони



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

За прошедшие сутки на линии фронта произошли 100 боевых столкновений. Враг нанес 62 авиационных удара - применил по нашим позициям 95 КАБов

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.