Політика

Політика у всі часи – справа брудна. Заради досягнення політичних цілей відбувались убивства, зради, підкупи, змови. Але завжди політики дотримувались певних правил, одне з яких полягало в тому, що треба підкупом чи обманом залучити на свій бік найбільшу чисельність прихильників, обіцяючи їм певні покращення, в тому числі – соціальні. Якщо ж влада отримувалась не через прихильників, а шляхом обману населення, то вона завжди трималась на багнетах, оскільки в іншому випадку її змінювали.

У сьогоднішньому світі нічого не лишається конфіденційним, і розмови, які я мав протягом останніх двох місяців, змушують подивитись на підписання президентом Порошенком других Мінських угод під іншим кутом. Українці полюбляють звинувачувати у своїх бідах інших, не зважаючи на поведінку власних клептократичних «еліт».

Провладна коаліція у Вінницькій обласній раді вирішила позбавити свободівця Андрія Вигонюка посади голови контролюючої постійної комісії з питань законності, боротьби з корупцією, люстрації, регламенту та депутатської діяльності (посада НЕоплачувана). Про це пише не своїй сторінці Фейсбук Дмитро Уманець.

Через два с половиной года войны Порошенко уже перестал бояться украинского народа. Это по началу, оговорившись по Фрейду, во время выступления и рассказа об убийстве под Волновахой офицера СБУ и назвав бандитов «цинічними бандерами», он, с перепугу, сделал себе нашивочку на курточке «цинічний бандерівець». Теперь же, отправив парнишку-студента после вуза в АТО, президент не спешил как-то извиняться. И, правда, разве он обязан отчитываться перед плебсом? Ну, согласитесь: ложь, об окончании АТО за считанные дни народ проглотил. Ложь о продаже бизнеса – выдержал, обворовывание украинцев в угоду олигархам – терпит, псевдо мир, - стойко выносит, с обвалом гривны и повышением цен на ЖКХ – примирился. Так чего этого плебса боятся? Чего перед ним отчитываться?

Воинственные настроения украинских политиков иногда выливаются в настолько банальные формы, что возникает ощущение дежа вю. Ярким примером таких тектонических распрей стали мелкие перепалки среды, 5 октября.

Первая словесная пикировка одна из самых серьезных – между премьер-минстром Владимиром Гройсманом и экс-премьером и лидером фракции «Батькивщина» Юлией Тимошенко. Любопытных моментов сразу два: спор был заочным и по крайней мере один из участников перевел дискуссию в эмоциональную парадигму.